РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМНО - ЦІЛЬОВЕ І МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Згідно метою дослідження ми використали та розробили методичні підходи, які змогли, на наш погляд, дати досить вичерпну відповідь на питання програми і розкрити завдання, поставлені перед дослідженням. Враховуючи особливості умов життя сільського населення, різноманітність та багатогранність медико-соціальних характеристик сільських населених пунктів та екологічного середовища, складність одержання об'єктивної інформації про стан здоров'я сільських мешканців, дослідження проводилось поетапно.
Основним завданням першого етапу було вивчення основних медико-соціальних типів сільських населених пунктів та їх подальших перспектив. Для цього проаналізовані виробничі, соціальні, демографічні, медико-організаційні інфраструктури 1474 сіл Вінницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернігівської, Житомирської, Закарпатської, Черкаської, Рівненської областей України як таких, що вміщують різноманітні специфічності соціально-економічних і екологічних особливостей.
Другий етап включав в себе вивчення особливостей соціальної мікроінфраструктури, умов життя, праці, первинної медико-санітарної допомоги, стану здоров'я різних груп сільського населення в розрізі медико-соціальних типів сіл, визначених на першому етапі. Дослідження охоплювало 16 репрезентативних сільських населених пунктів Вінницької області, як типової сільськогосподарської території з загальною кількістю населення 18891 чол., з них працездатного віку - 9823 чол., тобто 52±0,4% за станом на 1 січня 1997 року, а також за відомостями власного вибіркового дослідження за поглибленою програмою, яке охоплювало 27 репрезентативних сільських населених пунктів вищевказаних областей.
На третьому етапі ми провели вивчення чинників ризику та їх комбінацій, які мають вирішальний вплив на основні показники здоров'я та класи захворювань, визначили контингенти підвищеного ризику виникнення захворювань та їх ускладнень у мешканців основних медико-соціальних типів сіл та в різних екологічних умовах.
На четвертому етапі ми дали оцінку стану та обгрунтували заходи щодо відрегулюваня організації первинного етапу надання медичної допомоги відповідно до потреб населення різних типів сіл. Для цього суцільним методом по Вінницькій області і вибірково по вказаним вище областям вивчено стан основних первинних медичних закладів (сільських дільничних лікарень, амбулаторій, ФАПів), обсягів їх діяльності. Всього проаналізовано 126 амбулаторій, 74 лікарні, 989 ФАПів. За даними експертних оцінок 9140 медичних карт стаціонарного хворого 14 дільничних лікарень вивчалась динаміка рівнів госпіталізацій, зокрема за соціальними показами протягом 1990-1999 років.
П'ятий етап присвячений науковому обгрунтуванню системи заходів щодо медико-соціального захисту сільських мешканців в різних типах сіл. Він включав обгрунтування, концептуальну та математико-статистичну розробку і аналіз характеристик структурної моделі показників захворюваності, обмеження працездатності, патології репродуктивної функції жінок для сценарного та прогностичного моделювання. На базі приведеної форми моделі було розроблено менеджер ситуаційного моделювання. За його допомогою досліджено перспективи розвитку сільської поселенської мережі з позицій збереження здоров'я сільських мешканців, обгрунтовано заходи щодо медико-соціального захисту сільських мешканців в різних типах сіл.
На шостому етапі ми впровадили обгрунтовані на попередніх етапах заходи щодо збереження здоров'я сільських мешканців в різних типах сіл в сільських районах Вінницької, Хмельницької, Житомирської областей. Оцінка ефективності впровадження здійснювалась за системою показників доступності медико-соціальної допомоги.
Програмно-цільова структура дослідження представлена на рис. 2.1. (ф№25-2/о -статистичний талон, ф№030/о-карта диспансерного спостереження за хворим, ф№025/о-амбулаторна карта, ф№112/о-історія розвитку дитини, ф№026/о-індивідуальна карта дитини, ф№003/о-медична карта стаціонарного хворого).
Для вирішення поставлених завдань застосовувались відповідні методи.
Епідеміологічний метод використаний для організації дослідження, створення плану спостереження, основ вибірок. Використаний як дескриптивний метод для розробки гіпотез щодо основних факторів ризику формування здоров'я сімей, так і аналітичний метод для тестування достовірності гіпотез, використані лонгітудінальні та поперечні рандомізовані схеми спостереження, неповні факторні плани для визначення груп ризику за визначеними факторами.
Соціологічний застосований при дослідженні умов життя селян, оцінки свого здоров'я, суб'єктивного сприйняття впливу виробничих шкідливостей тощо.
Системного підходу та системного аналізу для розробки інтегративної моделі та висновків щодо перспективних напрямків покращення здоров'я сімей сільських трудівників.
Статистичний для визначення обсягу спостережень, достовірності результатів, дослідження парціальних зв'язків між показниками здоров'я і факторами ризику, побудови структурної форми соціометричної моделі.
Медичного обстеження для визначення стану здоров'я сільських трудівників (програма профогляду + додаткові обстеження у разі підозри на хворобу).
Експертних оцінок лікарів щодо стану здоров'я селян, спеціалістів СЕС щодо екологічних забруднювачів, лікарів-організаторів охорони здоров'я щодо діяльності ЛПЗ первинного рівня, придатності їх будівель, оснащення до нормативів, відбору хворих на госпіталізацію, доцільності призначення різних видів лікувально-оздоровчої допомоги.
Математичного моделювання, аналізу перспектив для створення соціометричної моделі, її ідентифікації, обгрунтування доцільності рекомендованих напрямків соціального розвитку сіл в аспекті збереження здоров'я селян.
Комп'ютерного програмування для створення програми аналізу деревоподібних структурних залежностей, комп'ютерного менеджера сценаріїв (мови Ассемблера, С++, FoxPro, SEPATH).
Ситуаційного управління для