РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Науково-господарчі дослідження проведені протягом 1995....2001 років в умовах свиноферм дослідного господарства "Піонер" та ВАТ "Придніпровське" Нововоронцовського району, КСП ім. Чкалова Велико-Олександрівського району Херсонської області та племзаводу і свинокомплексу Агрогосподарства ВП "Запорізька атомна електростанція" Кам'янко-Дніпровського району Запорізької області за тематикою кафедри генетики та розведення с.-г. тварин Херсонського державного аграрного університету. Матеріалом досліджень були свині внутрішньопородних типів УВБ-1, УВБ-2 та УВБ-3 великої білої породи, а також тварини асканійського типу української м'ясної породи і породи дюрок. Схема експериментальних досліджень наведена на рис. 2.1.
З метою удосконалення прийомів використання перспективного генофонду свиней різного напрямку продуктивності, теоретичного обґрунтування та розробки селекційних програм підвищення і прогнозування продуктивних якостей тварин у чистопородному розведенні і породно-лінійній гібридизації вивчались основні господарсько-корисні ознаки свиней, що характеризують:
* репродуктивні якості свиноматок - багатоплідність, голів; великоплідність, кг; вирівняність гнізд, балів; молочність, кг; кількість поросят, голів, маса гнізда і маса однієї голови, кг, збереженість, % на час відлучення у 45 і 60-денному віці [285; 286;288];
* параметри росту і розвитку тварин - динаміка живої маси кнурців і свинок з різною масою на час народження в періоди до відлучення (60 днів), 3....10 місяців, кг; відносна швидкість росту, %; параметри напруги, рівномірності росту і інтенсивність формування за методикою Ю.К.Свєчина [399]; параметри кінетичної і експоненційної швидкостей росту за моделлю Т.Бріджеса [487];
Рис.2.1. Схема досліджень
*
* відгодівельні якості свиней - середньодобовий приріст, г; вік досягнення живої маси 100 кг, діб; витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од. [285; 286; 288];
* м'ясо-сальні якості свиней - забійний вихід, %; довжина туші, см; товщина шпику над 6....7 грудними хребцями, мм; маса задньої третини напівтуші, кг; площа "м'язового вічка", см2; вихід м'яса, сала і кісток у туші, % [285; 289].
* показники якості м'язової тканини (загальна волога, %; лужність, рН, %; сирий протеїн, %; вміст кальцію, фосфору, калію, натрію і магнію, мг%) та жирової тканини (загальна волога, %; температура плавлення, tоС; перекисне число, %йоду; йодне число, г/йоду; кислотне число, мгКОН) [289];
* деякі показники сироватки крові - загальний білок, г/л; аланінамінотрансферази (АЛТ), ммоль/л; аспартатамінотрансферази (АСТ), ммоль/л; [429] сіалові кислоти, у.о.; [302] холестерин, ммоль/л [282].
Умови годівлі та утримання були ідентичні для всіх груп тварин у межах кожного досліду і відповідали зоотехнічним нормам ВІТу з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану. Тип годівлі - концентратний з використанням кормів власного виробництва та спеціалізованих комбікормів.
З метою вивчення біологічної ролі та співвідносного впливу вирівняності гнізд на показники продуктивності свиней, свиноматки великої білої породи були розподілені на класи М-, М0, М+ за показником багатоплідності та на класи М- і М+ за масою гнізда на час народження і його вирівняністю (М- нижче і М+ вище середнього значення у стаді).
Вирівняність гнізд визначалась за методикою М.Д.Березовського і Д.В.Ломако [56]:
(2.1)
де ВГ - вирівняність гнізда; Хmax - жива маса найважчого у гнізді поросяти, кг; Хmin - жива маса найлегшого у гнізді поросяти, кг; - середня жива маса поросят у гнізді на час народження, кг; 3,1- постійний коефіцієнт.
Комплексну оцінку материнських якостей характеризовали за методиками:
* В.О.Коваленка та ін. [183], визначивши комплексний показник материнських якостей (КПВЯ) за формулою:
КПВЯ=1,1X1+0,3X2+3,3X3+0,35X4, (2.2)
де X1 - багатоплідність, голів;
X2 - молочність, кг;
X3 - кількість поросят у 2-місячному віці, голів;
X4 - маса гнізда на час відлучення, кг;
* М.Д.Березовського та ін. [43], визначивши індекс материнських якостей (І) за формулою:
, (2.3)
де А - багатоплідність, голів;
В - кількість поросят на час відлучення, голів;
G - середньодобовий приріст до 45-денного віку, г;
* Лаша та Мольма в модифікації М.Д.Березовського [46] і Д.В.Ломако [251], визначивши індекс (Р) за формулою:
(2.4)
де п0, п60 - кількість поросят на час народження та відлучення; ВГ - вирівняність гнізд свиноматок; m0, m60 - середня жива маса поросят на час народження та відлучення; Z - збереженість поросят у підсисний період; W - маса гнізда на час відлучення.
Відносну мінливість основних господарсько-корисних ознак вивчали за результатами кореляційного, регресійного, дисперсійного, шляхового і кластерного аналізів [350], виконаних з використанням стандартного пакету програм STATGRAPHICS для персональних комп'ютерів типу ІВМРС [120]. Розраховувались коефіцієнти парної кореляції і регресії між показниками живої маси, інтенсивності росту, репродуктивними і відгодівельними якостями.
У досліді з визначення доцільності підбору родинних пар, що відрізнялися за поєднаннями великоплідності (малі - нижче середніх значень у гнізді, М-; великі - вище середніх значень у гнізді, М+) і за походженням, з вирівняних (В) і невирівняних (Н) гнізд. Всього було сформовано 4 групи кнурів і 4 групи свиноматок, спарувавши яких у повному діалельному поєднанні (n2), отримали 16 комбінацій.
На основі експериментальних даних розрахували комбінаційну здатність різних поєднань. Методом дисперсійного аналізу оцінили суттєвість відмінності показників продуктивності. На основі середніх показників продуктивності генотипів зробили розрахунок суми квадратів відхилень, обумовлених загальною та специфічною комбінаційн