Розділ 2
Емпіричне дослідження особливостей прояву егоцентризму молодшого школяра у
взаємОДІЇ з ровесниками
2.1. Методика дослідження особистісного егоцентризму молодшого школяра у
взаємодії з ровесниками
Проведений нами констатувальний експеримент складався з трьох етапів. Перший
етап був спрямований на дослідження особливостей прояву особистісного
егоцентризму під час взаємодії з ровесниками. Мета другого етапу полягала у
виявленні психологічних особливостей та вивчення динаміки егоцентризму в
молодшому шкільному віці. На третьому етапі ми вивчали психологічні особливості
дітей молодшого шкільного віку з різним ступенем егоцентризму.
В експерименті взяли участь 517 учнів молодшого шкільного віку (6-11 років, з
них 266 дівчаток та 251 хлопчиків). Зокрема, це учні навчально – виховного
комплексу “Кіровоградський колегіум – спеціалізований загальноосвітній
навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад-центр естетичного
виховання” міста Кіровограда та загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17
міста Кіровограда.
На першому етапі констатувального експерименту використовувалися методики,
розроблені Т. Пашуковою, що передбачають дослідження особистісного егоцентризму
під час взаємодії та еготизму.
Методика дослідження егоцентризму під час взаємодії [129; 146] дає змогу
визначити ступінь прояву егоцентричної спрямованості особистості під час
взаємодії, а також виявити форми особистісного егоцентризму. Дана методика є
варіантом відкритого, невключеного, стандартизованого спостереження за
поведінковими та вербальними реакціями досліджуваного.
Під час дослідження дослідник фіксує кількість поведінкових та мовленнєвих
реакцій, які можна віднести до екстравертованої чи інтровертованої форми
егоцентризму, а також будь-які неегоцентричні акти спілкування та взаємодії. У
ході спостереження особлива увага звертається на невербальні реакції:
особливості міміки, пози, жестів, тону голосу. Важливо стежити за емоціями та
специфікою обміну інформацією, за характером взаємодії. Емпіричні референти
егоцентризму і неегоцентричні реакції фіксуються у протоколі дослідження, при
цьому використовуються таблиці спостережень. Таблицю показників егоцентризму та
протокол спостереження подано у додатках А, Б.
Обробка результатів передбачає отримання кількісних показників особистісного
егоцентризму екстравертованої та інтровертованої форми. З цією метою в
протоколі в кожному рядку колонок підраховується сумарний результат відмічених
мовленнєвих та поведінкових реакцій. Отримані показники величини суми є
емпіричними референтами екстравертованої та інтровертованої форми особистісного
егоцентризму [129, 130-140]. Далі з’ясовується індивідуальний індекс
егоцентризму за кожною із форм і порівнюється, яка із них домінує, чи взагалі
домінуючою є неегоцентрична форма висловлювання та невербальна поведінка
досліджуваного. Індивідуальний індекс екстравертованої та інтровертованої форми
егоцентризму визначається таким чином: необхідно суму поділити на загальну
кількість усіх реакцій, за всіма трьома сумами. Загальний показник
особистісного егоцентризму є сукупністю егоцентризму екстравертованої та
інтровертованої форми.
Методика дослідження еготизму дозволяє виявити величину та рівень еготизму
діалогічного мовлення. Вона ґрунтується на реєстрації вербальних реакцій
досліджуваного, за яким ведеться спостереження, та на подальшому їх
контентаналізі [129, 140-143; 146, 75-77]. У дослідженні бере участь двоє дітей
і експериментатор, який записує їх розмову на диктофон. Завдання дітей полягає
у тому, щоб спілкуватися з партнером на будь-яку обрану ними тему. За згодою
обох співрозмовників розмова записується на диктофон. За умови, якщо
співрозмовники не погоджуються на запис, дослідник використовує прийом
невключеного систематизованого спостереження. Він фіксує результати у
протоколі, де за допомогою знаків відмічається загальна кількість речень, які
промовив досліджуваний, а також речення, у яких він прямо чи опосередковано
говорив про самого себе. Процедуру дослідження можна завершити, коли загальна
кількість речень, промовлених особою, чию мову вивчали на еготизм, дорівнює
сотні.
Аналіз результатів дослідження дає можливість отримати коефіцієнт еготизму на
основі співвіднесення показника еготизму, яким є кількість речень, у яких
досліджуваний говорив про себе чи про людей, тварин, предмети, події,
підкреслюючи при цьому їх зв’язок із собою, та нееготичних висловлювань.
Виходячи з мети та завдань дослідження, нами було підібрано низку методик, що
ввійшли до додаткової частини констатувального експерименту. При цьому
застосовувався бланковий метод і комп’ютерна діагностика. Опрацювання
результатів здійснювалося за допомогою комп’ютерних програм. Дані, одержані в
ході тестування, підлягали статистичній обробці, якісному та кількісному
аналізу даних, ранговій кореляції rs Спірмена .
На другому етапі констатувального експерименту було використано адаптовану нами
методику Егоцентричний Асоціативний Тест (ЕАТ) Т.Сцустрової, який дозволяє
визначити рівень егоцентричної спрямованості особистості [220, 263-267].
Методика використовувалась для визначення егоцентризму молодшого школяра за
допомогою одиниць писемної мови, які відображають семантичну сферу свідомості.
Діагностика передбачала індивідуальну бланкову форму тестування. Час виконання
завдання тесту фіксувався (Додаток В).
У тесті чинником егоцентричної самосвідомості особистості виступає займенник.
Адаптований нами тест містить 20 незакінчених речень. Досліджуваному необхідно
кожне з цих речень допо
- Київ+380960830922