Ви є тут

Оптимізація фізичної реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження

Автор: 
Куртян Тетяна Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005472
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Характеристика обстежених хворих
Для реалiзації поставленої мети за допомогою інструментальних та біохімічних
методів дослiдження було обстежено 65 чоловіків хворих на ішемічну хворобу
серця (ІХС), стабільну стенокардію напруги І-ІІ функціональний клас (ФК), які
знаходились на амбулаторному лікуванні в терапевтичному відділенні
Чернівецького базового військового госпіталя військової частини А-1028 у
2004-2007 рр. Середній вік хворих становив 44,6±1,39 роки (від 32 до 50 років).
Контрольну групу склали 30 добровільних чоловіків віком від 36 до 50 років,
складаючи у середньому 43,0±2,54 роки.
Діагноз встановлювали на основі даних ретельно зібраного анамнезу, клініки, ЕКГ
і лабораторного обстеження в динаміці, відповідно до загальноприйнятих
критеріїв Європейського товариства кардіологів (2007): ІХС. Стабільна
стенокардія напруги І –ІІ ФК. СН О-І ст, діастолічний варіант. ФК І. Серед
етіологічних чинників, що впливали на прогресування захворювання враховували
обтяжену спадковість, артеріальну гіпертензію, паління, гіперхолестеринемію,
гіпертригліцеридемію, а також клінічні дані перебігу захворювання та ЕКГ. У
всіх пацієнтів встановлено порушення режиму харчування та переважання в раціоні
вуглеводної їжі. Всім обстеженим був проведений повний комплекс
клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження, що включав:
загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, прискорену реакцію на сифіліс,
вміст глюкози в крові, флюорографію органів грудної клітки,
електрокардіографію, копрологічне дослідження, біохімічне дослідження крові.
У всіх обстежених хворих порівняно з групою контролю діагностовано вірогідне
збільшення (р<0,05) показників ЧСС у стані спокою (80,5±2,7 уд/хв), вихідного
систолічного (137,38±3,0 мм рт.ст.) та діастолічного (91,46±1,9 мм рт.ст.)
артеріального тиску (таблиця 2.1). В групі дослідження спостерігались однорідні
зміни біохімічних показників крові: вірогідне підвищення рівня загального
холестерину (5,6±0,16 ммоль/л) та в-ліпопротеїдів (55,3±1,8 Од/л) (р<0,05).
Таблиця 2.1
Загальна характеристика хворих
Показник
Контроль (n=30)
Хворі (n=65)
М±m
M±m
Вік (роки)
43,0±2,54
44,6±1,4
Загальний холестерин (ммоль/л)
4,1±0,23
5,6±0,16*
в-ліпопротеїди (Од/л)
46,3±2,31
55,3±1,8*
ЧСС спокою (уд/хв.)
70,9±4,3
80,5±2,7*
АТ систолічний (мм рт.ст.)
125,3±5,3
137,38±3,0*
АТ діастолічний
(мм рт.ст.)
82,7±3,8
91,46±1,9*
Примітка: коефіцієнт вірогідності порівняно з групою контролю: * р<0,05.

Серед обстежених пацієнтів поділ хворих на групи відбувався залежно від
призначення реабілітаційної програми. Всі хворі приймали малат цитруліну в дозі
2,0 г з рази на добу протягом 2 тижнів. І групу склали 20 осіб віком від 35 до
50 років, що в середньому є 46,5±1,5 роки. Пацієнти приймали тільки малат
цитруліну в дозі 2,0 г 3 рази на добу. З етіологічних факторів поширеність
спадковості становила 80% (16 чоловік), паління - 75% (15 чоловік). Серед скарг
найбільш характерними були: біль за грудиною – 100% (20 чоловік), дискомфортні
відчуття в ділянці серця – 30% (6 чоловік), серцебиття – 45% (9 чоловік),
іррадіація болю в ліву руку – 30% (6 чоловік), задуха при фізичному
навантаженні – 90% (18 чоловік). При об’єктивному обстеженні вихідні показники
ЧСС у стані спокою сягали 85,1±4,0 уд/хв., систолічного АТ - 138,5±5,8 мм
рт.ст., діастолічного - 90,0±3,3 мм рт.ст. Біохімічне обстеження виявило
збільшення рівня загального холестерину (5,2±0,3 ммоль/л) та в-ліпопротеїдів
(53,4±3,6 Од/л).
В ІІ групу уввійшли 20 чоловіків віком від 32 до 50 років, що в середньому
склало 42,8±3,4 роки. Пацієнтам додатково проводився стандартний комплекс
лікувальної гімнастики [65]. Для цієї групи поширеність спадковості сягала 100%
(20 чоловік), а паління – 70% (14 чоловік). Найбільш характерними скаргами
виявлено біль за грудиною у 85% (17 чоловік), дискомфортні відчуття в ділянці
серця у 50% (10 чоловік), серцебиття у 50% (10 чоловік), іррадіацію болю в ліву
руку у 5% (1 чоловік), задуху при фізичному навантаженні у 40% (8 чоловік)
випадків. Об’єктивне обстеження у стані спокою встановило: вихідні показники
ЧСС складали 79,5±4,1 уд/хв., систолічного АТ - 139,5±5,6 мм рт.ст.,
діастолічного - 92,8±3,7 мм рт.ст. Дослідження біохімічних показників виявило
збільшення рівня загального холестерину (5,9±0,3 ммоль/л) та в-ліпопротеїдів
(56,1±4,1 Од/л).
ІІІ групу склали 25 осіб віком від 33 до 50 років, що в середньому є 44,6±2,2
роки. Пацієнти на фоні прийому малату цитруліну займались велоергометричними
тренуваннями за розробленою нами методикою (патент № 18353). З етіологічних
факторів поширеність спадковості склала 90% (23 чоловіка), паління - 72% (18
чоловік). Найбільш характерними були скарги на біль за грудиною – 84% (21
чоловік), дискомфортні відчуття в ділянці серця– 16% (4 чоловіки), серцебиття –
28% (7 чоловік), іррадіацію болю в ліву руку – 24% (6 чоловік), задуху при
фізичному навантаженні – 72% (18 чоловік). При об’єктивному обстеженні вихідні
показники ЧСС у стані спокою сягали 77,6±5,4 уд/хв., систолічного АТ -
137,0±5,1 мм рт.ст., діастолічного - 91,6±3,1 мм рт.ст. Біохімічне обстеження
виявило збільшення рівня загального холестерину (5,8±0,2 ммоль/л) та
в-ліпопротеїдів (56,3±1,9 Од/л).
Таким чином, клінічна картина виявлених особливостей перебігу ІХС у обстежених
пацієнтів характерна для прогресування захворювання, яке розвивається на фонi
коронарного атеросклерозу за наявностi атеросклеротичної бляшки в крупних
епiкардіальних коронарних артерiях. Комплексне обстеження хворих дозволило
ви