РОЗДІЛ 2
Матеріали і методи дослідження
Матеріалом для дослідження слугували зуби загиблих від нещасних випадків у
результаті автотравми або гострого алкогольного отруєння, які надійшли до
Полтавського судово–медичного бюро. Для взяття матеріалу був одержаний дозвіл
від управління охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації та
Полтавської обласної прокуратури. Взяття матеріалу здійснювали шляхом видалення
зубів на одній із половин верхньої та нижньої щелеп із подальшим відновленням
дефекту спеціально виготовленими протезами. У кожному конкретному випадку
виключали можливу соматичну патологію, яка могла б відбитися на мінералізації
емалі. Окрім того, брали тільки ті зуби, які не мали каріозного або флюорозного
ураження [103]. Для виключення патологічного чи фізіологічного стирання зуби
забирали в загиблих віком від 18 до 30 років, тобто коли постійні зуби вже
прорізались, а фізіологічне стирання ще слабко виражене. Розподіл матеріалу за
окремими групами зубів верхньої і нижньої щелеп представлений у таблиці 2.1. У
частині випадків (для проведення електрофізіологічних досліджень із подальшим
хімічним аналізом умісту мікроелементів і сканувальної електронної мікроскопії)
брали окремі групи зубів: 5 різців, 2 ікла, 18 премолярів, 6 молярів верхньої і
нижньої щелеп, видалених за ортопедичними показаннями.
Нарешті, матеріалом для вивчення ембріогенезу окремих груп зубів слугували
ембріони та мертвонароджені плоди.
Визначення віку ембріонів та плодів здійснювали шляхом підрахунку сомітів, а
також стандартними методами вимірювання [150]. Установлено, що чотири ембріони
мають вік 3-5 тижнів внутрішньоутробного розвитку, що відповідало стадії
закладення зубної пластинки. У п’яти ембріонів 6-19 тижнів внутрішньоутробного
розвитку відмічається формування емалевого органа на стадії дзвона. Нарешті,
пізній фетальний період представлений п’ятьма плодами 26 – 40 тижнів
внутрішньоутробного розвитку, коли в окремих зубах утворюється стадія
фолікула.
Таблиця 2.1.
Розподіл матеріалу по групах
Група зубів
Щелепа
Верхня
Нижня
Різці
Центральні
Латеральні
10
12
11
11
Ікла
10
12
Премоляри
Перші
Другі
10
12
11
11
Моляри
Перші
Другі
Треті
10
12
11
11
Всього:
80
83
163
Сукупність матеріалу дозволила нам провести поглиблене одонтологічне,
гістологічне та гістохімічне [46, 47, 65], електронномікроскопічне,
фізико-хімічне дослідження, а також вивчити хімічний склад визначених
морфологічних елементів емалі різних груп зубів [87, 88, 90].
2.1. Одонтологічні методи дослідження
Одонтологічні дослідження різних класів зубів (молярів, премолярів, іклів та
різців) верхньої і нижньої щелеп проводилися згідно з рекомендаціями [58, 218,
223], які ввійшли до світової класифікації анатомічних утворів коронки зубів
різних груп. Однак, для більш глибокої ідентифікації підвищених (бугри, стилі,
гребені) та знижених (ямки, борозни) анатомічних утворів коронки зуба нами
вперше запропонований метод забарвлювання еріохромом - Т чорним, на який
одержаний патент № 786434.
Розроблений метод забарвлювання полягає в тому, що в ролі барвника використали
еріохром - Т чорний у вигляді порошку, який втирали в жувальну поверхню зуба
протягом 3 – 5 хв.
Еріохром - Т чорний становить собою натрієву сіль 1-(1-гідрокси-2-нафтил) АЗО-6
нітро-2 нафтил-4-сульфокислоти, порошок чорного або коричневого кольору, який
розчиняється в 95% спирті, малорозчинний у воді. В інтервалі рН 9,5 – 10,0 має
синій колір, а його комплекси з іонами кальцію, магнію та цинку в тих же умовах
– червоно-фіолетовий колір. Перехід забарвлення при прямому титруванні - від
червоно-фіолетового до синього. Індикаторна суміш: 0,25 індикатора становить
собою 0,2% розчин в 0,5% спирті [28].
Забарвлювання проводять таким чином.
Професійне очищення жувальної поверхні зуба пастою за допомогою щітки з
подальшою ізоляцією від слини та висушуванням.
Обробка жувальної поверхні зуба еріохромом - Т чорним шляхом змащування
аплікатором борозен або втиранням порошку еріохрому щіточкою протягом 3 – 5
хв., після чого промивають ватою та видаляють залишки барвника.
Після вищеописаного гістохімічного забарвлювання проводилося фотографування
рельєфу поверхні різних груп зубів за допомогою спеціального цифрового
фотоапарата “Minolta DIMAGE 7”. Результати фотографування вносились до
комп’ютера Pentium ІV. Далі на екрані комп’ютера робили замальовки контуру
підвищених та знижених ділянок коронки зуба, які їх обмежують, і одержували
схеми різних груп зубів, за якими проводилась ідентифікація окремих
одонтологічних ознак за певним алгоритмом.
На першому етапі одонтологічними дослідженнями в молярах і премолярах, іклах
верхньої і нижньої щелеп визначалася кількість бугрів, відокремлених
борозенками, а також кількість ямок, до яких вони впадають.
На другому етапі в премолярах, іклах і різцях верхньої і нижньої щелеп
установлювалась наявність стилоїдних бугрів, відокремлених додатковими
борозенками.
На третьому етапі одонтологічного дослідження виявили наявність стилоїдних
горбиків у вигляді екзостиля та горбика Карабеллі в молярах верхньої щелепи та
горбика Карабеллі–де–Йонга в молярах нижньої щелепи.
Нарешті, на четвертому етапі, залежно від ступеня виразності в різцях верхньої
та нижньої щелеп стилоїдних горбиків (дисто-, мезіо- й екзостилів), виявляється
їхня анатомічна форма: прямокутна, трикутна, овоїдна або штифтоподібна.
Проведене алгоритмізоване одонтологічне дослідження дозволяє встановити не
тільки подібність (гомологію) малюнка рельєфу поверхні різних груп зубів, але й
в
- Київ+380960830922