РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У відповідності до завдань дослідження нами були обрані такі методологічні
підходи: на етапі аналізу факторів ризику та вибору критеріїв для формування
груп спостереження проведено ретроспективне дослідження рандомізовано обраного
масиву даних про перебіг вагітності та пологів у жінок з міомою за фіксований
термін часу, на етапі формування алгоритму ведення вагітних із міомою виконане
проспективне контрольоване когортне дослідження.
Розв?язання поставлених наукових завдань визначило зміст розділів дослідження.
Обсяги проведених клінічних, клініко-лабораторних та клініко-інструментальних
обстежень, виконаних відповідно до затвердженого плану і програми дослідження,
наведені у табл. 2.1
Таблиця 2.1
Обсяги клінічних досліджень, виконані під час роботи особисто дисертантом
Методи обстеження
Кількість спостережень
Кількість досліджень
Ретроспективні дослідження:
Вибірка за історіями пологів
150
150
Вибірка за історіями розвитку новонароджених
30
30
Проспективні дослідження:
125
125
Загальноклінічні методи дослідження
125
325
Ультразвукова фетометрія і плацентографія
125
378
Кардіотокографія
110
167
Біофізичний профіль плода
74
74
продовження табл. 2.1
Допплерометрія кровоплину
88
264
Діагностика TORCH -інфекції
110
110
Гемостазіологічні дослідження
125
125
Ведення вагітності
125
125
Ведення пологів
67
67
Аналіз перебігу післяпологового періоду
80
80
Аналіз перебігу раннього неонатального періоду
30
30
Цитогенетичне дослідження
50
50
Морфогістологічне
дослідження плаценти
34
34
Морфогістологічне дослідження міоматозних вузлів
24
24
Біопсія матково-плацентарної ділянки міометрія
30
30
Бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження піхвових виділень
70
70
Ретроспективний аналіз факторів ризику та діагностичних критеріїв розвитку
акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з міомою матки проводили
шляхом відбору історій спостереження за вагітними, історій пологів, історій
розвитку новонародженого у жінок з міомою матки, що народили в Одеському
обласному пологовому будинку протягом 2004-2006 рр.
Загальноклінічні методи дослідження
Усі вагітні жінки були обстежені згідно з Наказом № 503 МОЗ України від
28.12.2002 р., відповідно рубрики В «Стандартне обстеження жінок під час
вагітності». Дані клінічного обстеження вносили до спеціально розробленої карти
спостереження за вагітними групи високого ризику перинатальної патології.
При клінічному обстеженні вивчали скарги хворих, соматичний і
акушерсько-гінекологічний анамнез: спадковість, умови праці та відпочинку,
алергічний анамнез, перенесені екстрагенітальні й гінекологічні захворювання, і
особливості статевої, менструальної та репродуктивної функцій. При вивченні
гінекологічного анамнезу особливу увагу приділяли терміну захворювання на міому
матки, локалізації вузлів, їх розміру, кількості, чи застосовувалося попереднє
лікування і яке саме. У вагітних після застосування консервативної міомектомії
з’ясовували показання до операції, метод оперативного втручання
(лапароскопічний чи лапаротомний доступ), обсяг операції, перебіг
післяопераційного періоду, репродуктивні наслідки.
Дані традиційного об’єктивного обстеження включали загальний огляд, визначення
типу будови тіла, вимірювання маси тіла та зросту. Оцінювали стан нервової,
серцево-судинної, сечостатевої систем, шлунково-кишково-печінкового комплексу.
При гінекологічному дослідженні визначали термін вагітності, особливу увагу
приділяли розмірам матки у вагітних із міомою матки, симптомам
істміко-цервікальної недостатності. При зовнішньому акушерському обстеженні
вимірювали висоту дна матки над лобком, окружність живота, оцінювали їх
увідповідність гестаційному віку; в ІІІ триместрі вагітності встановлювали
положення, передлежання, позицію плода; визначали характер його серцевого
ритму, рухової активності, об’єм навколоплідних вод.
Оцінювали перебіг пологів, здійснювали інтранатальний моніторинг серцевої
діяльності плода. Відразу після народження визначали стан дитини за шкалою
Апгар, масу тіла і зріст, доношеність і зрілість. Вивчали динаміку маси тіла
дітей, перебіг періоду адаптації, захворюваність у ранньому неонатальному
періоді спільно з неонатологом.
2.2. Лабораторні методи дослідження
Параклінічні методи дослідження у динаміці вагітності включали загальноклінічні
аналізи крові та сечі (згідно протоколів МОЗ України).
Для гемостазіологічних досліджень кров брали шляхом пункції голкою ліктьової
вени. В якості стабілізатору використовували 3,8 % розчин трьохзамісного
нітрату натрію у співвідношенні з кров'ю 1:9.
Проводили бактеріоскопічне вивчення чистоти піхвових мазків та бактеріологічне
дослідження за загальноприйнятими методиками (В.Larsen, 1993), з посівом
виділень цервікального каналу, уретри та піхви на рідкі та щільні середовища з
метою кількісного визначення представників аеробної й анаеробної мікрофлори та
чутливості їх до антибактеріальних препаратів.
Скринінг на наявність TORCH – інфекції проводили методом полімеразної
ланцюгової реакції (ПЛР). Для визначення збудників у цервікальному каналі
уретральним кінцем ложки Фолькмана або спеціальним зондом одноразового
використання для взяття біоматеріалу, після видалення ватним тампоном слизу,
проводили взяття матеріалу з поверхновими клітинами цервікального каналу.
Взятий матеріал переносили в мікроцентрифужну пробірку типу Еппендорф, в яку
попередньо наливали 0,1 мл 0,9 % розчину хлориду натрію. Пробірки та інструмент
були стерильними.
Біофізичні методи дослідження
Ультразвукове дослідження (УЗД) проводили на апараті
- Київ+380960830922