ГЛАВА 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна методологія роботи
Рішення поставлених задач базувалося насамперед на виконанні експериментальних
досліджень на тваринах. На очах тварин (кролів) для отримання тривких виразок
рогівки нами використана модель утворення опіку рогівки важкого ступеня П.П.
Чечіна з співавт. [91]. Ліві очі тварин слугували контролем, коли опік протікав
природнім образом. Лікування опіку в цій групі проводилося шляхом інстиляцій
антибіотиків і антисептиків. На цих очах вивчені офтальмологічні показники, а
також морфологічна структура рогівки, мітотичний індекс епітеліоцитів рогівки в
різні терміни після утворення виразки. Праві очі тварин були дослідною
(основною) групою, на якій вивчено протікання опікового процесу при тих же
умовах лікування, але з проведенням ЕЛК після утворення тривких виразок
рогівки. На очах цієї групи також проводилися офтальмологічні і гістологічні
дослідження з метою вивчення впливу ЕЛК на клінічний перебіг важкого опіку ока
після утворення виразки рогівки і на особливості регенерації рогівки з виразкою
після впливу ексимерного лазеру.
Для вибору оптимальних параметрів ЕЛК ми використовували установки
ексимерлазерного апарату на тривалість випромінювання, що дорівнювали абляції
10, 29,1, 50 і 100 мкм тканини рогівки. Результати експерименту показали, що
оптимальними параметрами ЕЛК виявилася абляція 29,1 мкм тканини рогівки. Такі
параметри не викликали ускладнень, були достатніми для видалення некротичних
тканин країв і дна виразки рогівки і для стимулюючого впливу на прилеглу
рогівкову тканину, що дозволило перейти до клінічного фрагменту дослідження.
Клінічне дослідження проведено у хворих з опіками очей важкого ступеня. Ступінь
важкості визначалася за класифікацією С.А. Якименка [96]. Важким ступенем опіку
вважалася наявність некрозу кон’юнктиви не більше Ѕ її поверхні, помутніння
рогівки - тотальне інтенсивне або неінтенсивне „матове скло” або „фарфорова
платівка” і іридоцикліту без наявності ексудату у передній камері.
Лікування опіків проводили згідно з існуючими рекомендаціями, і яке включало
обов’язкове використання антибактеріальних і протизапальних засобів,
препаратів, стимулюючих обмінні процеси і регенерацію уражених тканин,
фізіотерапевтичних процедур, гіпотензивних засобів у разі виникнення вторинної
гіпертензії [68].
Хворі були розділені на контрольну і дослідну (основну) групи. Хворі з
контрольної групи отримували стандартне для таких випадків лікування, також
після утворення тривкої виразки рогівки їм проводилася хірургічна кератектомія
дна і країв виразки і на око накладалася м’яка контактна лінза, а хворим з
основної групи на додаток до стандартного лікування після утворення тривкої
виразки рогівки, яка не мала тенденції до епітелізації, проводили поверхневу
ЕЛК з установками ексимерлазерного апарату на тривалість випромінювання, що
дорівнювали абляції 20-30 мкм тканини рогівки. Діаметр абляції залежав від
форми і розміру виразки. Після втручання хворим основної групи на рогівку також
накладалася м’яка контактна лінза. У хворих обох груп проводилося стандартне
офтальмологічне обстеження в динаміці лікування з метою отримання висновків
щодо впливу ЕЛК на протікання важких опіків очей з тривкими виразками рогівки,
а також для вироблення показань і оптимальних термінів для даного втручання.
Для визначення частоти утворення тривких виразок рогівки після важких опіків
очей був проведений ретроспективний аналіз історій хвороб хворих з опіками очей
важких ступенів, які знаходилися на лікуванні у відділенні
відновлювально-реконструктивної мікрохірургії опіків ока Державної установи
«Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України» у
2000-2006 р. р.
2.2. Матеріал досліджень
В експериментальних дослідженнях використані тварини (кролі), а в клінічних -
хворі з тривкими виразками рогівки, що утворилися внаслідок опіків очей важкого
ступеня.
Експериментальний фрагмент роботи був виконаний на 56 очах 28 кролів породи
„Шиншила” вагою 2-2,5 кг. Відбір, утримання та виведення тварин з експерименту
проводилося згідно з Вимогами біоетики Гельсинкської декларації про етичне
регулювання медичних досліджень [211]. Очі тварин були розподілені на дві
групи: дослідна (основна), яку склали 28 правих очей кролів, і в якій
проводилася ЕЛК після утворення тривких виразок рогівки опікової етіології, і
контрольна, яку склали 28 лівих очей кролів, в якій ЕЛК не проводилася.
Для вивчення частоти утворення тривких виразок рогівки після важких опіків очей
були проаналізовані дані 196 пацієнтів з опіками очей ІVа і IVб ступенів за
класифікацією С.А. Якименка [96], які проходили лікування у відділенні
відновлювально-реконструктивної мікрохірургії опіків ока Державної установи
«Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України» у
2000-2006 роках.
В дослідження включені 53 хворих (54 ока), у яких в різні терміни після опіку
(від 18 до 104 діб) утворилася центральна виразка рогівки, що не піддавалася
медикаментозній терапії, і яка не мала тенденції до стоншення. Серед них було
43 чоловіка (81,1%), 10 жінок (18,9%). Вік хворих був від 15 до 86 років і в
середньому склав 41,3±14,6 роки. Лужний опік був у 39 хворих – 40 очей (74,1%),
кислотний – у 5 хворих – 5 очей (9,2%), термічний – у 9 хворих – 9 очей
(16,7%). З них 26 пацієнтів (26 очей) склали основну групу. Ретроспективно була
відібрана контрольна група, яку склали 27 пацієнтів (28 очей) – табл. 2.1.
Групи статистично не відрізнялися між собою по статі, віку, часу поступлення в
опікове відділення Інституту, часу після отримання опіку, у який сформувалася
- Київ+380960830922