РОЗДІЛ 2.
МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ її РОЗВИТКУ
2.1. Поняття і загальна характеристика мети, завдань і функцій прокуратури
Розвиток і удосконалення правового статусу прокуратури на різних етапах
існування Російської імперії, національно-демократичної держави в Україні
1917-1919 рр., Союзу РСР і Української РСР охоплюють і наявність питань,
пов'язаних із завданнями, метою дій прокуратури і її функціями [238]1.
Перш за все необхідно відзначити, що місія прокуратури як складової частини
апарату, обумовлена правоохоронними функціями держави, яка розглядається в
літературі як «забезпечення захисту конституційного ладу, прав і свобод
громадян, законності та правопорядку, довкілля, установлених і регульованих
правом суспільних відносин» [347]2.
Крім прокуратури, реалізація правоохоронної функції покладена і на інші
державні органи: Президента України, як гаранта дотримання Конституції, прав і
свобод людини і громадянина (ст. 102), Верховну Раду України, яка здійснює
парламентський контроль у межах, визначених Конституцією (п. 33 ч. ІУ ст.85),
Кабінет Міністрів України (п.1 і 2 ст.116) і місцеві державні адміністрації
(п.1 і 2 ст. 119 Конституції України).
У системі державної виконавчої влади функціонують різні правоохоронні та
контрольні відомства (Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України,
Державна податкова адміністрація тощо), котрі в межах власної компетенції
причетні до реалізації вищезгаданої державної функції.
1 Див.: Мычко Н.. Давыденко Л. К вопросу' о становлении и развитии института
прокуратуры в
Украине // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету
імені Лесі Українки.
Юридичні науки. 1998 рік - Вип. 11.98.-С.26-32.
2 Див.'.Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. - Харьков. 2000. -
С.52.
38
Що ж стосується органів прокуратури, то вони беруть участь у правоохоронній
діяльності у межах власної компетенції, визначеної Конституцією України і
Законом України «Про прокуратуру» з використанням засобів і методів, властивих
прокуратурі.
Роблячи спробу визначити завдання і мету прокуратури, необхідно перш за все
виходити із етимологічного і філософського змісту цих категорій.
В етимологічному значенні «завдання» визначаємо як «те, що вимагає виконання,
розв'язання» [477]1, а «мета» - «це те, до чого прагнемо, що треба здійснити»
[477]2.
У філософському значенні «завдання» - це не просто завдання, а «соціальне
завдання», що робить його наближеним до сфери, яку ми розглядаємо, і воно
витлумачується у цьому сенсі «як необхідність для суб'єкта (суспільства,
соціальної спільноти, особи) здійснити у майбутньому визначену діяльність»
[480]3, а «мета» - як «ідеальний наперед визначений результат людської
діяльності, спрямований на перетворення дійсності відповідно до усвідомленої
людиною потреби. Мета є безпосереднім внутрішнім спонукальним мотивом людської
діяльності» [480]4.
У законодавчих актах про прокуратуру різних держав, котрі виникли на місці
Союзу РСР, мета і завдання прокуратури формулюються по-різному.
Зокрема, згідно з ч.2 ст.1 Федерального закону «О прокуратуре Российской
Федерации» нагляд за виконанням законів та інші функції прокуратура здійснює «з
метою забезпечення верховенства закону, єдності та зміцнення законності,
захисту прав і свобод людини і громадянина, а також законів, що захищають
інтереси суспільства і держави». Разом із тим відзначимо, що таке формулювання
підкреслює похідний характер функцій
1 Див.:0жегов С.И. Толковый словарь русского языка. - М.: Русский язык, 1988. -
С. 165. :Див..Тамже. -С.713.
3 Див.:Філософський словник. - К.: Головна редакція УРЕ, 1986. - С. 196.
4 Див.:Там же. - С.756.
39
прокуратури, які випливають із її мети, хоча грунтуючись на законах діалектики,
між ними існує і зворотний зв'язок, тобто мета, як і завдання прокуратури,
повинні відповідати функції названої системи. Мета і завдання, що виходять за
межі цих функцій, є дисфункціональними і в практичному плані - нереалізованими.
Зауважимо, що в Райському законодавстві завдання прокуратури взагалі не
визначені.
Аналогічний підхід застосовано у ст.3 Закону Азербайджану, згідно з якою «мета
органів прокуратури полягає у забезпеченні верховенства закону, зміцнення
законності і правопорядку, захисті соціально-економічних, політичних та інших
прав і свобод громадян, прав і законних інтересів держави і юридичних осіб»
[473]1, у ст.2 Закону Білорусі, що передбачає: «діяльність прокуратури
спрямована на забезпечення верховенства Закону, зміцнення законності з метою
захисту прав і свобод громадян, законних інтересів держави, суб'єктів
господарювання, установ, організацій, громадських об'єднань» [473]2 . У цій
нормі мета прокуратури набирає нібито подвійного виміру, тобто, у найбільш
широкому розумінні слова діяльність прокуратури спрямована на забезпечення
верховенства Закону і зміцнення законності, що, у свою чергу спрямовано на
захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і самої держави.
Дещо подібно, у такій площині, сформульована мета діяльності прокуратури (без
визначення її завдання) у законах про прокуратуру Киргизької Республіки [473]3,
Туркменістану [473]4.
У законах деяких інших держав окремо сформульовані мета нагляду і завдання
нагляду. Так, у ст. 3 «Мета і завдання прокуратури» Закону Казахстану, вказано,
що прокуратура діє з метою забезпечення верховенства закону і зміцнення
законності і правопорядку у Республіці Казахстан. Завданнями ж прокуратури
вважається сприяння з її боку забезпеченню прав
________________________
1 Див.: Законы о прокуратуре стран СНГ и Ба
- Київ+380960830922