РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
СУСПІЛЬСТВА У КОНТЕКСТІ ПОШУКУ ПАРАДИГМИ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГРЕСУ
Передумовою комплексного дослідження економічних систем суспільства, їх типологізації і порівняння є аналіз методологічних проблем економічного і соціального прогресу, який виступає своєрідним тлом розгортання економічних систем і у певному розумінні відображає висхідну еволюцію систем, включаючи періоди їх активної й глибокої трансформації. Ми вважаємо, що еволюція економічних систем як досить тривалий процес включає певні "зигзаги", "ітерації", "прориви" прогресивного, докорінного, однозначно позитивного спрямування, які й називають трансформаціями. Отже, виявити трансформаційний контекст динаміки економічних систем суспільства неможливо без методологічного аналізу процесу еволюції систем.
Сучасна методологія типологізації і порівняння економічних систем повинна ґрунтуватися на міцній теоретичній основі. Для цього, на нашу думку, необхідно простежити еволюцію соціальних концепцій економіки як методологічної передумови становлення теорії економічних систем, виявити особливості економічної діяльності та економічної свободи в умовах тоталітаризму і демократії, відкритого суспільства та відкритої економіки і, нарешті, окреслити контури теоретичної парадигми прогресу. На наше переконання, саме теоретична парадигма соціально-економічного прогресу на порозі ХХІ ст. виступає методологічною основою сучасної типологізації і порівняння економічних систем.
Таким чином, на наш погляд, новітня методологія типологізації і порівняння економічних систем суспільства повинна спиратися на дослідження низки взаємопов'язаних теоретичних проблем: від висвітлення проблеми людини, економічної діяльності як головного чинника еволюції і трансформації економічних систем до обгрунтування контурів парадигми економічного і соціального прогресу на порозі ХХІ ст.
2.1. Еволюція соціальних концепцій економіки як методологічна передумова становлення теорії економічних систем
Методологічною основою становлення теорії економічних систем суспільства є соціальні концепції економіки, які беруть початок з творчості першого теоретика ринкової економічної системи Адама Сміта. Саме великому шотландцю належать ідеї про соціальну природу економічного життя і саме він вперше ґрунтовно розглядає економічну сферу життєдіяльності на рівні самодостатньої і багатокомпонентної економічної системи суспільства. Теорія А.Сміта не є "чисто" економічною і це має своє пояснення. Як відомо, він протягом 12 років був професором "моральної філософії" в університеті Глазго і лише згодом, усвідомивши, що "чиста" філософія надто відірвана від життя і не може принести реальної користі суспільству, перейшов до аналізу економічних відносин у масштабі держави, приділяючи велику увагу природі людини як головного чинника розвитку економіки. Тому теорія економічного лібералізму А.Сміта має міцну соціально-філософську базу, що дуже важливо у нинішніх умовах для комплексного підходу до розуміння змісту і динаміки сучасних економічних систем суспільства.
Не вдаючись до огляду ключових положень основних соціальних концепцій економіки як методологічної передумови становлення теорії економічних систем суспільства, про що піде мова нижче, хочемо підкреслити, що сьогодні недостатньо розцінювати виробництво, обмін, споживання, гроші, поділ праці чи ринок лише як економічні явища. Вони водночас є частиною суспільних відносин, включаючи екологічний аспект, і не можуть розглядатися у відриві від соціального контексту. Наприклад, ринок пов'язаний не тільки і не стільки з відсутністю державного регулювання. Навпаки, для ринку потрібний більш складний і гнучкий механізм регулювання і соціального нормування, тут потрібна кропітка робота як політики, так і культури для формування суспільної свідомості, адекватної ринковій економіці. Для запровадження ринку необхідна відповідна ідеологія і пропаганда, ринок вимагає особливого типу трудової мотивації, що визначається вихованням і освітою. Все це свідчить про те, що соціальний підхід вкрай потрібний при дослідженні економічних явищ, усієї економічної системи. Це особливо важливо враховувати у політиці реформ країн з перехідною економікою, у т.ч. України.
Аналіз еволюції соціальних концепцій економіки засвідчує, що у них економіка вивчається як частина більш широкої соціальної системи, економічна поведінка розглядається у взаємозв'язку з іншими типами діяльності, значна увага приділяється неекономічним чинникам економічного розвитку. Тобто спостерігаємо спробу "вкласти" економіку у більш широкий соціальний контекст, простежити її взаємодію з іншими підсистемами суспільства і на цій основі збагнути суть, чинники і контури динаміки економічної системи суспільства. Саме на такий методологічний підхід, на нашу думку, повинна спиратися сучасна методологія дослідження, типологізації і порівняння економічних систем.
2.1.1. Людина і економічна система у теорії класичної політичної економії (Адам Сміт, Девід Рікардо). Критика класичної теорії Жаном Сісмонді. У 1776 р. вийшла друком основна праця А.Сміта "Дослідження про причини і природу багатства народів", яка започаткувала розвиток соціальних концепцій економіки. Першою важливою її соціальною ідеєю була та, що праця є основою багатства суспільства, її значення порівняно з іншими видами діяльності дуже велике, продуктивна праця внаслідок цього має більш високу цінність, за ступенем розвитку виробництва оцінюється і саме суспільство. Мабуть, з цього моменту у суспільній свідомості глибоко вкорінюється так звана "психологія економізму", коли економіка і виробництво в очах простої людини, вченого і політика отримує вищу суб'єктивну оцінку. Далі, А.Сміт приходить до висновку, що праця - загальна міра цінності товарів, тому всі види праці, з соціальної точки зору, рівнозначні. Тобто оскільки товари рівні на ринку, то з цього випливає, що й праця їх виробників однакова і вони рівнозначні як особистості.
Наступна соці