Ви є тут

Підвищення вуглеводневилучення із покладів упорядкованою дією на привибійну зону пласта

Автор: 
Єгер Дмитро Олександрович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0504U000038
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2

СТАН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДІВ ДІЇ НА ПРИВИБІЙНУ ЗОНУ
ПЛАСТА І ПІДВИЩЕННЯ НАФТОВИЛУЧЕННЯ В УМОВАХ
РОЗРОБКИ НАФТОВИХ РОДОВИЩ ВАТ "УКРНАФТА"

На сьогодні в інформаційному просторі, що відображує процес розробки нафтових і газових родовищ, безсистемно використовується багато термінів, виразів і понять, що часто ускладнює адекватне трактування різних технологічних процесів. Така ситуація склалася і з виразом ,,інтенсифікація видобутку нафти і газу". Історично він пов'язаний з методами дії на привибійну зону свердловин, хоча використовується значна кількість технологічних процесів і обладнання, яке також інтенсифікує видобуток нафти і газу. Через це доцільно під виразом ,,інтенсифікація видобутку нафти і газу" розуміти всі процеси, що забезпечують інтенсифікацію розробки родовищ нафти і газу, з подальшим розподілом відповідно щодо об'єкту їх дії, вирішенням конкретних задач, та механізмом дії, рис. 2.1.
Таким чином, методи інтенсифікації видобутку нафти і газу за об'єктом їх дії можна розділити на методи дії, де об'єктом є родовище, поклад, ділянка (об'єкт розробки), привибійна зона пласта, свердловина з підземним та наземним обладнанням. До методів інтенсифікації видобутку нафти і газу при дії на об'єкт розробки - родовище, поклад, ділянку можна віднести всі методи підвищення коефіцієнту вилучення вуглеводнів. До методів інтенсифікації видобутку нафти і газу при дії на об'єкт - привибійну зону пласта у експлуатаційних свердловинах віднести всі методи дії на ПЗП, в тому числі водообмежувальні роботи. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу при дії на об'єкт - свердловина з підземним та наземним обладнанням це технологічні процеси та обладнання, що забезпечують його оптимальну роботу.

Рис. 2.1. Класифікація методів інтенсифікації видобутку нафти і газу
Предметом цієї роботи є перші два об'єкти методів інтенсифікації видобутку нафти і газу, тому зупинимось на них глибше.

2.1. Стан та ефективність методів дії на привибійну зону пласта

Поточний стан ресурсної бази та умов розробки нафтових і газових родовищ України спонукає до широкого використання, як методів підвищення поточного видобутку вуглеводнів, так і методів підвищення кінцевих коефіцієнтів вуглеводневилучення.
В 2001 році на родовищах нафти і газу, що розробляються підприємствами НАК "Нафтогаз України" при експлуатаційному фонді нафтових, газових і нагнітальних свердловин у кількості 7619, проведено 1734 свердловино-операції по інтенсифікації видобутку нафти і газу дією на привибійну зону пласта та стовбур свердловини з її підземним та наземним обладнанням. При цьому додатково видобуто 101,0 тис. тонн нафти з газовим конденсатом та 488,1 млн.м3 газу, що складає відповідно 2,6 % та 1,24 % від загального видобутку нафти з газовим конденсатом та газу. Звичайно, ці цифри не є дуже вагомими, але при незначних фінансових витратах є можливість, використовуючи методи інтенсифікації видобутку нафти і газу, знизити щорічний темп падіння видобутку нафти і газу до 5%. Більш детально зупинимось на стані робіт з інтенсифікації видобутку нафти по родовищах ВАТ ,,Укрнафта" [66, 67].
На рис. 2.2-2.8 приведено динаміку кількості свердловино-операцій та додаткового видобутку нафти на одну свердловино-операцію від застосування методів інтенсифікації видобутку нафти у 1990-2000р. та прогнозні їх значення до 2005 року. З рисунків видно, що за 10 років кількість свердловино-операцій знаходиться на рівні 500 з певною тенденцією зниження до 371 в 1993 році та подальшим нарощуванням до 613 у 1999 році. Якщо звернути увагу на додатковий видобуток нафти за період з 1990 по 2000 роки на одну свердловино-операцію, то виключенням є 1990 і 1997 роки, коли додатковий видобуток склав 170 і 145 т нафти відповідно та на рівні 100 т нафти на одну свердловино-операцію у всі інші роки.
Найбільш широко для підвищення продуктивності свердловин використовуються технології кислотної дії на привибійну зону пласта з ефективністю майже в 2,5 рази вищою, ніж від всіх методів разом по ВАТ "Укрнафта".
В 1990 році було проведено 190 процесів кислотної дії на ПЗП при додатковому видобутку на одну обробку 444 т. нафти. Далі, до 1993 року, йде значне зменшення кількості процесів кислотної дії на ПЗП (до 54) разом із зниженням додаткового видобутку нафти вдвоє. Впродовж наступних років кількість процесів кислотної дії на ПЗП стабілізується на рівні 60-65 свердловино-операцій із достатньо стабільним додатковим видобутком нафти на одну свердловино-операцію в 260-270 т., що практично в три рази перевищує середню ефективність від усіх процесів по ВАТ "Укрнафта". Враховуючи значну обводненість та специфіку механізму кислотної дії, динаміка кількості та ефективності проведених процесів вкладається в логіку стану розробки нафтових родовищ ВАТ "Укрнафта". Збільшення обводненості продукції свердловин привело до зменшення обсягів технологій звичайної кислотної дії і одночасно зумовило розробку і використання направлених методів кислотної дії на ПЗП з відповідним збільшенням об'ємів їх впровадження та ефективності.
Другий метод інтенсифікації видобутку нафти і газу за обсягами використання та ефективністю займає обмеження припливу пластових вод. З 1993 року використовується зі збільшенням обсягів робіт від 29 в 1993 році до 55 свердловино-операцій в 2000 році і постійним зростанням додаткового видобутку нафти від 181 т. до 331,5 т. відповідно.
Рис. 2.2. Динаміка обсягів та ефективності методів дії на ПЗП нафтових свердловин ВАТ "Укрнафта"

Рис. 2.3. Динаміка обсягів та ефективності методів кислотної дії на ПЗП нафтових свердловин ВАТ "Укрнафта"
Рис. 2.4. Динаміка обсягів та ефективність ГРП нафтових свердловин ВАТ "Укрнафта"
Рис. 2.5. Динаміка та ефективність дії на ПЗП ПАР по нафтових свердловинах ВАТ "Укрнафта"