Ви є тут

Ефективність різних варіантів нейропротекторної терапії при кетоацидотичних кризах у хворих на цукровий діабет

Автор: 
Седінкін Владислав Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U004705
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
Для вирішення поставлених завдань було обстежено 114 хворих з КАК на тлі ЦД 1
типу з розладами свідомості до коми або прекоми, які перебували на лікуванні у
ВІТ комунального закладу “Міська клінічна лікарня №9” м. Дніпропетровська.
Критеріями для включення в дослідження були:
згода пацієнта або його законного представника на участь в дослідженні;
наявність у пацієнтів ЦД 1 типу;
клініко-лабораторні ознаки КАК тяжкого ступеня за АДА [245] (табл. 2.1);
вік від 18 до 60 років;
відсутність декомпенсованої супутньої патології.
Виключення хворих з дослідження проводилося при:
відсутності згоди пацієнта або його законного представника на участь в
дослідженні;
віці до 18 або понад 60 років;
наявності декомпенсованої супутньої соматичної патології;
розвитку фатальних ускладнень або прогресуванні поліорганних порушень,
обумовлених основною патологією;
післяопераційному періоді.
Розподіл обстежених хворих за віком та статтю наведено у табл. 2.2, з цифрових
даних якої витікає, що серед обстежених домінували жінки у віці від 41 до 50
років. Середній вік обстежених хворих складав 35,7 ± 5,4 років. Середня
тривалість захворювання на ЦД 1 типу ? 15,1 ± 3,9 років (табл. 2.3).
Таблиця 2.1
Діагностичні критерії діабетичного кетоацидозу (АДА, 2002)
Показники
Ступінь тяжкості
слабка
помірна
тяжка
Глюкоза плазми,
мг/дл (ммоль/л)
> 250
(> 13,9)
> 250
(> 13,9)
> 250
(> 13,9)
рН артеріальної крові
7,25 ? 7,30
7,0 ? 7,24
< 7,0
Бікарбонат сироватки, мєкв/л
15 ? 18
10 ? 15
< 10
Кетони сечі
позитивні
позитивні
позитивні
Кетони крові
позитивні
позитивні
позитивні
Ефективна осмолярність сироватки, мосм/л
різна
різна
різна
Аніонна різниця, ммоль/л
> 10
> 12
> 12
Зміни психоневроло-гічного статусу
тривожність
Тривожність/
сонливість
ступор/кома
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених хворих за віком та статтю
Вік
Кількість хворих
Стать
чоловіки
жінки
18 ? 20
19
8 (24,2%)
11 (16,4%)
21 ? 30
20
6 (18,2%)
14 (20,9%)
31 ? 40
4 (12,1%)
5 (7,5%)
41 ? 50
30
6 (18,2%)
24 (35,8%)
51 ? 60
22
9 (27,3%)
13 (19,4%)
Усього
100
33
67
Таблиця 2.3
Розподіл обстежених хворих в залежності від тривалості
захворювання на ЦД
Тривалість
діабету
Кількість хворих
Стать
чоловіки
жінки
До 5 років
19
4 (12,1%)
15 (22,4%)
5 ? 10 років
17
6 (18,2%)
11 (16,4%)
10 ? 15 років
38
15 (45,5%)
23 (34,3%)
Понад 15 років
26
8 (24,2%)
18 (26,9%)
Усього
100
33
67
При надходженні до ВІТ стан пацієнтів оцінювався як тяжкий (22,7 ± 3,4 балів за
шкалою APACHE II), що було обумовлено ускладненням ЦД 1 типу – тяжким
кетоацидозом. Клінічно у всіх хворих відзначалися загальмованість або
відсутність свідомості (оцінка по ШКГП 17,1 ± 3,2 балів), дегідратація
(зниження тургору шкіри, сухість язика та шкірних покровів, м'які очні яблука),
дихання по типу Куссмауля, запах ацетону з рота, зниження сухожильних рефлексів
та м'язового тонусу.
З дослідження було виключено 14 хворих через прогресування поліорганної
недостатності, септичний перебіг захворювання, повторну госпіталізацію на
протязі періоду спостереження.
Незважаючи на те, що ми намагалися не брати в дослідження хворих із супутніми
захворюваннями, у 38 із них при додатковому обстеженні виявилися такі супутні
захворювання, як хронічний пієлонефрит (21 хворий), позагоспітальна пневмонія з
ДН 0-1 ст. (9 пацієнтів), хронічний бронхіт (8 хворих).
Рандомізація дослідження здійснювалася методом “закритих конвертів”. У
залежності від фармакологічних препаратів, що використовувались з метою
нейропротекції, хворих було розподілено на чотири групи (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Схема рандомізації хворих.
До 1 групи увійшло 25 хворих. Усі вони отримували лікування за стандартною
схемою, яка включала регідратацію, корекцію мікроциркуляції та
водно-електролітних порушень, інсулінотерапію, лікування інфекційно-запальних
захворювань. Серед обстежених було 11 чоловіків та 14 жінок. Середній вік
обстежених складав 34,8 ± 5,9 років, тривалість захворювання на ЦД 1 типу ?
13,5 ± 3,9 років. Розподіл хворих за статтю та віком наведено у табл. 2.4. При
надходженні хворих 1 групи до ВІТ всі вони відповідали клініко-біохімічним
критеріям ДКА тяжкого ступеня: гіперглікемія, низьке значення рН артеріальної
крові, низька концентрація бікарбонату сироватки
Таблиця 2.4
Розподіл хворих 1 групи за віком та статтю
Вік
Кількість хворих
Стать
чоловіки
жінки
18 ? 20
9 (36%)
6 (54,5%)
3 (21,4%)
21 ? 30
3 (12%)
1 (9,1%)
2 (14,4%)
31 ? 40
4 (16%)
1 (9,1%)
3 (21,4%)
41 ? 50
5 (20%)
2 (18,2%)
3 (21,4%)
51 ? 60
4 (16%)
1 (9,1%)
3 (21,4%)
Усього
25 (100%)
11 (44%)
14 (56%)
Таблиця 2.5
Характеристика хворих 1 групи за ступенем тяжкості декомпенсації
ЦД 1 типу (n=25)
Показники
Тяжкий ступінь КАК (АДА, 2002)
Значення у хворих
Глюкоза плазми, ммоль/л
> 13,9
17,4 ± 0,64
рН артеріальної крові
< 7,0
7,1 ± 0,09
Бікарбонат сироватки, ммоль/л
< 10
6,5 ± 1,25
Кетони сечі
позитивні
позитивні
Осмолярність сироватки, мосм/л
різна
310,1 ± 8,17
Аніонна різниця, ммоль/л
> 12
35,6 ± 4,3
ШКГП, бали
8 – 29
17,4 ± 3,1
крові, високий показник аніонної різниці (табл. 2.5). Неврологічний стан за
ШКГП на момент надходження до ВІТ становив 17,4 ± 3,1 балів.
2 групу обстежених також складало 25 хворих. Вони отримували актовегін на фоні
стандартної схеми лікування. Препарат вводили внутрішньовенно крапельно дозою
800 мг один раз на добу протягом п'яти діб. Серед обстежених було 7 чоловіків
та 18 жінок. Середній вік обстежених складав 36,2 ± 5,6 років. Тривалість
захворювання на ЦД 1 типу становила 12,8 ± 4,6 років. Розподіл хворих за