РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Робота виконувалась на кафедрі кормовиробництва Подільської державної аграрно-технічної академії в 1989...2002 роках. Польові досліди закладались на дослідному полі академії і колекційних ділянках кафедри кормовиробництва. Географічні координати місця проведення дослідження: широта - 48о 40?, довгота - 26о 35?, висота над рівнем моря - 228 м. Територіально дослідне поле розташоване в південній лісостеповій зоні Хмельницької області.
За особливостями природних умов Лісостепова зона України поділяється на Волино-Подільську, Придніпровську і Лівобережну.
За природним районуванням України її Лісостепова зона займає близько 35% всієї території, північний периметр якої проходить через: Раву-Руську, Львів, Кременець, Шепетівку, Житомир, Київ, Ніжин, Батурин, Кролівець, Глухів; південний - через Ананьїв, Добровеличівку, Знам'янку, Кременчук, Красноград, Зміїв, Вовчанськ.
В геоморфологічному плані Лісостеп розташований на Придніпровській низині, Придніпровській, Волинській і Подільській височинах. Відповідно до цього визначають Лівобережний лісостеп (Придніпровська низина), Придніпровський лісостеп (Придніпровська височина від Дніпра до Південного Бугу), і Волино-Подільський лісостеп (Волинська і Подільська височини).
Волинська височина лежить в басейні річки Случ між річками Буг і Корчик (Волинська і Рівненська області).
Подільська височина на південному заході України і проходить витягнутою смугою вздовж лівобережжя Дністра і охоплює такі області: Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Івано-Франківську, Вінницьку і частково Одеську.
Приведені нами подробиці щодо організації Лісостепової зони України в цілому і територіально Волино-Подільської її частини, зокрема, необхідні для обґрунтування району можливого запровадження результатів досліджень згідно вимог грунтово-кліматичній типовості досліду.
Кам'янець-Подільський район (місце проведення досліджень) знаходиться в найбільш типових умовах, характерних для Подільської височини особливо стосовно Тернопільської, Хмельницької, Вінницької і частково Івано-Франківської областей. Таким чином, зроблена нами деталізація зони розповсюдження результатів досліджень і визначила необхідність зазначити в назві дисертації місце досліджень - південно-західну частину Лісостепу України.
Клімат зони формується під впливом теплих вологих мас Атлантики і континентальних повітряних мас азіатського антициклону, характеризується як помірно-континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Циклони приходять з заходу, південного заходу і півдня і обумовлюють взимку потепління з відлигами і таненням снігу, а влітку - опади. Малохмарна морозна погода взимку є наслідком дії Азіатського циклону, з яким поширюються континентальні повітряні маси помірних широт.
Тривалість безморозного періоду 175...180 днів. Останні весняні приморозки закінчуються в середньому 19 квітня, а перші осінні починаються 16 жовтня.
Весняний період починається з переходом середньої добової температури повітря через 0 0С, що звичайно відбувається 10...15 березня. В першій декаді квітня відмічається перехід середньодобової температури через 5 0С, а в третій - через 10 0С. Середні температури в квітні становлять 10...12 0С, а максимальні можуть досягати 30 0С. У цей час всі дерева і кущі (за винятком білої акації, дуба) покриваються листям. Справжня весна починається цвітінням черемхи, вишні, яблуні, що відбувається, як правило, 3...11 травня.
Літо настає у третій декаді травня з переходом середньої добової температури повітря через 15 0С і закінчується у першій декаді вересня з переходом середньої добової температури повітря через 15 0С до більш низьких температур. У травні середня температура повітря о 13 годині становить 17...190С, в червні - 20...22 0С, у липні - 22...24 0С, у серпні - 21...23 0С. Максимальна температура в окремі роки в липні-серпні досягає 36...38 0С.
У літні місяці опади переважно зливового характеру. Максимальна кількість їх припадає на червень-липень. Днів з опадами у травні-червні по 14, а в липні - серпні - по 12-13.
Осінь починається у першій декаді жовтня з переходом середньої добової температури повітря через 10 0С. Осінній сезон характеризується збільшенням числа похмурих днів, а також нічними приморозками. Відбувається загальне зниження температури повітря, зростає циклональна діяльність, а з нею збільшується днів з опадами і туманами, зростає тривалість опадів і зменшення їх інтенсивності. Восени бувають також періоди сонячної погоди, коли температура повітря перевищує 20 0С ("бабине літо"). Наприкінці жовтня - на початку листопада спостерігається перехід середньої добової температури повітря через 5 0С.
Закінчується осінь в третій декаді листопада з переходом середньої добової температури повітря через 0 0С.
Між кінцем осені і початком зими, а також між кінцем зими і початком весни спостерігається передзимовий (40-45 днів) і передвесняний (30-35 днів) періоди з середньою добовою температурою повітря нижче 0 0С, але вище -50С.
Тривалість зими становить від 30 до 50 днів. Перший сніговий покрив відмічається в середньому 25 листопада. Середня температура найбільш холодного зимового місяця січня - мінус 5,3 0С. В окремі найбільш холодні зими абсолютні мінімуми температури повітря в січні і лютому опускались до мінус 35 0С. Протягом зими інтенсивні похолодання часто змінюються різким потеплінням з відлигами, і навпаки, періоди хмарної і теплої погоди з опадами у вигляді дощу і мокрого снігу змінюються безхмарною морозною погодою.
Під час відлиг в січні і лютому максимальна температура повітря підвищується до 10...12 0С, що призводить до повного танення снігового покриву і відтаювання поверхні ґрунту.
В холодні зими температура повітря в окремі дні знижується до 26...320С. Кількість годин сонячного сіяння протягом року становить 2000, із них припадає на літні місяці 780 (39%): червень - 260,
- Київ+380960830922