Ви є тут

Оптимізація лікування дисменореї у жінок, що не народжували, при поєднаних формах урогенітальної інфекції

Автор: 
Лимар Наталія Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005127
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Виходячи із поставлених завдань, сучасних поглядів на етіопатогенез дисменореї
та епідеміологію урогенітальної інфекції, основних принципів лікування
вищевказаних патологічних станів, підібрано відповідний комплекс
клінічно-лабораторних методів дослідження.
Всього обстежено 100 жінок, що не народжували, з проявами дисменореї при
поєднаних формах урогенітальної інфекції. Вони були розділені на 2 групи:
- 1 група - 50 жінок, що не народжували, з первинною дисменореєю при поєднаних
формах урогенітальної інфекції, які отримували загальноприйняті
лікувально-профілактичні заходи;
- 2 група - 50 жінок, що не народжували, з первинною дисменореєю при поєднаних
формах урогенітальної інфекції, яким проводилось запропоноване нами комплексне
лікування.
Контрольну групу склали 50 гінекологічно і соматично здорових жінок
репродуктивного віку, що не народжували.
Із метою виключення органічних змін у органах малого тазу проводилось
ультразвукове дослідження (УЗД) геніталій.
Для досягнення максимальної об’єктивності та оптимізації обстеження, а також
для проведення аналізу результатів клінічно-статистичних досліджень нами
розроблена спеціальна карта-анкета, згідно якої проводилось обстеження. У
зазначеного контингенту жінок вивчали скарги, зокрема, детально оцінювались
різноманітні прояви захворювання з метою диференціації первинної та вторинної
дисменореї, анамнез життя, анамнез захворювання, зверталась особлива увага на
наявність шкідливих звичок, статеву функцію, засоби контрацепції та запобігання
транссексуальних інфекцій, що мають безпосередній вплив на розвиток цієї
патології. Проводили об’єктивне обстеження органів та систем, гінекологічне
обстеження, оцінювали наявність супутньої екстрагенітальної патології.
У комплекс лабораторного обстеження були включені загальний і біохімічний
аналіз крові, загальний аналіз сечі, бактеріоскопічне і бактеріологічне
дослідження мазків з цервікального каналу та піхви. Вивчення ендокринологічного
статусу проводилось шляхом визначення естрадіолу, прогестерону,
фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), пролактину,
тиреотропного гормону (ТТГ), трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4) в сироватці
крові. Показники системного імунітету визначались за допомогою еритроцитарних
діагностикумів для виявлення субпопуляцій Т- і В- лімфоцитів людини: CD3+;
CD4+; CD8+; CD22+. Інфікування ВПГ-2, ЦМВ, хламідіями визначали за допомогою
імуноферментного аналізу (ІФА) шляхом виявлення іноглобулінів класу М, G.
Лікування хворих 1 групи проводилось за загальноприйнятими протоколами МОЗ
України:
- гормональна терапія (дидрогестерон по 10 мг двічі на добу з 11 по 25 день
менструального циклу протягом 3 менструальних циклів);
- знеболюючі препарати;
- кровозупинні середники;
- вітаміни групи В, С;
- седативні або тонізуючі препарати;
- специфічна антимікробна терапія;
- противірусна терапія;
- імуномодулююча терапія;
- санація хронічних вогнищ інфекції;
- корекція мікрофлори кишківника і піхви;
- місцеве лікування.
Лікування хворих 2 групи проводилось із використанням замість гормональної
терапії АГТП: мулімен по 20 крапель сублінгвально 3 рази на добу протягом 2
місяців, енгістол по 1 таблетці 3 рази на добу протягом 1 місяця,
ехінацея-композитум С по 2,2 мл внутрішньом’язево 2 рази в тиждень №5,
гінекохель по 10 крапель 3 рази в день протягом 1 місяця.
Наш вибір ґрунтувався на тому, що АГТП виготовляються за гомеопатичною
технологією, не викликають алергічних реакцій та побічних дій, які притаманні
звичайним засобам, практично не мають протипоказів та вікових обмежень,
позитивно впливають на перебіг супутніх захворювань, проявляють достатньо
швидкий клінічний ефект як при гострих, так і при хронічних захворюваннях,
містять потенційовані (надмалі) дози речовин, що виключає навіть потенційний
ембріотоксичний, тератогенний та інші негативні впливи на ембріон та плід.
Мулімен належить до препаратів, які мають гормонорегулюючу, спазмолітичну,
седативну дію. Він впливає на весь комплекс соматичних і психічних симптомів,
які спостерігаються при різних порушеннях менструального циклу, і успішно
замінює окремі препарати соматичної і психотропної дії. Гінекохеель має
протизапальний, знеболюючий, протинабряковий ефекти на жіночі репродуктивні
органи, покращує кровоплин у ділянці малого тазу, регулює гормональні
порушення, які виникли на фоні запального процесу. Ехінацея-композитум має як
специфічну, так і неспецифічну імуномодулюючу дію. Він здатний підвищувати
вміст природних кілерів (CD16+/CD56+), підвищує активність фагоцитів і стимулює
вироблення г-інтерферону. Крім цього, препарат має протизапальну,
детоксикаційну, седативну дію, може призначатись без попередньої оцінки
імунного статусу, так як володіє здатністю відновлювати функцію імунної системи
як при гіперергічному, так і при гіпоергічному типі імунної відповіді. Енгістол
є основним антигомотоксичним препаратом, який активізує неспецифічний
противірусний захист організму як при гострих, так і при хронічних вірусних
захворюваннях, а також при хламідіозі. Крім того, він сприяє відновленню
ефективної роботи ферментних систем за рахунок розблокування SH-груп, що усуває
негативні наслідки дії традиційних медикаментів і токсичне перевантаження
організму.
Вважаємо за необхідне більш докладно зупинитися на деяких методах дослідження.
Визначення естрогенної насиченості проводилось за результатами шийкового
індекса та показниками менограми, а саме: вимірювали базальну температуру,
визначали кількість цервік