РОЗДІЛ 2
Характеристика контингенту обстежених, особливостей методичного підходу та
методик дослідження
2.1 Контингент обстежених і особливості методичного підходу
Спершу на базі Запорізького обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру була
вивчена захворюваність на ГРЗ висококваліфікованих плавців за останні 10 років
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Захворюваність плавців високої кваліфікації на ГРЗ в 1998-2007 р.р. за даними
Запорізького обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру
Роки
Число плавців
Загальне число випадків ГРЗ
Число випадків ГРЗ на 100 чоловік
1998
87
229
263
1999
90
226
251
2000
82
215
262
2001
73
194
266
2002
84
212
252
2003
91
232
255
2004
93
239
257
2005
89
231
254
2006
85
226
266
2007
83
216
260
В середньому захворюваність плавців складала 222 випадки на рік, що зіставило в
середньому 2,59 випадків на одного плавця.
Із вересня 2003 по грудень 2005 року було поглиблено обстежено 93
спортсмена-плавця віком від 12 до 33 років, в т.ч. 54 чоловіки і 39 жінок.
Серед них було майстрів спорту міжнародного класу – 5 (заслужених майстрів
спорту – 1), майстрів спорту – 16, кандидатів у майстри спорту – 22,
спортсменів першого дорослого розряду – 50. Усі спортсмени перенесли ГРЗ,
закінчили медичну реабілітацію та були допущені до тренувань.
Зі збору анамнезу плавців виявилось, що до захворювання на ГРЗ загартовуючі
процедури вони не практикували. Усі спортсмени тренувались в умовах, які
відповідали санітарно-гігієнічним вимогам. Температура води в басейні була
27-28 °С. Серед плавців, які захворіли на ГРЗ, були спортсмени з наявністю
вогнищ хронічної інфекції (ВХІ) (табл. 2.2). У 51 спортсмена (54,8%) ВХІ не
було.
Таблиця 2.2
Частота вогнищ хронічної інфекції (n=93)
Нозологічні форми ВХІ
Частота виявлення
Хронічний риніт
21
22,6
Хронічний гайморит
5,4
Хронічний тонзиліт
2,2
Хронічний отит
4,3
Карієс
17
18,3
Частіше захворювання на ГРЗ серед обстежених плавців спостерігались в базовий
період тренувань (табл. 2.3.) Це пов’язано з великими фізичними навантаженнями
під час тренувального процесу.
Таблиця 2.3
Частота захворювань на ГРЗ в мезоциклах різного типу (n=93)
Мезоцикли
(За В.М. Платоновим, 2000)
Частота захворювань
Втягуючий
4,3
Базовий
52
55,9
Контрольно-підготовчий
12
12,9
Передзмагальний
17
18,3
Змагальний
8,6
Перебіг ГРЗ у більшості висококваліфікованих плавців (81,7%) був легкий, з
незначною виразністю вірусної інтоксикації, термін протікання хвороби був
нетривалий (підвищена температура тіла трималася 2-3 дні). У 17 плавців (18,3%)
захворювання на ГРЗ протікали в середньоважкій формі (підвищена температура
тіла трималася 4-5 днів). У середньому спортсмени були відсторонені від
тренувань на 7-14 днів.
Таблиця 2.4
Характеристика контингенту обстежених плавців контрольної і основної груп (P±m,
%)
Ознаки
Основна група
Контрольна група
Статистичні показники
(n=46)
(n=47)
Стать
чоловіки
27
27
0,10
>0,05
(59±7)
(58±7)
жінки
19
20
0,10
>0,05
(41±7)
(42±7)
Вік
дівчатка (14 років і менше) та хлопчики (16 років і менше)
32
31
0,40
>0,05
(70±7)
(66±7)
дівчата (15-16 років) та юнаки (17-18 років)
0,00
>0,05
(19±6)
(19±6)
жінки (17 років і більше) та чоловіки (19 років і більше)
0,57
>0,05
(11±5)
(15±5)
Кваліфікація
1 розряд
24
26
0,20
>0,05
(53±7)
(55±7)
КМС
12
10
0,54
>0,05
(26±7)
(21±6)
МС
0,00
>0,05
(17±6)
(17±6)
МСМК
0,40
>0,05
(4±3)
(6±4)
Для вивчення особливостей організації і проведення лікарського контролю при
відновних ВЕТ з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного
навантаження, а також з метою порівняння ефективності режимів фізичного
навантаження, всі спортсмени були розділені на 2 групи – контрольну (47
плавців) і основну (46 плавців) придатні для порівняння (табл. 2.4).
Контрольна та основна групи не мали статистично достовірної різниці за статтю,
віком, спортивною кваліфікацією та функціональним станом. Це свідчить про їх
репрезентативність.
Плавці контрольної групи, які перенесли ГРЗ і були допущені лікарем до
тренувань, тренувались за традиційною методикою, яка рекомендує обмежувати
плавальні вправи за тривалістю (30 хв 1 раз у день або 20 хв 2 рази в день),
об'ємом (1-1,5 км) та інтенсивністю (тільки спокійне плавання). При цьому
тренувальні навантаження не повинні викликати ЧСС більш 120 уд./хв1 і лише
після 3-4 днів такого плавання, при наявності гарного самопочуття, поступово
(протягом 4-5 днів) переходити до свого звичайного тренування в басейні й
гімнастичному залі, причому спочатку освоїти колишні об'єми плавання і тільки
потім інтенсивність [232, 233].
Плавцям основної групи пропонувались заняття на велоергометрі як додаткові до
тренувального процесу з плавання. Їх проводили щоденно або через 1-2 дні
індивідуально, всього 10-12 разів на курс за розробленою нами схемою (табл.
2.5). При повторному методі навантаження чергувалися з періодами для
відпочинку, де застосовувалися динамічні дихальні вправи до достатньо повного
відновлення, при інтервальному – навантаження виконувалися з жорстко заданими
інтервалами для відпочинку, які поступово скорочувалися, при рівномірному –
навантаження були з відносно постійною інтенсивністю, при перемінному методі –
навантаження були безперервні зі змінами інтенсивності типу “фартлек”.
Співвідношення вдиху та видиху в підготовчій та заключній частинах 3:4, в
основній – 3:3, 3:2 обертів педалі велоергометра. Про адекватність фізичного
навантаження судили за Ч
- Київ+380960830922