Ви є тут

Порівняльна характеристика клініко-патогенетичних ознак розсіяного склерозу у віковому аспекті

Автор: 
Шоробура Марія Стефанівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005368
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
2.1.1. Характеристика обстежених дітей і дорослих осіб, хворих на розсіяний
склероз
Робота виконана на кафедрі нервових хвороб Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького. Для визначення клінічних особливостей РС,
у період з грудня 2005 по грудень 2006 років в умовах Львівської обласної
лікарні (ЛОКЛ), було обстежено 82 дорослих (30 осіб - стаціонарно, 52 особи -
амбулаторно) і 16 дітей, хворих на РС (амбулаторно). У першому розділі вивчали
соціальний статус хворих із використанням спеціально розробленої і
запатентованої нами анкети-опитувальника, в якій крім клінічних особливостей
враховувалися освіта обстежених, їх сімейний стан, особливості трудової
діяльності, тривалість робочого дня, зайнятість пацієнтів протягом дня, їх
фінансове забезпечення, здатність зберігати сталий рівень життя, зовнішня
фінансова допомога цим хворим, група інвалідності, потреба у персональній
допомозі, соціальна активність, здатність ініціювати соціальну активність і
здатність самостійно подолати труднощі.
У другому розділі дисертації представлені дані по визначенню концентрацій ІФН-г
та ІЛ-4 у сироватці крові 70-ти дорослих та 16-ти дітей, хворих на РС у стадії
загострення патологічного процесу, залежно від віку обстежених, довготривалості
захворювання, його форми й типу перебігу, ступеня тяжкості, а також вивчали
вплив досліджуваних цитокінів на появу деструктивних та запальних процесів при
РС.
У третьому розділі власних досліджень визначали здатність імуноглобулінів,
виділених із плазми крові хворих на розсіяний склероз, впливати на
імунокомпетентні клітини у 18-ти дорослих та 16-ти дітей, хворих на РС, а також
дослідили діагностичне та прогностичне значення їх біологічної активності. Крім
того, вивчали ензиматичні властивості IgG у цих хворих, зокрема їх здатність до
руйнування ДНК.
У четвертому розділі роботи узагальнили дані щодо динаміки змін рівня ІФН-г та
ІЛ-4 до (70 дорослих осіб) і після медикаментозного лікування солу-медролом (16
дорослих осіб) та ВВІГ (13 дорослих осіб).
Імунобіологічні дослідження молекулярного рівня проводили під керівництвом
члена кореспондента НАН України, д.б.н., професора, завідувача відділу
регуляції проліферації клітини та апоптозу Інституту біології клітини НАН
України Р.С. Стойки, згідно підписаної угоди про науково-методичну співпрацю.
Для встановлення клінічно достовірного діагнозу РС, використали критерії
MCDonald et al. (2005) [327] (Додаток 1), а у частини обстежених нами хворих -
критерії Позера [386] (Додаток 2). При клініко-неврологічному обстеженні
ретельно збирали анамнез, вивчали дані медичної документації попередніх
спостережень і обстежень. У хворих, крім неврологічного огляду, досліджували
гостроту зору, очне дно, поля зору на кольори, гостроту слуху, особливу увагу
надавали виявленню симптомів ураження черепних нервів, пірамідної системи
порівняно зі станом функції тазових органів, а також координаторної сфери. З
цією метою використали функціональну шкалу Куртцке (1983) [296] (Додаток 3,
Додаток 4).
Пацієнтам проводили МРТ-обстеження головного мозку. Одночасне виконання
біохімічних (ревмопроби, печінкові проби), імунологічних і загальних
клініко-лабораторних досліджень (морфологія крові) дали змогу виключити
патологію печінки, кісток і щитоподібної залози, а також новоутвори та інші
автоімунні захворювання і підтверджували відсутність прийому гепатотоксичних
ліків, які б могли впливати на результати проведених біохімічних досліджень. У
деяких випадках виконували серологічні тести на токсоплазмоз, бореліоз та
кліщовий енцефаліт. За необхідністю проводили консультації інших спеціалістів,
що дало змогу виключити інтеркурентні захворювання, насамперед, інфекційні та
хронічні хвороби внутрішніх органів.
Всі обстеження були проведені після підписання інформованої згоди пацієнта, а
також дозволу батьків дітей, хворих на РС.
2.1.2. Контрольна група
Контрольна група складалася із двох підгруп. Перша нараховувала 12 дорослих
практично здорових осіб, які проживали у м. Львові та Львівській області. Всі
вони були одноразовими донорами Львівської обласної станції переливання крові.
Серед них було 12 чоловіків віком від 26 до 56 років. Детальне опитування,
ретельний огляд та загальні лабораторні дослідження (біохімічний і загальний
аналізи крові, печінкові та ниркові проби) дали змогу виявити відсутність у
обстежених хронічної патології, а також наявність захворювань протягом останніх
шести місяців. Виключено виробничий контакт із радіоактивними речовинами,
бензолом, толуолом, ртуттю, марганцем та іншими сполуками, що мають вплив на
кровотворну і нервову системи.
Друга підгрупа включала 9 практично здорових дітей, які знаходилися на
диспансерному обліку в Стрийській міській дитячій лікарні з діагнозом
"Хронічний тонзиліт, стадія ремісії". Серед них було 3 дівчинки і 6 хлопчиків
віком від 10 до 15 років. Детальне опитування, ретельний огляд та загальні
лабораторні дослідження (біохімічний і загальний аналізи крові, печінкові та
ниркові проби) дали змогу виявити відсутність у обстежених загострення
хронічної патології.
У осіб контрольної групи ранком натще брали кров на загальні аналізи, після
чого проводили забір крові із вени ліктьового згину у пластикові пробірки для
проведення імунобіологічних досліджень: визначення концентрації ІФН-г та ІЛ-4 у
сироватці крові, виділення фракції імуноглобулінів із плазми крові та
дослідження цитотоксичної та каталітичної дії імуноглобулінів плазми крові.
Кров протягом 15 хвилин центрифугували зі швидкістю 3000 о