Ви є тут

Бюджетно-монетарне регулювання цін у трансформаційній економіці

Автор: 
Макаренко Михайло Ілліч
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3504U000085
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН:
ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТРУКТУРНІ ЗАСАДИ

2.1. Система цілей державного регулювання цін

Сучасний цінорегуляторний механізм являє собою складне багаторівневе утворення, основне завдання якого полягає в коригуванні ціноутворювальних процесів шляхом втручання держави в їх протікання. Ціни стають об'єктом прискіпливої уваги та втручання з боку державних органів, оскільки їхній рівень і структура - точка перетину різноманітних індивідуальних, групових, суспільних і міжнародних інтересів. Тому непростий вузол суперечностей між зазначеними видами інтересів часто породжується політикою цін, яку проводить держава в той чи інший період. Втручання у ціноутворення становить невід'ємну частину механізму державного регулювання економіки, є його підсистемою з одним із найбільш чутливих об'єктів регуляторного впливу.
Дослідження тенденцій у динаміці та структурі цін свідчить про об'єктивну необхідність державного втручання у функціонування ринкового механізму ціноутворення, особливо по відношенню до ринків, де цей механізм має обмежену дію з причини переважання недосконалої конкуренції, та у процесі зміни фаз циклу ділової активності.
В економічній теорії існують дві основні концепції державного регулювання економіки, у контексті яких будується механізм регулювання цін: теорія Дж.М. Кейнса та монетарна теорiя М. Фрідмена. Кожна з них по-своєму визначає найбільш важливі елементи механiзму економічної політики держави, виходячи з нагальності тих проблем, які були об'єктивно притаманними економіці на період її реалізації. Процес подальшого розвитку ринкового господарства привів до необхідності поєднання поглядів кейнсіанців та монетаристів, їх суперечності вирішилися на основі розвитку теорiї неокласичного та кейнсіанського синтезу, який поєднав вищезгадані концепції в єдину модель сучасної економічної політики держави зі своєрідним підходом до проблеми цінорегулювання. Відомий американський економіст П. Самуельсон, узагальнюючи ці концепції, відмітив, що за допомогою відповідної грошово-кредитної та фіскальної політики система змішаного підприємництва може уникнути ексцесів буму і різкого падіння, може розраховувати на здорове прогресивне зростання [283, с. 311].
Проблеми дієвості й ефективності механізму регулювання цін у перехідній економіці, передусім, пов'язані з тим, що робляться спроби вмонтувати віджиті елементи адміністративного впливу на ціни в економічну систему, яка вже має певні ознаки ринкової, хоча за своєю економічною, політичною і соціальною основою ще не стала повністю такою. Складність проведення регуляторних заходів полягає в тому, що їх реалізація часто здійснюється за умов, коли далекосяжна мета трансформації всієї системи державного втручання в економічні процеси вступає у протиріччя з поточними завданнями антикризового і антиінфляційного регулювання. Ефективність механізму регулювання цін, насамперед, залежить від дієвості засобів його реалізації, адекватності цього механізму існуючим політичним і соціально-економічним умовам.
Механізм регулювання цін можна визначити як сукупність економіко-правових форм, методів та інструментів, що використовуються урядом, іншими відповідними державними структурами, спрямованих на забезпечення цінової стабільності з метою поступального розвитку економіки.
Особливістю функціонування механізму регулювання цін у перехідній економіці є його відносна роздвоєність, яка зумовлена станом господарства, відсутністю необхідного ринкового механізму саморегулювання взаємовідносин між суб'єктами господарської діяльності і необхідністю використання методів та інструментів регулювання для створення умов реалізації об'єктивних економічних законів ринку. З іншого боку, механізм цінорегулювання повинен здійснювати свої безпосередні функції впливу на суб'єктів товарного ринку з метою підтримання конкурентних умов формування цін. Перебуваючи у складі системи ринкових відносин, механiзм дії об'єктивних економічних законів проявляється через взаємовідносини мiж суб'єктами ринку як форма реалізації самих законів. Протиріччя реалiзації економічних законів ринку мають форми прояву в реальних кількісних диспропорціях, що призводять до втрати економічної рівноваги ринку і, як наслідок, здатності до саморегуляції. Найбільш яскраво це проявляється в період зміни окремих фаз циклу ділової активності, а також в умовах трансформації економіки в напрямі до ринку. Тому в даній ситуації особливого значення набуває застосування державою механізму регулювання цін, який би дозволив відновити дієвість і саморегуляцію ринкового механiзму на основі реалiзації об'єктивних законів ринку.
Отже, генеральна мета формування та дії механізму цінового регулювання полягає в оптимізації темпів і пропорцій економічного розвитку, стабілізації соціально-економічних відносин. Однак така глобальна постановка завдання стосується не лише цін, а й усього механізму державного регулювання. Для його конкретизації слід, насамперед, поглибити категоріальний статус механізму цінового регулювання.
Роль цін в економічній системі досить багатогранна, що зумовлено їх своєрідною природою як грошового інструмента та як засобу розподілу первинних доходів. Це обумовлює двоїсту роль цін у регуляторних процесах. З одного боку, вони виступають об'єктом регуляторних заходів держави, а з іншого, - у свою чергу, можуть впливати на пов'язані з ними параметри економіки (рівновагу товарних ринків, реальний обсяг національного виробництва, реальні доходи населення тощо). Тому поняття "механізм цінового регулювання" охоплює не лише сферу впливу держави на ціни, які становлять точку прикладання регуляторних дій державних органів, а водночас і механізм вторинного впливу структурно-рівневих параметрів цін на функціонально близькі елементи економічної системи. Отже, обидва блоки цінорегуляторного механізму різняться між собою своїми функціями, характером дії та кінцевими результатами. Структурно ця двоєдиність може бути представлена кількома схемами, де блок I означає в