РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2. 1. Обгрунтування напрямку дослідження та характеристика обстежених жінок.
Для вирішення поставлених завдань, в результаті багаторічних особистих досліджень а також даних літератури, нами була визначена група вагітних жінок високого ризику щодо розвитку ПН. Дані представлені в таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1.- Розподіл обстежених пацієнток за профільними групами
ГрупаОбстежуваний контингентКількістьIЖінки з невиношуванням вагітності508IIВагітні з підозрою на утробне інфікування462IIIВагітні жінки старше 35 років541КонтрольнаЖінки з нормальним перебігом вагітності400
Групу високого ризику склали 1511 вагітних жінок.
Спираючись на існуючий у світовій практиці класифікаційний підхід при аналізі пребігу та наслідків попередніх вагітностей, в групу жінок з невиношуванням вагітності ввійшли пацієнтки із первинним, вторинним та сполученним невиношуванням. Для отримання більш достовірних даних ми не включали у вищезазначену групу вагітних із верифікованою істміко - цервікальною недостатністю.
Групу вагітних з підозрою на утробне інфікування склали жінки, у яких було виявлено:
а) Гострі респіраторні вірусні інфекції, загострення герпесвірусної інфекції, кольпіту та хронічного пієлонефриту під час вагітності;
б) ПН та гіпотрофія плода в анамнезі;
в) хронічні запальні захворювання матки та придатків в анамнезі;
г) дані соматичного анамнезу ( хронічні запальні процеси органів сечових та дихальних систем в анамнезі);
є) комплекс ехографічних маркерів утробної інфекції;
ж) виявлення імуноглобуліну IgM та /або значне підвищення чи наростання титру імуноглобуліну IgG.
Незважаючи на кропітку роботу, проведену спеціалістами з пренатальної діагностики, сьогодні, практично, не існує специфічних ультразвукових маркерів утробного інфікування. Більшість з них одночасно можуть бути ознаками хромосомної патології, а також інших захворювань плода, або матері та патологічного перебігу вагітності. Але, ми вважаємо, що виявлення при ехографії комплексу змін в плаценті, амніотичній рідині, органах плода є підставою для включення цих вагітних до групи високого ризику із утробного інфікування, що підтверджується лабораторними методами дослідження.
В комплекс ехографічних маркерів утробної інфекції ввійшли наступні ознаки:
1) Патологія плаценти: гіпертрофія, тромби, інфаркти та передчасне визрівання з ранніх термінів вагітності.
2) Патологія амніону: багато- або маловоддя з кінця першого триместру вагітності, амніотичні тяжі, гіперехогенна завись в амніотичній рідині.
3) Кальцифікати внутрішніх органів плода:
а) кальцифікати перивентрикулярної ділянки головного мозку;
б) паренхіматозні кальцифікати (печінка, нирки, селезінка, кишки).
4. Порожнинні та підшкірні набряки :
а) підшкірний набряк і плевральний та/ або перикардіальний випіт чи асцит;
б) гідроторакс;
в) двобічний плевральний випіт.
5. Зміни ехогенності внутрішніх органів плода:
а) гіперехогенний кишечник (після 16 тижнів вагітності);
б) гіперехогенний фокус ("гольфний м'яч") у шлуночках серця;
в)гіперехогенні нирки великих розмірів за нормальних розмірів сечового міхура;
г) двобічне підвищення ехогенності легень;
д) пухирці газу у жовчному міхурі.
6. Гепатомегалія, спленомегалія, кардіомегалія.
7. Синдром затримки розвитку плода.
8. ВВР плода.
Підставою для формування групи жінок старше 35 років стало те, що у відділенні медицини плода Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України з 1985 року проводиться обстеження цих пацієнток. Саме ці жінки є однією із основних груп ризику по народженню дітей із вродженою та спадковою патологією. Всім вагітним старшого віку, направленим в ІПАГ АМН України проводиться пренатальна діагностика, яка включає в себе ультразвукове обстеження та інвазивні методи дослідження з метою визначення у них ВВР, хромосомної та спадкової патології плода.
Проведене комплексне клініко- лабораторне обстеження 1511 пацієнток групи високого ризику у терміні від 4 до 40 тижнів вагітності. Контрольну групу склали 400 жінок з нормальним перебігом вагітності. Прояви ПН у обстежених жінок групи високого ризику зустрічалися в анамнезі у 943 (62,4%) випадках.
Всі проведені дослідження за визначеними завданнями роботи умовно були розділені на клінічні, лабораторні і статистичні. Клінічне обстеження пацієнток перш за все включало традиційний збір анамнезу.
Більшість обстежених склали жінки за віком 19 - 34 роки - 970 (64, 2%). У віці 35-39 років було 434 (28, 7%), а у 40 - 45 років - 107 (7, 1%) жінок. Жінки старше 35 років склали 35,8%.
Порівняння вікових характеристик серед вагітних групи високого ризику показало, що ПН зустрічається у жінок різного віку.
Розподіл обстежених вагітних за віком представлено на рис. 2. 1. 1 (за всіми показниками р > 0, 05).
Відомості про особливості дітонароджувальної функції у обстежених вагітних надані в табл. 2.1.2.
Таблиця 2.1.2. - Показники дітонароджувальної функції
в анамнезі обстежених вагітних - абс.ч/%
ПоказникГрупа обстежених жінокОсновнаКонтрольнаПершовагітні730 (48,3)194 (48,5)Повторновагітні781 (51,7)206 (51,5)Першородящі946 (62,6)241 (60,2)Повторнородящі565 (37,4)159 (39,8)
Як видно з представлених даних, відсоток жінок із першими та повторними пологами був практично однаковим у жінок групи високого ризику та у контрольній групі (p<0,05). Нами також не знайдено вірогідної різниці (p<0,05) і щодо частоти перших і повторних вагітностей у всіх групах вагітних.
Різноманітні порушення менструальної функції (гіпоменструальний синдром, гіперполіменорея, дисфункціональні маткові кровотечі, альгодисменорея) у вагітних жінок групи високого ризику зустрічались значно частіше (p<0,05), ніж у жінок із групи контролю (табл.. 2.1.3.). Нормальна менструальна функція у обсте