Ви є тут

Історико-культурологічні концепції цивілізаційної еволюції в добу глобалізму (кінець XIX -початок XXI ст.)

Автор: 
Шейко Василь Миколайович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3502U000151
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Цивілізаційно-циклічні концепції
історико-культурного розвитку
Вивчення історико-культурологічних парадигм глобалізаційної еволюції цивилізації вимагають пошуку і розробки нових методологічних концептуальних основ ?9, 297, 298, 301, 423, 807, 1237?. Нині спостерігається певна методологічна криза історичних досліджень ?801, 806?. В цьому та подальших розділах розглянемо єдину картину циклічного розвитку системи людина ? суспільство ? природа ? космос для багатомірного історичного пізнання цілісності світу.
Природні цикли різної тривалості та глибини - космічні, геологічні, кліматичні, гідрологічні, біосферні, біологічні, популяційні, життєві цикли різних організмів та ін. - існують мільярди років до та незалежно від людини.
З формуванням суспільства виникли соціальні цикли, які характеризують його динаміку: демографічні, технологічні, науково-технічні, економічні, соціальні, політичні, освітні, у сфері науки, культури, етики, ідеології і як узагальнення їх сумісної динаміки - історичні цикли різної тривалості - середньострокові, довгострокові, столітні, тисячолітні та ін. Спробуємо системно розглянути історичні цикли. Але не забуватимемо, що їх основою є, власне, сама людина. Методологічним орієнтиром при цьому є той переконливий факт, що люди самі створюють історію, і у них є можливість вибору мети діяльності та шляхів і методів її досягнення. І саме від вибору і наслідків діяльності людини залежить в цілому розвиток суспільства ?1409?.
Ритми і цикли людини. Ритми і цикли людини на землі є провідними, які визначають основу її життєдіяльності. Добові ритми людини обумовлюються обертанням Землі навколо своєї осі, а їх результатом виступають цикли сну та неспання з періодичною зміною життєвої активності як у стані неспання, так і у стані сну. Крім добових існують також сезонні ритми, пов'язані з послідовністю зміни пір року, обумовлені обертанням Землі навколо Сонця. Пристосовуватися до умов зовнішнього середовища, що змінюються, людині допомагають так звані річні ритми ?1321?. Серед них виділяють семи- або восьмирічні ритми, а також 11, 12 та 28-річні сонячні ритми. Семи- та восьмирічні цикли називають ритмами здоров'я ?1321?. Вони характеризуються чергуванням підйомів і спадів стану фізичного та психічного здоров'я, звідси - чергування життєвої та творчої активності. В семирічних циклах віку послабленого здоров'я відповідає перший рік життя і далі з періодичністю в 7 років - вік 7, 14, 21 тощо, а при восьмирічних циклах - перший рік життя і далі з періодичністю у 8 років - вік 8, 16, 24 тощо. Лікарі підтверджують ритм здоров'я тривалістю в 7 років і визначають перехідний вік людини в 7, 14, 21 рік ?1322?. Ритм планетарного життя людини формується основними етапами її життя - дитинством, отроцтвом, юністю, зрілістю та просвітленістю.
Ритми творчої активності людини пов'язані з біоритмами головного мозку та свідчать про взаємозв'язок його матеріальних і духовних інтересів. Експериментально вивчено п'ять біоритмів мозку ?1323?. В системному пізнанні біоритмів головного мозку ще багато незрозумілого, але наявність фізіологічної основи почуття прекрасного, яке викликане збігом біоритмів головного мозку з ритмами відомостей та конструкцій природи, які ми відтворюємо, є вже очевидним, їх визначальну роль можна спостерігати у структурі і складі багатьох явищ та творчих процесів, що стосуються музики, поезії, архітектури, фізики та ін. ?1324?.
Ритми і цикли життєвої активності людини пов'язані та обумовлені взаємним розташуванням Землі, Місяця і Сонця у світовому просторі ?1325?. На життєву активність людини суттєво впливає місячний цикл, який складається з чотирьох фаз Місяця, загальна тривалість яких - 28-29,5 днів. Дослідження біоритмів органів людини свідчать, що найбільш гостро вони реагують на критичні фази Місяця - у новому та повному місяці. Як було показано, рушійною силою розвитку космічних ритмів людини є Сонце, а джерелом розвитку - Місяць ?1326?. Про вплив Сонця на космобіоритми людини та суспільства говоритимемо нижче.
Психічні ритми людини обумовлені її психічним розвитком. Помітні зрушення у психічному стані людини пов'язані з 12-річними ритмами і складають 12, 24, 36 тощо або іншу послідовність, також кратну 12-ти рокам, але зменшену на 6 років, тобто 6, 18, 30 тощо років ?1322?. Ці ритми залежать від процесів рівнодії, яка виникає при спільному русі Землі, Сонця та Всесвіту.
Таким чином, ми можемо сказати: якщо тотальна суть людини зумовлена космосом, його законами і ритмом життя, то розвиває її вона вже сама на основі свого мислення, глобальної цілісності людства і перетворюючою діяльністю суспільства. Космічний статус людини залежить від взаємодії планетарних і зоряних систем, в межах Космосу. Отже, людина володіє величезним, ще не реалізованим запасом космічної енергії ?1327-1342?. Для того, щоб реалізувати цю енергію, людина повинна мати розвинену свідомість у системі людина ? суспільство ? природа ? космос. Революційне оновлення свідомості людини, розширення її до космічного рівня не є якоюсь далекою перспективою, це завдання вже сьогодні стало найважливішою проблемою людства, у її вирішенні люди вбачають шлях до свого спасіння від катастрофи, яка наближається і може бути наслідком всесвітнього відчуження людини від природи, суспільства та від себе самої. Виходячи із космопланетарної сутності людини, можна розглядати її як складну цілісність, яка містить такі рівні: людина космічна ?1343, 1344?, соціальна ?1345?, природна ?1346, 1347?, духовна ?1322?, розумна ?1348?, свідома ?1322?, діяльнісна ?1349?, психологічна ?1350?. Природно, людина - це високоорганізована система, але не забуватимемо, що Суспільство, Природа та Космос мають не меншу ступінь організованості, і людина в цій системі є лише своєрідним атомом. Всі означені вище рівні людської цілісності, виходячи із системних законів та за нашими спостереженнями, повинні мати право на існування і бути тотожними цілому.