РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Нами обстежено 116 хворих на ХП (за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го
перегляду код К86.1) із НМТ (код Е68.0). Всі хворі перенесли холецистектомію не
менш, ніж за 1 рік до надходження в клініку та включення їх в дослідження, їм
був поставлений діагноз ПХЕС (код К91.5). Холецистектомія була проведена із
приводу ЖКХ 104 (89,7%) хворим, псевдополіпозної форми холестерозу ЖМ 10 (8,6%)
хворим. Рідко серед наших пацієнтів зустрічалися випадки, коли холецистектомія
була проведена із приводу безкам’яного холециститу — тільки в 2 (1,7%) хворих.
Всі хворі на першому етапі обстеження та лікування перебували в
гастроентерологічному відділенні клініки внутрішніх хвороб №1 Донецького
Національного медичного університету ім. М. Горького. Потім за хворими
спостерігали амбулаторно протягом року. Розподіл хворих за статтю представлений
на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Розподіл обстежених хворих за статтю.
З даних, представлених на рис. 2.1, видно, що серед обстежених хворих
переважали жінки. Це пояснюється тим, що ЖКХ значно частіше зустрічається в
жінок [37, 83], а холецистектомія проводилася обстеженим пацієнтам переважно із
приводу ЖКХ. Так, серед обстежених жінок, яких було 96 (82,8%), із приводу ЖКХ
прооперовані 88 пацієнток, що становить 91,7% від всіх жінок, які перенесли
холецистектомію. 7 жінок прооперовані з приводу псевдополіпозної форми
холестерозу ЖМ (7,3%), 1 жінка — із приводу безкам’яного холециститу (1,0%)
(рис. 2.2).
Рис. 2.2. Розподіл обстежених хворих чоловіків і жінок залежно від причини
проведення холецистектомії.
Обстежені 20 чоловіків, тобто 17,2% серед всіх наших пацієнтів. З них із
приводу ЖКХ прооперовані 16 хворих (80,0% від всіх чоловіків, які перенесли
холецистектомію). Показанням до хірургічного втручання в 3 (15,0%) чоловіків
була псевдополіпозна форма холестерозу ЖМ, а в 1 (5,0%) — хронічний безкам’яний
холецистит (рис. 2.2). Таким чином, серед обстежених чоловіків, так само як
серед обстежених жінок, переважали випадки холецистектомії у зв'язку із ЖКХ.
Однак, у жінок таке показання до оперативного втручання зустрічалося в 1,15
рази частіше, тоді як холестероз ЖМ був показанням до холецистектомії в 2,05
рази частіше в чоловіків. Оперативне втручання із приводу безкам’яного
холециститу проводилося частіше в чоловіків, однак тому що таке показання мало
місце тільки в 1 чоловіка й в 1 жінки, то неможливо робити висновки про
достовірну частоту безкам’яного холециститу, як приводу до холецистектомії,
залежно від статті.
Розподіл хворих за віком представлений на рис. 2.3.
Рис. 2.3. Розподіл обстежених хворих за віком.
Вік хворих коливався від 34 до 68 років, причому обстежено 10 (8,6%) пацієнтів
віком до 40 років, 29 (25,0%) пацієнтів у віці 40–49 років, 35 (30,2%)
пацієнтів у віці 50–59 років, 42 (36,2%) пацієнта у віці 60 років і більше.
Такий розподіл хворих за віком відповідає збільшенню частоти ЖКХ, як основного
показання до холецистектомії, із збільшенням віку. Це пояснюють підвищенням
імовірності розвитку не тільки гіпер- і дисліпідемії, але й зміни біохімічного
складу жовчі вбік вищої літогенності у людей більш старшого віку [41].
У частини пацієнтів ХП було діагностовано ще до холецистектомії — в 52 (44,8%)
хворих, а в інших 64 (55,2%) хворих — після холецистектомії. Однак, навіть
серед тих хворих, у яких діагноз ХП був поставлений після оперативного
втручання, вдалося з'ясувати, що періодичні болі в лівому підребер'ї з
іррадіацією в поперек турбували їх і до холецистектомії. Таких пацієнтів було
22 (19,0%). Таким чином, з певною ймовірністю можна припустити, що вже на тлі
ЖКХ у них розвинувся ХП, який не було діагностовано. Причиною такої ситуації в
цих хворих був той факт, що напади вираженого болю у правій половині живота
(жовчні кольки) за своєю інтенсивністю значно перевищували ступінь болю у
лівому підребер'ї. У зв'язку з неможливістю чіткого визначення початку ХП ми
визначали давність захворювання від моменту проведення холецистектомії.
Давність ПХЕС до 5 років мала місце в 34 (29,3%) хворих, від 5 до 10 років — в
61 (52,6%) хворого, більше 10 років — в 21 (18,1%) хворого (рис. 2.4).
Рис. 2.4. Розподіл хворих за давністю ПХЕС.
Трохи менша частота зустрічальності давності ПХЕС більше 10 років в порівнянні
з іншими варіантами, на наш погляд, пояснюється частішим розвитком ЖКХ і,
відповідно, частішим проведенням холецистектомії у хворих старше 50 років, які
переважали серед наших пацієнтів. Отже, давність ПХЕС у них виявилася меншою, а
тривалість захворювання більше 10 років зустрічалася рідше. Необхідно також
урахувати, що ми обстежили хворих із НМТ, для яких не характерна виражена
зовнішньосекреторна недостатність ПЗ. При важкій недостатності хворі втрачають
у вазі, й імовірність збереження НМТ низька. У той же час, виражене зниження
зовнішньої панкреатичної секреції із втратою маси тіла є характерним для
тривалого перебігу ХП, для його виражених і пізніх стадій. У зв'язку із цим,
серед обстежених хворих пацієнтів з великою тривалістю захворювання було менше,
ніж хворих із тривалістю захворювання менше 10 років.
У всіх обстежених пацієнтів ХП був біліарним. Ми не включали в наше дослідження
хворих, які мали інші можливі етіологічні чинники ХП (зловживання алкоголем;
прийом панкреотоксичних препаратів; наявність інфекційних і паразитарних
агентів, здатних вражати ПЗ; пептичні гастродуоденальні виразки).
Супутня патологія була представлена хронічним неалкогольним стеатогепатитом з
мінімальною біохімічною активністю в 92 (79,3%) хворих, неспецифічним
реактивним гепа
- Київ+380960830922