ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………….
-
РОЗДІЛ 1. Літературний огляд
1. Порівняльна характеристика структурних мотивів фосфатів та молібдатів
(вольфраматів)…………………………………………….
1. Фосфати та молібдати (вольфрамати) трьохвалентних
металів…………………………………………………………………
1. Фосфатно-молібдатні (вольфраматні) розплави як середовище синтезу
складнооксидних сполук ……………………………………. та кореляції між структурою та
властивостями
1. Змішаноаніонні сполуки з двома тетраедричними аніонами……
РОЗДІЛ 2. Вихідні речовини та методика експерименту
2. Вихідні речовини…………………………………………………
2. Методика експерименту………………………………………….
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 3. Взаємодія у фосфатно-молібдатних розплавах, що містять тривалентні
метали
3. Кристалізація у розплавах систем МІO–FeО–PO–MoO (MI – Na,
K)……………………………………………………………
3. Кристалізація у розчин-розплавах МІO–PO–MoO, що містять MIIIO або
MIIIF (MI – Na, K, MIII – Ga, In, Sc, Y)…………
3. Взаємодія у розплавах систем МІO–PO–MoO, що містять MIIIO або MIIIF
(MI = Na, K; MIII – La-Lu)…………………………
3. Закономірності кристалізації у розплавах МІO–BiO–PO–MoO (MI – Li, Na,
K, Cs)……………
3. Короткі висновки………………………………………………….
РОЗДІЛ 4. Кристізація у лужнофосфатно-вольфраматних розплавах, що містять
тривалентні метали
4. Особливості кристалізації в розплавах МІO–MIIIО–PO–WO (MI – Na, K;
MIII – Fe, Ga, In, Sc)……………………………………
4. Взаємодія у системах МІO–MIIIО–PO–WO (MI – Na, K; MIII – Y,
РЗЕ)……………………………………….…………………
4. Кристалізація у розчин – розплавах систем МІO–BiO–PO–WO (MI – Li, Na,
K, Cs)……………………………….…………….
4. Короткі висновки………………………………………………….
РОЗДІЛ 5. Рентгеноструктурні дослідження подвійних фосфатів, молібдатів
(вольфраматів) та змішаноаніоних сполук
5. Будова змішаноаніонних сполук MIMІІI(PO)(MVІO)
5. Заміщення фосфору молібденом (вольфрамом) в ізоструктурних лангбейніту
змішаноаніонних сполуках KMІІI(PO)(MVІO)……………………………………………………
5. Особливості будови KBi(PO)……………………………….
5. Рентгеноструктурний аналіз K,Bi,WPO……………………
5. Дослідження кристалічної будови KIn(PO)………………….
5. Структурні дослідження подвійних молібдатів та вольфраматів
калію-бісмуту(ІІІ)………………………………………………………
5. Аналіз взаємозв’язків між складом, будовою та умовами одержання
синтезованих сполук………………………………………
5. Короткі висновки………………………………………………….
РОЗДІЛ 6. Люмінесцентні властивості бісмутвмісних фосфатих, молібдатних та
фосфато-молібдатних матриць
6. Легування бісмутвмісних матриць РЗЕ…………………………
6. Фотолюмінесценція бісмутвмісних сполук, що одержані у системі
KO–BiO–PO–MoO……………………………………….
6. Фотолюмінісцентні властивості KBi(PO)(MoO), що леговано тривалентними
Nd, Eu, Tb та Er……………………………………….
6. Фотолюмінесценція бісмутвмісних сполук легованих тривалентним європієм
………………………………………………
6. Особливості легування європієм (ІІІ) матриці KBi(PO)…….
6. Короткі висновки……………………………………………….…
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
Cписок використаних джерел………………………………
-
ВСТУП
Розплави багатокомпонентних оксидних систем мають надзвичайно широке та
різноманітне практичне застосування. Зокрема вони використовуються при
проведенні різноманітних хімічних реакцій та синтезі і вирощуванні
монокристалів сполук, які є основою цілого ряду сучасних функціональних
матеріалів. Слід відмітити, що використання процесів кристалізації у розплавах
або розчин-розплавах у багатьох випадках є єдиним шляхом здійснення певних
хімічних перетворень та одержання сполук з необхідними фізико-хімічними
характеристиками. Зазначене в повній мірі стосується розплавлених молібдатів,
вольфраматів, ванадатів, фосфатів лужних металів, що широко застосовуються для
синтезу та вирощування кристалів складних оксидів зі спеціальними властивостями
для потреб сучасної лазерної техніки, оптики, електроніки та ін. Особлива увага
до наведених систем також викликана значними перспективами їх використання у
синтезі нових базисних матриць для люмінесцентних енергозберігаючих матеріалів
нових поколінь, які б забезпечили заміну традиційних флуоресцентних джерел
світла.
Успішне використання розплавів для цілеспрямованого одержання сполук певних
складів можливо лише за умов розуміння закономірностей кристалоутворення у
багатокомпонентних системах. В даному ракурсі перспективними є комбіновані
поліаніонні розплави-розчиники, які можуть не лише значно розширити можливості
щодо оптимізації умов отримання відомих функціональних матеріалів, а й виявити
шляхи одержання нових неорганічних сполук. Не менш актуальним завданням також є
направлений вплив на властивості відомих сполук за рахунок певних типів
заміщень в їх кристалічній матриці. Вищезазначене стимулює постійний інтерес
дослідників та технологів у галузі високотемпературного синтезу до поліаніонних
розплавів, як одного з напрямків на шляху пошуку ключових принципів створення
нових та вдосконалення відомих функціональних матеріалів.
Актуальність
- Київ+380960830922