РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОЛОТОНОСНОСТІ ОСАДОВИХ КОМПЛЕКСІВ УКРАЇНИ ТА
ГЕОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ В НИХ ПРОЯВІВ ЗОЛОТА.
Самородне золото на території України людство знає і видобуває протягом
багатьох тисячоліть. Про це свідчать міфи, оповіді, перекази, історичні та
археологічні дані та знахідки древніх копалень, місця переплавки золоторудної
руди і розробки розсипів, центри золотарства про які детально йдеться у 9
розділі роботи.
Новий історичний етап в дослідженні золотоносності території України і осадових
товщ зокрема почався в минулому сторіччі та пов’язаний з існуванням та
розвитком СРСР. З моменту становлення радянської влади більшовики намагалися
повернути золото гетьмана Полуботка, але ці спроби були марними, оскільки
Англія висунула ряд вимог, які не змогли виконати більшовики. До Великої
Вітчизняної війни 1941-1945 років пошуки золота на території України велися не
так інтенсивно, як після її закінчення і, головним чином, в найбільш геологічно
дослідженому буровими свердловинами і шахтами регіоні — Донбасі. Там золото
вперше виявлено у 1871 році [106], а у 1939 році виходить перша наукова робота,
що присвячена цій проблемі [382]. В цьому ж році до складу території СРСР
увійшли західноукраїнські землі з потужним золоторудним регіоном - Українськими
Карпатами. В повоєнні роки інтенсивного розвитку набули роботи по геологічній
зйомці території України масштабів 1:50000 та 1:200000. В ході цих робіт золото
було виявлено в різновікових та різногенетичних утвореннях Українських Карпат,
Закарпатського і Передкарпатського прогинів на Українському щиті і в Донбасі.
Пошуки золота набули планового і задокументованого характеру.
В 1960 році виходить наукова праця М.Г. Барковської в якій згадується про
наявність золота на шельфі Чорного моря [16].
У 1967 р. виходить робота, в якій описані ранньокрейдові долини в межах
Корсунь-Новомиргородського плутону в яких знайдено поодинокі знаки золота
[80].
В 1968 році виходить робота С.Т. Борисенка із співавторами, яка торкається
робіт по пошуку золота в межах Українського щита [28]. В цьому ж році
В.В.Грицик із співавторами описує золото з верхньої течії Білого Черемоша
(Українські Карпати) [65]. Знахідки золота в різновікових утвореннях
Карпатського регіону спонукали до постановки широкомасштабних пошукових робіт.
В 1969 році В.Я. Легедза висвітлює свої міркування щодо умов концентрації
тонкодисперсного золота в осадових породах [218]. А в 1970 році Ю.О. Полканов
із співавторами повідомляє про знахідки золота в прибережно-морських та
лиманних пісках північно-західного узбережжя Чорного моря [296].
Перша наукова публікація узагальнюючого плану з питань золотоносності регіону
(Чивчинських гір та Передкарпатського прогину) з’являється у 1971 році [26]. В
цьому ж році побачила світ наукова праця С.В. Яблокової із співавторами, яка
торкається питань золотоносності титано-цирконієвих розсипів, а також робота
О.П. Ясирєва про золотоносність фосфоритів [384, 391].
Наступного року В.В. Грицик із співавторами описує самородне золото з
соймульських конгломератів, які широко поширені в Чивчинських горах, а
І.К. Латиш із співавторами описує Західно-Інгулецький прояв золота [66, 210].
У 1973 році побачила світ робота В.Т. Кардаша «Золотоносность северо-восточного
склона Украинских Карпат» [97] та з’явився ряд публікацій Ю.О. Кузнєцова як
самостійно [194,195], так і з співавторами, що торкається питань золотоносності
утворень карбону в Донецькому басейні. Необхідно відмітити також роботи
Є.К. Лазаренка із співавторами щодо золотоносності південно-східної частини
Українських Карпат [206] та статтю М.П. Семененка і І.К. Латиша «Про пробність
самородного золота України» в якій наведено дані про пробність золота з
різновікових та різногенетичних утворень різних регіонів України [325]. В цьому
ж році вийшла друком праця М.П. Семененка із співавторами, яка торкається
питань золотоносності докембрійських піщано-конгломератових утворень
Криворізького басейну [324] та праця Л.В. Хрипкова і О.А. Зайцева щодо
золотоносності кори вивітрювання в Середньому Придністров’ї [355].
Серед наукових публікацій 1974 року присвячених питанням золотоносності надр
України слід відзначити роботи В.І Скаржинського, що торкаються геологічних
передумов розшуків золоторудних родовищ на Українському щиті [333], публікацію
В.Г. Білоконя із співавторами про золотоносність мезозой-кайнозойських
відкладів північних окраїн Донбасу та морфології самородного золота [22], а
також статтю С.В. Яблокової і Ю.О. Полканова про золото з титаноносних розсипищ
України [386].
Виявився багатим на публікації 1975 рік. В цей час виходять роботи Є.І. Зайцева
із співавторами щодо морфології золота із залізних руд Кривбасу [78],
К.М. Заруцького із співавторами «Про зв’язок золотоносності осадового покрову з
докембрійським фундаментом Українського щита» [81], Є.Я. Каплуна про
золотоносність древніх кір вивітрювання Кривбасу [96], Г.Л. Кравченка та
І..І. Сахацького про золото в мідистих пісковиках Донбасу [174], Є.К. Лазаренка
і О.І Матковського про проблеми золотоносності Українських Карпат [207],
Є.К. Лазаренка із співавторами про мінералогію Донецького басейну і золота
зокрема [208], М.П. Семененка із співавторами щодо золотоносності
піщано-конгломератових відкладів карбону Донбасу [326]. В цей же рік
з’являється узагальнююча робота «Критерии прогнозирования месторождений
Украинского щита и его обрамления» в якій значне місце приділяється
золотоносності різновікових та різногенетичних формаційних одиниць України, в
тому числі й осадових [189].
- Київ+380960830922