РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА ФАКТОРІВ, ЗАДІЯНИХ У СОЦІОПСИХОЛОГІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА
2.1.Фактор масової свідомості і підприємництво
Соціопсихологічне дослідження підприємництва передбачає декілька рівнів в аналізі даного феномену. На наш погляд, при соціопсихологічному дослідженні підприємництва доцільно виходити з трьох загальновизнаних як в соціології, так і психології рівнів аналізу будь-якого суспільного явища. Це, у свою чергу, передбачає розгляд феномену підприємництва на рівні суспільства в цілому, соціальної групи і окремого індивіда зокрема. Кожний із зазначених рівнів утворює ієрархічну систему взаємовідносин, що регулюється комплексом чинників різної природи, сили дії та впливу на соціальний феномен. Відповідно усю сукупність факторів, що має відношення до соціопсихологічного регулювання підприємництва можна звести у структурні блоки, які ми умовно позначили як "Фактор масової свідомості", "Груповий фактор" і "Особистісний фактор". Змістовне "наповнення" кожного із виділених структурних блоків, включно з фактором "Суспільні передумови", представлено на рисунку 2.1. Розглянемо їх детальніше.
У соціології масова свідомість визначається як сукупність різних поглядів, уявлень, настроїв, соціальних почуттів, емоцій і т. п., що існують у суспільстві. Суб'єктами і творцями масової свідомості є всі члени суспільства, об'єднані різними соціальними зв'язками в процесі їх спілкування, духовним життям у всій різноманітності його проявів. Ідеї, погляди, уявлення становлять зміст масової свідомості і детерміновані політичними, культурними, соціально-економічними відносинами [129].
Різними видами масової свідомості виступають громадська думка, суспільні настрої, духовна атмосфера, суспільно-політичний клімат, ідеологічні уявлення і погляди тощо. У зв'язку з цим масова свідомість здійснює активний вплив на усі сторони життєдіяльності людей, виступає регулюючим фактором масових форм поведінки.
Масова свідомість залишається на сьогодні одним із найвпливовіших факторів в системі інших (соціально-економічних, організаційно-правових, соціокультурних, соціально-психологічних), що здійснюють вплив на становлення і розвиток інституту підприємництва в посткомуністичних країнах. Стосовно підприємництва, задіяність масової свідомості як регулюючого фактору, передбачає:
1) аналіз стереотипів, уявлень, упереджень, суб'єктивних суджень стосовно діяльності підприємця і його особи. Важливим чинником впливу на масову свідомость в наших умовах є те, що за роки радянської влади був практично зруйнований образ-еталон підприємця і підприємництва взагалі, виросли цілі покоління, які були поза умовами ринкової економіки, не мали розуміння й уявлень про принципи діяльності істинного підприємництва;
2) розгляд різних соціальних моделей підприємництва, що дуже часто є несумісними з розумінням його суспільно-творчої природи. Сьогодні у масовій свідомості сформовано різні уявлення про підприємництво, що є відображенням складності перехідного періоду. Це, зокрема, знайшло відображення в таких явищах, які соціологи дуже часто позначають, як "тіньове підприємництво", "номенклатурне підприємництво" тощо;
3) когнітивну оцінку діяльності підприємців і підприємництва взагалі. Масова свідомість є одним із важливих критеріїв суспільної оцінки результатів та наслідків діяльності підприємців. Від такої оцінки значною мірою залежить подальший розвиток підприємництва, адаптація соціумом його основних цінностей, ідеології, принципів і засад діяльності.
Розглядаючи співвідношення масової свідомості і підприємництва, звертає на себе увагу цілий ряд аспектів, серед яких соціально-психологічна готовність суспільства адекватно сприймати підприємництво як соціально-економічне явище. Особливо актуальним це є для суспільств, що перебувають в умовах трансформації суспільних відносин та економіки. Тут соціально-психологічна готовність суспільства тісно пов'язана з економічною свідомістю населення. На думку Є.Головахи, економічна свідомість українського населення все ще перебуває в полоні стереотипів, які перешкоджають розвитку економічного потенціалу суспільства. До таких основних стереотипів масової економічної свідомості ним віднесено: 1) уявлення про незаконність й аморальність нажитих великих статків, про кримінальну природу підприємницької діяльності та експлуататорську сутність підприємців; 2) розуміння економічної реформи в категоріях адміністративного регулювання економіки (зміцнення трудової дисципліни, боротьба з тіньовою економікою, спекуляцією та корупцією, централізоване зниження цін тощо); 3) покладання всієї повноти відповідальності за матеріальний добробут людини незалежно від її власної економічної активності на державу й офіційну систему соціального захисту; 4) "державна економічна свідомість" - почуття особистої відповідальності за належну державі власність, виражене в підтримці курсу на відмову від реальної приватизації землі й великих підприємств [42]169).
Сформовані економічні стереотипи у населення є досить стійкими і не зникають самі по собі. Перелом в економічній свідомості людей може відбутися лише за умов реальних успіхів економічних перетворень у суспільстві, а також з конструктивним розвитком підприємницької активності громадян. На цей процес впливатиме і схвальне ставлення більшості населення до підприємництва і наслідків його діяльності. Згідно з результатами всеукраїнського моніторингу, проведеного в 1992-2002 рр. Інститутом соціології НАН України стосовно розвитку приватного підприємництва, в масовій свідомості переважають схвальні голоси над осудливими (див. табл. 2.1) [302]170). Так, у 1994 році переважно схвально ставилося до розвитку приватного підприємництва 24,1% від числа опитаних респондентів, то у 2002 році цей показник склав 33,0 %. Частка явних противників підприємництва при цьому коливалася в межах 4,9-17,3%; у 2002 р. їх було 12,2%.
Оцінка перспектив розвитку підприємництва в Україні є далеко неоднозначно