РОЗДІЛ 2
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУХИХ СТЕПІВ МЕЖИРІЧЧЯ ДНІПРО-МОЛОЧНА
Сухі степи межиріччя Дніпро-Молочна сформувались в межах південної частини
території України. Дана територія входить до складу сухостепової
(південностепової) підзони степу [89]. На заході регіон обмежений річкою
Дніпро, на сході – Молочною. Північна межа сухих степів межиріччя проходить по
лінії населених пунктів Каховка – Фрунзе – Іванівка – Мелітополь. На півдні
регіон простягається до узбережжя Чорного, Азовського морів, затоки Сиваш. Межа
між сухими степами межиріччя Дніпро-Молочна і сухими степами рівнинного Криму
пролягає по північній межі Перекопського перешийку. Досліджувана територія
охоплює південну частину Херсонської області та південний захід Запорізької
області. Західна частина Кінбурнського півострова входить до складу
Миколаївської області.
Причорноморсько-Приазовський сухостеповий край займає площу, яка становить
24,41 тис.км2, при цьому на сухі степи межиріччя Дніпро-Молочна припадає
близько 3/4 від загальної площі краю.
Особливості географічного положення регіону, зокрема крайнє південне
розташування в межах країни та близькість крупних морських акваторій, створюють
сприятливі передумови для надходження і накопичення значних запасів
легкорозчинних солей в ґрунто-підґрунті сухостепових геокомплексів межиріччя.
Територія межиріччя Дніпро-Молочна в геоструктурному відношенні входить до
складу Південно-Причорноморської морфоструктури другого порядку
Причорноморської тектонічної западини. Дана морфоструктура глибинними розломами
поділена на більш дрібні морфоструктури третього порядку – Очаківську,
Херсонську, Нижньодніпровську, Асканійську, Якимівську,
Каркінітсько-Присиваську западини [104].
Досліджувана територія характеризується інтенсивними неотектонічними рухами із
загальною тенденцією до опускання. Сумарна амплітуда неотектонічних рухів
коливається в межах 150 – 250 м, досягаючи найвищих значень у Присивашші [105].
Сучасні вертикальні рухи земної кори в регіоні теж відзначаються опусканням
території зі швидкістю в середньому 1 – 2 мм/рік [104].
Літогенну основу межиріччя Дніпро-Молочна складають різні геологічні утворення:
від докембрійських кристалічних порід фундаменту до четвертинних. Породи слабко
нахилені у бік осьової частини Причорноморської западини, яка проходить по
лінії Одеса – Північне Присивашшя – Єйськ [104]. З позицій дослідження процесів
педогенезу в регіоні найбільш важливим є вивчення геологічних порід неогену.
Неогенові відклади межиріччя Дніпро-Молочна представлені переважно вапняками і
піщано-глинистими утвореннями. Геологічну основу для сучасних ландшафтів
складають піщано-глинисті куяльницькі відклади, перекриті червоно-бурими
глинами різної потужності, а вище – антропогеновими суглинками та алювіальними
відкладами [33; 104]. Серед антропогенних відкладів в межах регіону широко
представлені еолово-делювіальні, сучасні еолові, алювіально-пролювіальні,
делювіально-алювіальні піщані, суглинисті та супіщані відклади, морські і
лиманно-морські піщано-черепашкові та мулисті відклади [45]. Ґрунтоутворюючі
породи найчастіше представлені лесовидними суглинками, лесами, алювіальними,
алювіально-делювіальними, алювіально-проалювіальними, еоловими, морськими і
лиманно-морськими відкладами.
Особливості тектонічної і геологічної будови, динаміка неотектонічних рухів та
молодість континентального режиму досліджуваної території обумовлюють
низовинний характер її земної поверхні. Загалом сухі степи межиріччя
Дніпро-Молочна сформувалися в межах Причорноморської низовини. Згідно схеми
геоморфологічного районування України [6; 25; 143; 98] територія межиріччя
охоплює такі складові геоморфологічні частини Причорноморської низовини:
Нижньодніпровську терасово-дельтову низовину, Асканійсько-Мелітопольську
верхньопліоценову терасову низовину та Присиваську лесово-акумулятивну
інгресійно-розчленовану низовину. Межа між Нижньодніпровською та
Асканійсько-Мелітопольською низовинами проходить з півночі на південь по лінії
Каховка – Брилівка – Каланчак. Північна межа Присиваської низовини приблизно
співпадає з умовною лінією Перекоп – Григорівка – Новотроїцьке – Новоолексіївка
– Генічеськ.
Нижньодніпровська терасово-дельтова низовина сформувалася в пониззі Дніпра і в
рельєфі представлена сучасною заплавою Дніпра, голоценовими заплавними та
верхньо- і середньоантропогенними надзаплавними терасами. Складена дана
низовина переважно алювіальними, алювіально-проалювіальними,
алювіально-делювіальними та еоловими піщаними, супіщаними та суглинистими
відкладами, формування яких в першу чергу пов’язане з геологічною діяльністю
річки Дніпро. Місцями, особливо в приморській зоні низовини, піщаний алювій
перекритий з поверхні малопотужними товщами лесових відкладів [33]. Абсолютні
відмітки рельєфу тут становлять в середньому +10...+30 м. Для низовини
характерний слаборозчленований рельєф з формуванням різноманітних, переважно
депресійних еолових, флювіальних та суфозійно-просадкових морфоскульптур [25].
Значне поширення суфозійно-просадкових форм рельєфу в межах Нижньодніпровської
низовини обумовлене наявністю малопотужних лесових відкладів сформованих на
піщаному алювію в умовах неглибокого рівня ґрунтових вод [143].
Асканійсько-Мелітопольська терасова низовина являє собою слаборозчленовану і
слабопохилу в південному напрямку лесово-акумулятивну низовину, яка з поверхні
складена переважно лесовидними суглинками та лесами. Середні абсолютні відмітки
в межах даної низовини є дещо вищими в порівнянні з Нижньодніпровсь
- Київ+380960830922