РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА З ІНФОРМАТИКИ ДЛЯ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ 118
2.1. Інформаційні технології при навчанні інформатики в середній
школі. 118
2.2. Електронний підручник з інформатики як складова навчально-
методичного комплекту 127
2.2.1. Роль електронного підручника у навчально-методичному
комплекті з інформатики 127
2.2.2. Опис електронного підручника 134
2.3. Методичні рекомендації до використання електронного підручника
за умов класно-урочної системи навчання 151
2.4. Організація педагогічного експерименту та аналіз його
результатів 178
Висновки до розділу 2 186
ВИСНОВКИ 188
ДОДАТКИ 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 245
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ
ВНЗ – вищі навчальні заклади
ЕЗНП – електронний засіб навчального призначення
ЗНЗ – загальноосвітні навчальні заклади
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології
ППЗ – педагогічний програмний засіб
ВСТУП
Актуальність теми. У Національній доктрині розвитку освіти України [243]
зазначено, що стан справ у галузі освіти, темпи та глибина перетворень не
повною мірою задовольняють потреби особистості, суспільства i держави. Одним із
пріоритетних напрямів розвитку освіти є впровадження
інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення
навчально-виховного процесу, доступність, ефективність освіти та рівний доступ
до якісної освіти, підготовку молоді до життєдіяльності в інформаційному
суспільстві.
Досягнення цієї мети передбачає створення електронних засобів навчального
призначення (ЕЗНП). Впровадження ІКТ у навчання всіх дисциплін відкриває широкі
перспективи поглиблення теоретичної бази знань учнів і студентів, посилення
прикладної спрямованості навчання, розкриття творчого потенціалу учнів,
студентів, вчителів і викладачів у відповідності до їх запитів і здібностей.
Одним із видів програмних засобів навчального призначення є електронні
підручники. Вони охоплюють значні за обсягом матеріалу розділи навчальних
дисциплін або повністю навчальні дисципліни та створені у відповідності до
чинних програм з навчальних предметів, що використовуються у загальноосвітніх і
вищих навчальних закладах.
На сучасному етапі створено Державну програму „Інформаційні та комунікаційні
технології в освіті і науці на 2006-2010 роки” [67], яку було розроблено
Міносвіти і науки України на виконання указу президента України «Про
невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в
Україні», а також відповідних законів України. Однією з основних цілей програми
є створення та підтримка електронних засобів навчального призначення.
Аналогічні програми, що сприяють кращому використанню інформаційних технологій
в освіті, реалізуються в різних країнах світу, зокрема, в країнах Європейського
Союзу та Росії. Їх основні напрямки практично співпадають з напрямками
Державної програми „Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці
на 2006-2010 роки”. Країнами ЄС досягнуті певні результати комп’ютеризації
освітніх закладів та їх підключення до мережі Інтернет. Однак однією з причин
слабкого розвитку комп’ютерних технологій навчання експерти ЄС вважають
неефективний зміст освітніх електронних засобів [184]. За результатами аналізу
пройденого шляху Європейський союз оголосив „новий виток” інформатизації освіти
за програмою, що розрахована до 2010 року. Основні зусилля будуть приділятися
створенню інтернаціональних сховищ уніфікованих мережевих продуктів.
На жаль, в Україні ще не існує затверджених на державному рівні вимог до
електронних навчальних засобів, які б регламентували їх зміст і структуру, а
також дидактичні умови їх застосування у навчальному процесі. Деякі науковці
вважають, що електронні підручники згодом зможуть замінити традиційні друковані
підручники і навіть викладача [7, 130].
Отже, існує проблема визначення науково-методичних вимог до проектування та
створення електронних підручників, ролі електронних підручників при навчанні
учнів, методів та форм їх використання у навчальному процесі, враховуючи їх
переваги та недоліки в порівнянні з друкованими підручниками.
Однією з причин концептуальних помилок, яких припускаються при створенні
програмних засобів навчального призначення, є їх інтерпретація лише як
електронних аналогів друкованих навчально-методичних засобів. Але для
забезпечення ефективності навчання за умов використання ІКТ вони мають
втілювати кращі сторони традиційних засобів навчання та обов’язково
реалізовувати нові можливості.
Питання, пов’язані із створенням та застосуванням електронних засобів навчання,
зокрема електронних підручників, досліджувались такими науковцями: В.Н. Агеєв,
Н.В. Апатова, А.І. Башмаков, І.А. Башмаков, В.В. Биков, Л.В. Брескіна, А.Ф.
Верлань, І.Г. Вєтрова, Є.Ф. Вінниченко, Ю.В. Горошко, А.М. Гуржій, О.В.
Данилова, Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак, Ю.О. Жук, Л.Х. Зайнутдінова, І.С.
Іваськів, С.І. Карп, В.І. Клочко, О.В. Кохан, В.В. Лапінський, О.В. Лемента,
С.О. Лещук, Ю.І. Машбиць, Н.В. Морзе, А.В. Осін, С.А. Раков, Ю.С. Рамський,
В.Г. Редько, О.В. Рєзіна, І.В. Роберт, В.Д. Руденко, М.Л. Смульсон, О.В.
Співаковський, О.Б. Тищенко, Ю.В. Триус, А.Ю. Уваров, М.І. Шут та ін.
У науковій та методичній літературі вітчизняних і зарубіжних авторів досить
повно розглядаються аспекти реалізації електронних ресурсів – технології та
інструментарій програмування, комп’ютерна графіка та дизайн, трьохвимірне
моделювання, гіпертекст, мультимедіа (редагування звукового супроводу,
відеомонтаж, побудова анімацій тощо). Однак дид
- Київ+380960830922