Ви є тут

Порушення мукоциліарного кліренсу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень: діагностика та лікування

Автор: 
Гуржій Олена Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005034
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Для вирішення задач дисертаційної роботи нами були обстежені хворі на ХОЗЛ, які
є пацієнтами поліклінічного відділення і консультативно-діагностичного центру
«Спіро», розташованого на клінічній базі кафедри факультетської терапії та
ендокринології Дніпропетровської державної медичної академії в міській
клінічній лікарні № 6 м. Дніпропетровська.
Критеріями включення хворих на ХОЗЛ у дослідження були: 1) наявність
анамнестичних та клінічних ознак ХОЗЛ Й–ЙЙЙ стадій у стабільному стані; 2)
наявність фактору тютюнопаління (курці або екс-курці з індексом паління більше
10 пачка/років); 3) наявність скарг на кашель з в'язким мокротинням, що важко
відокремлюється.
Критеріями виключення хворих з дослідження були: 1) відмова хворого брати
участь у дослідженні; 2) ХОЗЛ ЙV стадії; 3) загострення ХОЗЛ на момент
обстеження або протягом попередніх 4-х тижнів; 4) відсутність продуктивного
кашлю; 5) використання препаратів, не передбачених базисною терапією, що можуть
вплинути на МЦК (муколітики, антибіотики, системні ГКС та ін.) протягом
останніх 4-х тижнів; 6) тяжка супутня патологія у стадії загострення.
Діагноз ХОЗЛ і його стадії встановлювали на підставі наказу № 499 МОЗ України
від 28.10.2003 р. „Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на
туберкульоз і неспецифічні захворювання легенів” [49].
Скриновано 136 хворих на ХОЗЛ, з них 46 пацієнтів були виключені з дослідження
внаслідок наявності критеріїв виключення. Відповідно основну групу склали 90
хворих на ХОЗЛ у віці від 41 до 79 років (середній вік – 61,9 ± 1,0 рік), зі
стажем захворювання від 3 до 30 років (у середньому – 12,4 ± 0,8 років), серед
них 7 (7,8 %) жінок та 83 (92,2 %) чоловіків. Характеристика хворих залежно від
статі, віку (вікові групи приведені відповідно до класифікації, прийнятої на
міжнародному семінарі ВООЗ з проблем геронтології в м. Києві (Д. Ф. Чеботарев
та ін., 1982)), тривалості захворювання та стадії ХОЗЛ представлена в таблиці
2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика хворих на ХОЗЛ
Облікові
ознаки
Всього
Й стадія
ЙЙ стадія
ЙЙЙ стадія
абс.
абс.
абс.
абс.
Кількість
хворих
90
100
14
15,5
34
37,8
42
46,7
Стать
Чоловіки
Жінки
83
92,2
7,8
12
85,7
14,3
30
88,2
11,8
41
97,6
2,4
Вік
40-49 років
50-59 років
60-69 років
70 та більш
31
39
16
4,5
34,4
43,3
17,8
10
7,1
71,5
14,3
7,1
16
12
5,9
47,0
35,3
11,8
14
16
11
2,4
33,3
38,1
26,2
Тривалість
захворювання
до 5 років
5-10 років
11-15 років
16-20 років
20 та більш
43
23
16
3,3
47,7
25,6
17,8
5,6

28,5
42,9
14,3
14,3
19
11,8
55,9
17,6
11,8
2,9
15
14
10
35,7
33,3
23,8
7,1
Як видно з таблиці 2.1 більше 90 % хворих склали чоловіки, при цьому більше
95 % пацієнтів були старші 50 років, з них більше 60 % – старше 60 років. Майже
у половини хворих діагностована ЙЙЙ стадія захворювання.
Комплексне обстеження, проведене індивідуально кожному хворому, включало збір
скарг, вивчення анамнезу хвороби, об'єктивного статусу хворого і даних
додаткових методів дослідження. Функцію зовнішнього дихання (ФЗД) оцінювали за
допомогою аналізу показників комп'ютерної спірометрії. Стан МЦК оцінювали за
допомогою біохімічних параметрів мокротиння: концентрація МСМ та стан
протеазно-антипротеазної системи. Вивчений вміст МСМ в сироватці крові. Скарги,
анамнез, дані об'єктивного стану, показники інструментальних і лабораторних
методів дослідження заносили в індивідуальні карти хворих та оцінювали в
динаміці. Для порівняння біохімічних показників сироватки крові пацієнтів
обстежуваних груп з показниками здорових людей була створена контрольна група
(n=20). Для вирішення поставлених в роботі завдань, була проведена оцінка
впливу препаратів з різним механізмом дії на стан МЦК. Для цього були виділені
клінічні групи залежно від стадії захворювання та виду запровадженої корекції
порушень МЦК. Пацієнти всіх груп до включення в дослідження знаходились на
тривалій терапії комбінованим бронхолітичним препаратом короткої дії
Беродуал Н, що містить в одній інгаляційній дозі 21 мкг ІБ та 50 мкг фенотерола
гідроброміду (ФГ). Режим використання залежав від стадії ХОЗЛ. Так, хворі на
ХОЗЛ Й стадії використовували препарат за потребою. Хворі на ХОЗЛ ЙЙ та ЙЙЙ
стадій використовували по 2 інгаляційні дози 3 рази на добу. Крім того, хворі
на ХОЗЛ ЙЙЙ стадії додатково у якості протизапальної терапії використовували
інгаляційний глюкокортикостероїд (ІГКС) бекламетазона діпропіонат (БД), що
містить в одній інгаляційній дозі 250 мкг діючої речовини. Застосування
здійснювалося по 500 мкг 2 рази на добу. Спочатку залежно від стадії
захворювання були виділені 3 клінічні групи хворих. Хворі на ХОЗЛ Й та ЙЙ
стадій склали відповідно групу 1 та групу 2 по лікуванню. Група хворих на ХОЗЛ
ІІІ стадії була рандомізована на три підгрупи – 3а, 3б та 3в. Об'єктивність
рандомізації підтверджується відсутністю достовірних відмінностей за основними
типологічними ознаками (статтю, віком, тяжкістю перебігу хвороби) в
досліджуваних групах хворих на початку дослідження. Нижче приведений докладний
опис груп по складу і виду терапії, що проводилась.
група 1, (Б) - 14 хворих на ХОЗЛ Й стадії, до базисної терапії був доданий
рослинний муколітик Бронхипрет® (Б) (діючі речовини – екстракти тим'яна та
первоцвета), по 1 таблетці 3 рази на день, 16 днів;
група 2, (ІБ+ФГ+Ф) - 34 хворих на ХОЗЛ ЙЙ стадії, до базисної терапії був
доданий муколітик Флюдітек