РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Матеріали дослідження
Об’єкт дослідження – 884 злоякісних пухлин травного тракту, серед яких 652
пацієнта отримали комбіноване або комплексне лікування в Інституті онкології
АМН України (зав. клініко-хірургічним відділом – д.м.н. О.О. Литвиненко) і 232
пацієнта, які отримали тільки хірургічне лікування без жодних антибластомних
втручань перед операціями (контроль).
В вітчизняній онкології застосовується наступна термінологія.
Комбіноване лікування – використання двох або трьох основних методів
протипухлинного лікування у одного хворого в будь-який послідовності
(хіміотерапія, променева терапія, операція). Комплексне лікування –використання
поряд з основними методами протипухлинного лікування другорядних методів
лікування, які не мають самостійної протипухлинної дії (наприклад,
гормонотерапія, імунотерапія, гіпертермія), але підвищують ефективність
основних методів протипухлинного лікування.
Морфологічна верифікація злоякісних пухлин травного тракту проводилась у
патологоанатомічному відділі Інституту онкології АМН України (зав. – проф. К.О.
Галахін) на підставі досліджень біопсійного та операційного матеріалу з
встановленням нозологічних форм злоякісних пухлин травного тракту (карциноми,
лімфоми), гістологічних різновидів, глибини інвазії, ступенів диференційовки
пухлинних клітин, особливостей структурних змін пухлинної паренхіми і
непухлинної строми з врахуванням попереднього до операції (неоад’ювантного)
лікування.
Поряд з морфологічною діагностикою злоякісних пухлин травного тракту
проводився комплексний (якісно-кількісний ) аналіз пухлин після неоад’ювантного
лікування ( на операційному матеріалі) у порівнянні з контролем (операційний
матеріал без попередніх протипухлинних втручань).
Узагальнюючі дані щодо кількісного розподілу хворих на злоякісні пухлини
травного тракту в залежності від застосованих методів протипухлинного лікування
представлені в табл.2.1.1.
Серед хворих на злоякісні пухлини травного тракту “ за статтю” переважали
карциноми органів ротової порожнини, стравоходу, шлунка у чоловіків, а
карциноми ободової та прямої кишки серед чоловіків і жінок зустрічались
приблизно у однаковій пропорції. Серед хворих на злоякісні пухлини травного
тракту “за віком” найбільш часто вражається категорія осіб середнього (45-59)
та похилого (60-74) віку.
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих (абс.ч) на злоякісні пухлини травного тракту з дослідженням
лікувального патоморфозу
Загальна кількість ЗПТТ
Об’єкт дослідження(контроль)
ЗПТТ
Методи передопераційної терапії хворих на ЗПТТ
ПТ
ПТ+ХТ
130
Карциноми слизової оболонки порожнини рота
35
51
44
86
Карциноми стравоходу 25
ПТ
30
ПТ+ВЛОК
31
330
Карциноми шлунка
55
ПТ
25
ВАПХТ
45
ВАПХТ+ПТ
25
ВАПХТ+ШГ
57
ПТ+ЛГТ
108
ІТХТ+ЛГТ
15
44
Лімфоми шлунка
25
ПТ
19
93
Карциноми ободової кишки
37
ВАПХТ
18
ВАПХТ+Вер 18
ВАПХТ+Вер
+АД
20
201
Карциноми прямої кишки
55
ВАПХТ
46
ВАПХТ+Вер
40
ЕЛПХТ
30
ЕЛПХТ+ЛГТ
30
Всього
884
Контроль
232
652 Лікувальний патоморфоз ЗПТТ у хворих на ЗПТТ
Примітка: ЗПТТ- злоякісні пухлини травного тракту; ПТ-променева терапія;
ХТ-хіміотерапія; ЛГТ- локальна гіпертермія; ВЛОК –внутрішньосудинне лазерне
опромінення крові; ВАПХТ –внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія; ШГ –штучна
гіперглікемія; Вер.-верапаміл; АДР-активований доксорубіцин; ЕЛПХТ –
ендолімфатична поліхіміотерапія. Контроль – операційний матеріал ЗПТТ без
передопераційної протипухлинної терапії.
Методи передопераційного лікування
Метод променевої терапії і хіміотерапії в лікуванні хворих на рак слизової
оболонки ротової порожнини та ротоглотки
Променева терапія проведена на апараті “Рокус” середнім фракціонуванням дози 5
разів за 1 тиждень в статичному режимі з двох зустрічних полів; разова доза –
2,0-2,5 Гр, сумарна – 25-30 Гр. Сеанси хіміотерапії виконані 2 рази на тиждень.
Через 20-30 хв. після опромінення, внутрішньоартеріально через катетери,
(введені у відповідні гілки зовнішньої сонної артерії), що кровопостачають
анатомічну область локалізації пухлини, вводився метотрексат в разовій дозі від
10 до 30мг в залежності від загального стану хворого (сумарна доза 50-150мг).
При локалізації пухлини в відділах ретромолярної ділянки, ротоглотки, а також
при поширених процесах з розповсюдженням пухлинного росту на кілька анатомічних
ділянок виконана селективна хіміотерапія шляхом двобічної катетеризації язичних
артерій.
Після введення хіміопрепаратів проводять локальну СВЧ-гіпертермію на апаратах
“Плот” або “Яхта-3”. Тривалість сеансу складає 45-60хв, температура пухлини на
протязі сеансу знаходиться в межах 42-430С. Загальна кількість сеансів
хіміотерапії і локальної гіпертермії становить 4-5.
Через 3-4 тижні виконують хірургічне втручання.
Метод променевої терапії і внутрішньосудинного лазерного опромінення крові в
лікуванні хворих на рак стравоходу і кардіоезофагеальний рак
Енергетичне джерело випромінення: газовий гелій - неоновий лазер ЛГ-751
(довжина хвилі 632,8нМ, потужність –25мВт). Потужність випромінення на кінці
світловода під час сеансу внутрішньосудинного лазерного опромінення крові не
перевищувала 6мВт, а його експозиція становила 30хв. П’ятихвилинний сеанс
внутрішньосудинного лазерного опромінення крові викликав незначний набряк
ендотеліоцитів інтими судинної стінки з розширенням просторів між ними, при
15хв експозиції.
Виконувалась катетеризація підключичної вени, у якої стінки пов’язані з
оточуючими м’якими тканинами, що не дозволя