Вы здесь

Методологічні основи та інформаційно-технологічні моделі інфраструкутри геопросторових даних міських кадастрових систем

Автор: 
Лященко Анатолій Антоновия
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2004
Артикул:
0504U000156
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ГЕОПРОСТОРОВИХ ДАНИХ МІСЬКИХ КАДАСТРОВИХ СИСТЕМ
Створення інтегрованих міських інформаційних ресурсів для комплексного територіального управління - одна із найважливіших і так званих "вічних проблем", але, як свідчить досвід розвинених країн, сучасний рівень інформатики, геоінформаційних і телекомунікаційних технологій дозволяє перевести цю проблему в розряд таких, що вирішуються шляхом формування відповідної інфраструктури для виробництва і використання геоінформаційних ресурсів щодо міської території. Чисельні відмінності в політичній та соціально-економічних сферах, в технологічному рівні, в системах технічних регламентів і стандартів, в історичному досвіді та традиціях між розвиненими країнами, країнами, що розвиваються, та країнами з перехідною економікою об'єктивно потребують уточнення напрацьованих концепцій та розвитку методологічних підходів до створення інфраструктури геоінформаційних ресурсів з урахуванням умов конкретної країни і навіть конкретного регіону чи міста.
В цьому розділі проведено системотехнічний аналіз інформаційної діяльності та інформаційних ресурсів міських кадастрових систем, узагальнено схему взаємодії компонентів інфраструктури геопросторових даних, розроблено формальну модель активних геоінформаційних ресурсів та їх класифікацію, а також концептуальну модель ГІС та модель геопросторових даних, обґрунтовано склад, принципи та методичні основи формування єдиного базового набору геопросторових даних для міських ГІС, досліджено картографічні проекції для геопросторових даних кадастрових систем, визначено напрями розвитку національних стандартів у галузі геоматики.
2.1. Системотехнічний аналіз інформаційної діяльності та інформаційних ресурсів в сфері міських кадастрових систем
Забезпечення сталого розвитку міст та екологічної безпеки територій в Україні законодавчо віднесено до пріоритетних цілей і задач діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, включаючи кадастрову, містобудівну, землевпорядну, топографо-геодезичну, природоохоронну та моніторингову діяльність. Зокрема, в Законі України "Про основи містобудування"*1) [60] так визначаються ці дві програмні цілі: "Сталий розвиток населених пунктів передбачає соціально, економічно і екологічно збалансований їх розвиток, спрямований на створення економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної інфраструктури."
"Екологічна безпека територій передбачає дотримання встановлених природоохоронним законодавством вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, збереження та раціонального використання природних ресурсів, санітарно-гігієнічних вимог щодо охорони здоров'я людини, здійснення заходів для нейтралізації, утилізації, знищення або переробки всіх шкідливих речовин і відходів."
У свою чергу, в Законі України "Про землеустрій"*2) стале землекористування визначається як "форма та відповідні до неї методи використання земель, що забезпечують оптимальні параметри екологічних і соціально-економічних функцій територій" [61].
Виходячи з позицій пріоритетності концепції сталого розвитку, кадастрова діяльність у містах (рис.2.1.) розглядається як: система державної реєстрації нерухомості для правового забезпечення діяльності; система державного обліку об'єктів оподаткування; система інформаційної підтримки державного планування, соціально-економічного і територіального розвитку; система інформаційного забезпечення інших видів діяльності та формування відкритого суспільства.
Вирішення задач сталого розвитку в ринкових умовах об'єктивно потребує комплексного підходу до управління міськими ресурсами, яке спрямоване на досягнення таких двох взаємозв'язаних цілей:
по-перше, це створення гармонічного міського середовища, що відповідає соціальним, економічним, психологічним та фізичним потребам населення в цілому (та окремого індивідуума, зокрема) з урахуванням існуючих політичних, соціально-економічних, природнокліматичних та інших умов;
по-друге, це сприяння економічній активності та зростанню інвестицій у землю (в земельні поліпшення та охорону середовища), підвищенню цінності, привабливості та вартості міських земель, що, врешті-решт, забезпечує зростання доходної частини міського бюджету, як основи для досягнення першої цілі.

В системі міського територіального управління (рис. 2.2) кадастрові та моніторингові системи виконують обліково-реєстраційні функції та створюють первинні інформаційні ресурси про стан та правовий статус міських територіальних ресурсів для аналітичних, проектно-планувальних систем підготовки рішень та систем прийняття управлінських рішень (СПУР).
В ієрархії системи управління міською територією виділяють три рівні організацій [43, 73, 90, 218]:
нижній рівень - кадастрово-реєстраційний, експлуатаційний;
середній рівень - оперативного управління;
верхній рівень - координаційно-стратегічний.
Організації кадастрово-реєстраційного рівня найбільш "близькі" до території, в їх задачі входить безпосередній облік об'єктів, що розміщені на території та (або) їх експлуатація. Тут же здійснюється прив'язка усієї сукупності об'єктів до просторової моделі території (цифрової карти в середовищі ГІС). В цих організаціях здійснюється компетентне ведення інформації, професійно грамотне та відповідальне з юридичної точки зору. На цьому рівні системи управління територією продукуються основні обсяги інформації, яку потім використовують в своїй діяльності суб'єкти вищих рівнів системи управління. Можна стверджувати, що кадастрові та моніторингові системи є ключовими компонентами зворотного зв'язку в системі управління, від ефективності і оперативності яких залежить ефективність функціонування усіх лан