РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Поставленні у дисертаційному дослідженні завдання вирішували на основі вивчення
науково-методичної літератури та узагальнення передового практичного досвіду з
використанням наступних методів:
1. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел із проблеми фізичної
реабілітації хворих на нейроциркуляторну дистонію.
2. Анкетне опитування.
3. Сучасні медико-біологічні методики.
4. Лікарсько-педагогічні спостереження.
5. Визначення рухової активності за методикою О.С. Куца.
6. Педагогічне тестування.
7. Педагогічний експеримент.
8. Методи математичної статистики.
2.1.1. Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури.
Аналіз науково-методичної літератури проводили впродовж усього періоду роботи
над дисертацією. Метою було вивчити і порівняти погляди авторів, дотичних до
теми дисертації, що дозволило визначити стратегію і сформулювати завдання
дослідження, намітити шляхи їх вирішення. Були вивчені джерела, які висвітлюють
традиційні і не традиційні засоби і методи фізичної реабілітації та корекції
психологічного стану хворих на нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом,
їх вплив на перебіг хвороби, методи вивчення ефективності проведених
реабілітаційних заходів.
Проводили аналіз літератури і суміжних областей: медицини [7, 29, 104, 126,
132], фізіології людини [36, 109, 153], валеології [16, 25].
Вивчення спеціальної літератури дозволило зробити припущення доцільності
обраної для дослідження теми, правильності поглядів на можливість підвищення
ефективності фізичної реабілітації хворих на нейроциркуляторну дистонію за
кардіальним типом завдяки впровадженій авторській методики. Під час роботи над
дисертацією опрацьовано 206 літературних джерел, у тому числі 37 іноземних
авторів.
2.1.2. Анкетне опитування хворих студенток.
В основу опитування був покладений метод анкетування, рекомендований у 1974
році Комітетом стандартизації тестів фізичної підготовленості, що функціонує
при Всесвітній раді з фізичного виховання та спорту.
Проводили відкрите письмове іменне анкетування студенток, хворих на
нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом, за основу якого послужила
анкета, запропонована І.С. Чекманом [164], яку ми адаптували до вимог
дослідження, оцінювання відповідей на питання проводили за п’ятибальною шкалою
(див. додаток Б ).
В опитувальник включені питання, які дають інформацію про оцінку суб’єктивних
ознак хвороби, які найчастіше турбують хворих, таких як серцево-судинні
порушення, вегетосудинні кризи, дихальні розлади, прояви астенічного синдрому.
Хворі студентки також дали оцінку впливу чинників зовнішнього і внутрішнього
середовища, які викликають ознаки хвороби. Додатково вивчали ставлення
студенток, хворих на нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом, до
регулярних фізкультурно-оздоровчих занять (див. додаток В). Отримані відповіді
підлягали обробці методами математичної статистики.
2.1.3. Методика дослідження морфофункціональних показників.
Медико-біологічні методи дослідження починали з анамнезу життя хворого. Збирали
загальнобіографічні дані, розпитували про загальні житлово-побутові умови,
режим харчування, режим праці, навчання і відпочинку у дитинстві, у
підлітковому віці, у даний час. Особливу увагу звертали на причини, які можуть
сприяти виникненню та загостренню захворювання, нервово-психічні та фізичні
перевантаження, малорухомий спосіб життя, шкідливі звички, сімейний спадковий
анамнез, перенесені у минулому хвороби, методи їх лікування, наявність
ускладнень, тощо. Анамнез хвороби допоміг вияснити, коли і як почалося
захворювання, який воно має перебіг, яке лікування проводили і яка його
ефективність [135]. Отриману інформацію використовували під час проведення
заходів з фізичної реабілітації.
Визначення і співставлення отриманих параметрів фізичного розвитку хворих
студенток з їх практично здоровими однолітками проводили з метою визначення
впливу нейроциркуляторної дистонії на глобальні показники фізичного розвитку.
Методика антропометричних досліджень є достатньо уніфікованою і передбачає
виміри тіла стандартними інструментами. Уніфікація методики означає, що
визначення кожного розміру та правила його вимірювання точно встановлені і
суворо дотримуються; відправні точки виміру узвичаєні і строго фіксовані; є
уніфікований і перевірений метрологічною службою інструментарій, чітко
визначені способи користування ним; особа яку обстежують дотримується
визначеного фіксованого стану. Оскільки антропометричні дані використовуються
під час вивчення різних аспектів фізкультурно-оздоровчої і спортивної
діяльності, їх обсяг і зміст можуть значно варіювати [112, 151].
Антропометричні дослідження обстежуваного контингенту проводили дві особи:
вимірювач і помічник, в один і той самий час, вранці, після легкого сніданку.
Інструменти: антропометр, сантиметрова стрічка, медичні терези, кистьовий
динамометр. Антропометром вимірювали ріст стоячи, визначення ваги проводилось
на медичних терезах. Обхват грудної клітки вимірювали сантиметровою стрічкою,
досліджували обхват під час вдиху, видиху і паузи, визначали також екскурсію
грудної клітки. Була проведена динамометрія кистей рук [51].
Визначення частоти серцевих скорочень проводили за узвичаєною методикою за
допомогою ЕКГ і за підрахунком пульсу на променевій артерії, як у стані спокою,
так під час виконання фізичних вправ і після закінчення фізичних навантажень.
Враховано, що на частоту серцевих скорочень впливають: стать, стан здоров'я,
емоційний статус, час доби, прийом алкоголю, кави й інших збудливих напоїв,
п
- Київ+380960830922