Розділ 2
Об'єкт і методи дослідження
Вищі інтеративні функції мозку, які представляють собою безумовно- та
умовнорефлекторну активність, мотивації, емоції, пам'ять, забезпечуються
координованою і злагодженою діяльністю нейрон-гуморального регуляторного
механізму. Це, перш за все, функціонування корково-підкоркових структур та їх
багатогранних зв'язків, що встановлюються через нейромедіаторні системи мозку
та модулюються гормональним статусом. Ступінь розвитку та досконалість
нейро-гуморального механізму регуляції вищої нервової діяльності ЦНС залежать
від вікових особливостей організму [10]. Ранній онтогенез характеризується
диференціацією та зростанням нейронів і глії, мієлінізацією волокон,
встановленням стабільних зв'язків між нейронами, не до кінця сформованими
медіаторними системами, невисокою лабільністю, недосконалими процесами
координації. Довершений рівень пластичності та лабільності ЦНС у молодому віці,
в старості змінюється у протилежному напрямку, що доповнюється ще й зменшенням
гормонального фону, зокрема статевими, тиреоїдними гормонами,
глюкокортикоїдами. Все це буде відображатись на інтегративній діяльності
мозкових структур – кори, гіпокампа, стовбура мозку та ін., що в свою чергу
буде визначати ступінь порушення поведінки, емоційного стану, пам'яті за умов
гіперфункції щитоподібної залози.
При дослідженнях функціональної діяльності ЦНС ми зосередились на визначенні
поведінкової активності статевозрілих щурів різної статі, яка являє собою
вроджені форми вищої нервової діяльності. Зокрема, при розташуванні щура у
«відкритому полі» [13, 14, 24] спостерігається розгортання дослідницького
інстинкту, який представляє собою безумовний рефлекс «завмирання»,
орієнтовно-дослідницький рефлекс обстежування «нірки», потім обстежування
майданчика як в горизонтальній, так і в вертикальній площині. Паралельно
вивчалася і емоційна активність за допомогою визначення тривалості стану
«задоволення» - комфортного грумінга (вмивання по черзі мордочки, щік, лопаток,
живота, геніталіїв) або стану «тривоги», «страху» - некомфортного грумінга
(вмивання тільки мордочки, «струшування мокрої собаки»). Якщо
орієнтовно-дослідницька реакція в більшій мірі визначається функціонуванням
ретикулярної активуючої моделюючої системи (стовбур мозку), неокортекса, то
емоційна – лімбічної системи, зокрема гіпокампа [30, 40, 48].
Визначення мнестичної (умовно-рефлекторної) активності ще більше розширює
можливість вивчення інтегративної функції мозку, бо передбачає дослідження не
тільки безумовнорефлекторної діяльності, а й умовних реакцій і організації
функціональної і структурної енграми пам'яті. Вона, в першу чергу, формується в
гіпокампі за рахунок довготривалої посттетанічної потенціації [1, 29, 30, 86,
169], реверберації, післядії. А потім захвачує і біохімічні процеси експресії
ранні та пізніх генів [191]. Як відомо, будь-яка поведінкова діяльність по
пристосуванню внутрішнього та зовнішнього середовища складається з двох
механізмів: виконавчих реакцій або рефлекторних актів, що швидко організуються,
та повільних процесів, які трансформуються в особливі емоційні стани, що
виконують функцій підкріплення і актуалізації виконавчих дій. Тож, емоційна
активність тварин відіграє важливу роль в організації вищих інтегративних
поведінкових реакцій, зокрема, при використанні нами методики формування УРПУ,
яку виробляли за допомогою емоційно-больового захисного рефлексу [30]. Ступінь
виразності больової реакції, яка в даній ситуації буде визначати швидкість і
силу мнестичних (умовно-рефлекторних) процесів, залежить від стану ноци- та
антиноцицепції, як відомо, центри механізмів знеболювання представлені
стовбуровими структурами, зокрема ядром шва, центральною сірою речовиною, а
також корою великих півкуль, яка регулює антиноцицептивний ефект через
серотонінові, ГАМК-А та опіоїдні рецептори [7, 196, 237, 264, 275]. Тож,
інтегративна активність цих супраспинальних структур мозку буде регулювати
больову чутливість організму, а значить і больову реакцію[260, 265]. Критерієм
оцінки даного вродженого рефлексу ми обрали реакції вокалізації, яка
характеризує порог переносимості болю, тобто являється емоційно-афективним
компонентом больової реакції, а тому результатом активації лімбічної системи,
неспецифічної ретикулярної формації мозку та неокортексу [30, 40, 149].
Таким чином, обрані нами методики ("відкрите поле" та УРПУ) визначення
поведінкової, мнестичної (умовно-рефлекторної) активності достатньо об'єктивно
та адекватно будуть відображати інтегральний нейрофізіологічний рівень
діяльності ЦНС [24, 30, 40, 76].
Для розкриття фізіологічних механізмів вищих функцій мозку за умов
експериментального гіпертиреозу нами вивчався стан клітинних мембран –
жирнокислотний стан ліпідів, зміни якого контролюють проникливість мембран.
Важливою регулюючою системою гомеов'язкості мембран являються
про-антиоксидативна система, субстратом для якої в першу чергу являються
поліненасичені жирні кислоти [35].
Комплексний підхід, який полягає в аналізі показників поведінкової і
когнітивної активності, окисного стресу, а також вмісту і складу ЖК ліпідів
може значно розширити уявлення про механізм функціонування ЦНС.
Об`єктом дослідження були білі щури лінії Вістар різної статі, віком 5 – 6
місяців, масою 150 – 250 грам [24, 30, 47, 71, 76]. Всього було поставлено 1080
дослідів на 120 щурах.
2.1. Моделювання гіпертироксинемії у щурів в експерименті
Моделювання гіпертироксинемії проводили шляхом годування тварин перем
- Київ+380960830922