Ви є тут

Особливості конструювання культурного капіталу сучасного українського студентства.

Автор: 
Голіков Олександр Сергійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2009
Артикул:
0409U003964
129 грн
Додати в кошик

Вміст

зміст
телепередач, які актор дивився, на відміну від таких факторів, як преса та
різноманітна література.
В сфері читання преси потрібно зафіксувати наступні моменти:
- відсоток «таких, що ніколи не читають газет» стабільно росте на -% від
категорії до категорії акторів (якщо слідкувати за цією тенденцією від
«відмінників» до «трієчників»), вирастаючи вдвічі, з % до %.
- в той же час відсоток «таких, що читають інколи», виявляється досить
стабільним, й коливається у межах -%;
- відсоток «таких, що читають регулярно» виявляється дуже слабо детермінованим
успішністю акторів, і, більш того, найвищим він виявляється – причому помітно –
у тій категорії, яка a priori була нами віднесена до найменш капіталізованої;
В зв’язку з цим ми вважаємо доречним розгляд кумулятивних відсотків і, таким
чином,
розділ усієї сукупності респондентів на «таких, що читають взагалі» і
«таких, що взагалі не читають» (це визначається, в тому числі, і труднощами
інтерпретації акторами поняття «інколи» та неоднорідності інтенсивності читання
преси цією групою).
Таким чином, дослідницьким фактом при вивченні читання преси як фактору
конструювання культурного капіталу для нас виявляється, що важливим є сам факт
читання, а не його інтенсивність. Це свідчить про те, що даний фактор, з одного
боку, є хоч і «непустою» величиною, але не належить до групи головних факторів,
а з іншого – не сам детерміновує розмір культурного капіталу, а є
детермінований таким.
Читання літератури за спеціальністю (див. додаток В, таблицю В.) – одна з
лінійних стратегій, і тут було б закономірно очікувати диференціацію за
інтенсивністю читання. І серед тих, хто ніколи не читає літературу за
спеціальністю, така диференціація дійсно дуже яскраво спостерігається: від менш
ніж однієї десятої «відмінників» до більш ніж однієї четвертої всіх
«трієчників» ніколи не читають літературу за спеціальністю. При цьому дві п’тих
«відмінників» читають регулярно (для порівняння – більше ніж в два рази більше,
аніж «напівтрієчників»). При цьому ми спостерігаємо тут же «парадокс
трієчників». Але для нас значимим виявляється куди більша стратифікаційна роль
даної ознаки порівняно з ознакою «читання преси».
Куди меншим стратифікаційним потенціалом володіє ознака «науково-популярна
література