Ви є тут

Моделі прийняття рішень з проблем вдосконалення податкової політики в умовах ринкової трансформації економіки України

Автор: 
Лондар Сергій Леонідович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0502U000426
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЮВАННЯ ФІСКАЛЬНИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН НА МАКРОРІВНІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

2.1. Місце податкової системи в структурі державних фінансів України та модель її організаційної структури
Для моделювання фіскальних відносин необхідно визначити місце податкової системи в фінансовій системі взагалі і бюджетній системі зокрема.
Структуру фінансової системи України формують, згідно з авторами [72,73], Національний Банк, державний бюджет, сукупність комерційних банків та фінанси підприємств.
Важливою складовою фінансової системи є банківська система, через яку проводиться монетарна політика уряду. Існуюча банківська система є дворівнева. Банком першого рівня є Національний банк України (НБУ), другий рівень складають комерційні банки та небанківські фінансово-кредитні установи. До складу НБУ входять: державна Скарбниця України, де зберігається резерв національних грошових знаків, та золотовалютні запаси країни; валютна біржа; зовнішекономбанк, через який встановлюється прямий зв'язок з іноземними банками; мережа управлінь, регіональних відділень та розрахунково-касових центрів. НБУ наділений монопольним правом емісії українських грошей, здійснює управління грошово-кредитною системою країни. Другий рівень банківської системи формують, в основному, комерційні банки, які займаються кредитуванням, виконують розрахункові операції, обслуговують клієнтів. Банківська система може змінити обсяг грошової маси. При зміні обсягу грошової маси та процентних ставок змінюються економічні умови господарювання, а, відповідно, величина інфляції, зайнятість та інвестиційна активність.
Іншою складовою фінансової системи є державний бюджет. Законодавче забезпечення функціонування бюджетної системи України забезпечує Верховна рада. Центральним органом державної виконавчої влади, який забезпечує функціонування державних фінансів в Україні, є Міністерство фінансів. Через Міністерство фінансів України держава реалізує бюджетну політику, здійснює загальне керівництво у сфері державних фінансів, у тому числі їх найважливішою центральною ланкою - державним бюджетом.
Головними завданнями Міністерства фінансів є такі:
- розроблення основних напрямків державної фінансової політики;
-складання і забезпечення виконання державного бюджету;
-концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямках розвитку економіки, фінансове забезпечення державних гарантій щодо соціального захисту населення та створення державних фінансових резервів;
-розроблення нових та удосконалення діючих форм фінансових взаємовідносин держави з іноземними державами та міжнародними фінансовими організаціями; держави з підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності на основі економічних методів управління, проведення гнучкої податкової політики, спрямованої на створення належних умов для розширення виробництва, здійснення заходів щодо розвитку і регулювання фінансового ринку; удосконалення фінансового механізму, методів фінансового і бюджетного планування та фінансування витрат шляхом широкого використання довготермінових норм і нормативів.
На рис.2.1 показано взаємозв'язки між фінансовими службами, які забезпечують функціонування бюджетної системи України.
Для функціонування бюджетної системи необхідно забезпечити надходження коштів до бюджету. Мобілізація бюджетних надходжень є основним завданням органів державної податкової служби. Для цього вона забезпечує законодавчо встановлений порядок сплати податкових платежів суб'єктами господарювання, юридичними та фізичними особами, здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також податкових доходів, установлених законодавством; вносить пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства.
Функціонування податкової системи України забезпечується її виконавчими структурами: Державною податковою адміністрацією України, державними податковими адміністраціями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, державними податковими інспекціями в районах, містах (крім Києва і Севастополя), районах у містах. Крім цього, у складі органів державної податкової служби створено відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушниками (податкова міліція).
Через податкову систему урядом реалізується фіскальна політика. В широкому розумінні поняття фіскальної політики ширше, ніж податково-бюджетної політики, оскільки остання пов'язана, в основному, з формуванням і виконанням бюджетів усіх рівнів, формуванням цільових загальнодержавних фондів, а фіскальна використовує елементи бюджетної політики для впливу на економічне та соціальне становище в країні. Найважливішою та найголовнішою частиною фіскальної політики є податкова політика, яка відображає діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків [25,26]. У вужчому розумінні терміни фіскальна політика та податкова політика часто вважаються тотожніми. У всякому разі, як сказано вище, податкова політика є основною складовою фіскальної політики, тому можна стверджувати, що податкова система визначає фіскальні взаємовідносини.
Зміна ставок оподаткування та зміна обсягів урядових видатків здатні достатньо відчутно вплинути на обсяг інвестицій, рівень споживання, змінити структуру економічної активності, а, отже, вони активно регулюють економічні процеси в державі. Помилки у проведенні фіскальної політики урядом можуть суттєво посилити негативні тенденції в національній економіці. Тому в управлінні податковою системою важливим є використання наукових критеріїв визначення оптимального стану взаємодії податкової системи із соціально-економічним середовищем. Ця проблема ще більш актуальна для перехідної економіки, адже на фіскальні взаємовідносини сильний вплив має нестабільність і непередбачуваність багатьох економічних про