РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ, об’єкти і методика ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Природні умови
Як уже зазначалось в розділі 1, у природній флорі України є лише один вид із
роду Corylus L. — ліщина звичайна (Corylus avellana L.), яка поширена у всіх
фізико-географічних зонах України, за винятком крайніх південних степових
районів.
Оскільки об’єктом наших досліджень був весь рід Corylus L., тому з метою
виявлення можливості інтродукції його видів в Україну, вважаємо необхідним
подати характеристику природних умов всієї території з урахуванням кожної
фізико-географічної зони.
На території України виділено 3 фізико-географічні зони, а у їх межах 44
області і 29 підобластей та 2 гірські області [76] (рис. 2.1). Оскільки
фізико-географічні області та підобласті для інтродукції видів ліщини суттєвого
значення не мають, то ми їх тут не називаємо. На підтримку цієї нашої думки
виступає той факт, що один із видів роду Corylus L. — ліщина звичайна зростає у
всіх фізико-географічних областях і підобластях, де є ліси. Отже, природні
умови фізико-географічних областей і підобластей суттєво не впливають на
природне поширення ліщини звичайної, а відтак, очевидно, і на інтродукцію інших
видів ліщин.
Рис. 2.1. Фізико-географічне районування території України
Фізико-географічні зони на території України такі:
Зона змішаних лісів (Українське Полісся)
Лісостепова зона
Степова зона з підзонами:
Північна степова підзона
Південна степова підзона
Українські Карпати й Закарпаття;
Кримські гори з областями:
Кримська гірська область
Область Південного берега Криму.
Нижче подаємо характеристику природних умов названих фізико-географічних зон
[37–39].
Клімат. Територія України в основному розміщена у помірно теплому поясі. Клімат
її в цілому континентальний, лише на Південному березі Криму — субтропічний
середземноморського типу. М’який клімат з малосніжною зимою і дощовим літом у
Закарпатті. Загальною закономірністю клімату України є зростання його
континентальності із заходу на схід. Розподіл температур, вологості та опадів
близькі до широтної зональності. На клімат України істотний вплив має
географічне положення території, від якого залежить кількість сонячної
радіації, циркуляція атмосфери тощо. Він визначається також місцевими
особливостями, які зумовлені положенням території відносно Атлантичного океану
і до арктичних районів, протяжністю території з півночі на південь та із заходу
на схід, основними напрямками руху атмосферних мас, характером рельєфу,
розташуванням вздовж Чорного і Азовського морів, розміщенням гірських масивів —
Карпат і Кримських гір тощо.
Сумарна сонячна радіація на території України за рік становить 95–97 ккал/см2 в
Українському Поліссі, 125–127 ккал/см2 — на Південному березі Криму. Більша
частина її припадає на червень — вересень. Місячні суми сонячної радіації в цей
період найбільші і складають в основному 10 ккал/см2, досягаючи іноді
18 ккал/см2. Взимку ж вони рідко перевищують 3 ккал/см2, а іноді знижуються до
1,2–1,3 ккал/см2.
Територія України, особливо її північна частина, впродовж року перебуває під
впливом теплих вологих повітряних мас із Атлантики, які зумовлюють виникнення
циклонів, що супроводжуються опадами, внаслідок чого влітку зменшується спека,
а взимку підвищується температура повітря і спостерігаються відлиги.
Південно-західна частина України, у т.ч. і Крим, зазнає впливу повітряних мас,
які формуються над Середземним і Чорним морями. З півночі на територію України
часто заходять холодні арктичні маси повітря. Навесні вони зумовлюють
повернення холодів і пізні заморозки, а восени і влітку — різке похолодання.
Для території України в цілому характерний антициклональний стан атмосфери.
Загальна кількість днів з антициклонами становить в середньому 235, а з
циклонами — 130. Це пояснюється значно меншою рухливістю антициклонів. Проте
основні напрямки вітрів в окремі сезони ледве досягають 20–25%, бо загальний
антициклональний стан атмосфери порушують здебільшого циклони, які
спостерігаються в холодну пору року.
Середня річна температура повітря в Україні знаходиться в межах +6–+7°С на
півночі і +12–+13°С на півдні. Найбільш прохолодною є північно-східна частина
країни, найтеплішою — південно-західна і Південний берег Криму. Найхолодніший
місяць в Україні — січень, найтепліший — липень. Січневі ізотерми в основному
простягаються із північного заходу на південний схід, а липневі — із південного
заходу на північний схід. Річна амплітуда між січневими і липневими
температурами на заході України становить близько 22°С, у східних районах — до
30°С. Найвищу температуру 41°С зафіксовано у басейні Сіверського Дінця — на
північному сході України.
Зима в Україні не дуже сувора, часто бувають відлиги, іноді тривалі. Тривалість
зимового періоду не більше 4 місяців, а у Закарпатті (на низовині), на
південному заході і на півдні — до 3 місяців, на Південному березі Криму —
менше 3 місяців. У січні температура повітря в Україні нижча від нуля і
знижується від південного заходу на північний схід.
Влітку найвища температура спостерігається в липні у південно-східній частині
краю, а найнижча — у північно-західній.
Найбільші коливання температури відбуваються взимку, коли сильні морози
змінюються відлигою. Морози закінчуються у березні, хоча останні заморозки
бувають і у травні. Перші осінні заморозки настають на початку жовтня.
Вологість повітря на території України відносно висока. Найбільша вона у
північній, північно-західній і західній частинах, а на південний схід —
зменшується. Відносна вологість повітря найбільша взимку, найменша — влітку. В
Українському Поліссі
- Київ+380960830922