Ви є тут

Етноспецифічні константи мовної свідомості.

Автор: 
Голубовська Ірина Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0504U000536
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВИРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-СПЕЦИФІЧНОГО НА ТЛІ УНІВЕРСАЛЬНОГО ТА СТРАТУМИ МОВНОЇ СИСТЕМИ

2.1. Сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності та її системно-мовні іпостасі (фонетико-морфологічний і лексичний мовні яруси)

Вивчення відчуття і сприйняття в міжкультурних дослідженнях є одним із найдавніших і вельми цікавих напрямів психологічних студій. Психологи відзначають, що дослідження сприйняття відіграє вирішальну роль у розумінні будь-якого психологічного процесу, у тому числі й реакції на навколишній світ [43, с. 322]. Сприйняття передбачає акт категоризації, що певним чином "канонізує" перцептивний досвід, задаючи первинні параметри осмислення реалії, яка підлягає категоризації: "категоризація об'єкта при сприйнятті є основою для відповідної організації дій, cпрямованих на цей об'єкт" [43, с. 18] На наступних етапах категоризації в процес утягуються інші компоненти свідомості: логіко-поняттєвий, емоційно-оцінний, морально-ціннісний, сукупна дія яких і створює неповторне "обличчя" мовного концепту. Здавалося б, єдність біологічної природи людства повинна була зумовити й однаковість відчуття і сприйняття, а також їх подальшої лексикалізації, в усіх людей, незважаючи на расову або національну приналежність. Проте аналіз різномовних звуконаслідувальних слів переконує нас у тому, наскільки суто етнічний характер має концептуалізація, приміром, того, що сприймається слухом, у різних лінгвокультурних ареалах. Як відомо, суть процесу звуконаслідування полягає в розчленовуванні неартикульованого природного комплексу звуків у дискретну фонемну звукооболонку для позначення відповідного звучання. Розглянемо сенсорно-слухову концептуалізацію голосів тварин українською, російською, англійською і китайською мовами та їхні лексикалізації - зоотоніми17.
Таблиця 2.1
Тварина Звуконаслідування у в українській мовіЗвуконаслідування
в російській мові Звуконаслідування в англійській мовіЗвуконаслідування у в китайській мовікішканяв-нявмяу-мяу meow-meowmiao-miaoсобакагав-гав ав-авroof-roofwang-wangкіньі-ги-ги и-го-гоnea-neaasiкороваму-муму-муmoo-moomou-mouсвинярох-рох хрю-хрюonik-oniknao-naoвівцяме-е-еме-е-еbaa-baamie-mieмишапі-піпи-пи mee-meezhi-zhiосел і-аи-а hee-haa; ee-awh-мавпа--ee-ee-oh-oh-вовку-у-уу-у-уwoof, howooohaoпівеньку-ку-рі-куку-ка-ре-куcock-a-doodle
-doogu-guкуркакуд-кудаккуд-кудахcluck-cluckge-geгусьго-гога-гаhonk-honkga-gaкачкакря-крякря-кряquack-quackgua-guaіндик--gobble-gobble-жабакум-кумква-кваribbit-ribbit-ribbitge-geолень---you-you
Як бачимо, ономатопеїчні слова - зоотоніми різних мов демонструють не стільки подібність звуконаслідування голосів одних і тих самих тварин і птахів, скільки розбіжності в їхніх мовних утіленнях, що змушує в даному випадку сумніватися в цілковитій справедливості класичного твердження С. Ульмана про "дивовижну схожість" ономатопеїчних елементів різних мов [380, с. 258]. Наведена таблиця свідчить про те, що слухові враження, концептуалізовані різними мовами, відрізняються тим більше, чим далі перебувають одна від одної географічно й культурно досліджувані мови (пор. звуконаслідування української та російської мов з відповідними одиницями англійської та китайської мов). Віддалені в культурно-мовному відношенні етноси не тільки по-різному "чують" голоси тварин, а й виявляють певну вибірковість при їхній сенсорно-рецептивній концептуалізації. Так, голос індика було проігноровано в українській, російській та китайській мовах, однак він отримав сенсорно-мовну концептуалізацію в англійській; в українській та російській мовах немає звуконаслідувальних слів для позначення голосів цвіркуна, цикади і ластівки, натомість у китайській вони одержали лексичне ономатопеїчне вираження, відповідно: ji-ji; zhi-liao-zhi-liao; ni-nan-ni-nan тощо. Можна припустити, що лакуни, ініційовані специфікою роботи сенсорно-рецептивного компонента мовної свідомості, які виявляються в процесі міжмовного дослідження, можуть сприяти встановленню національно-культурних домінант і преференцій етнічної свідомості, однак науково достовірні висновки можна робити лише після фронтальних досліджень різних груп звуконаслідувальної лексики (зокрема, зоотонімів) із урахуванням екстралінгвістичних (природних та економічних) факторів розвитку певного етносу.
А зараз порівняймо на матеріалі трьох мов (англійської, української та російської) деякі звуконаслідувальні лексеми, що вербалізують акустичні враження людини, викликані не-твариною (ономатопи):
Таблиця 2.2
Англійська моваУкраїнська моваРосійська моваclinkдзенькітзвонcrackтріск, ляскіттреск, щёлканьеcrackleпотріскування, тріскпотрескивание, трескПродовж. табл. 2.2crashгуркіт, грюкітгрохот, громcrunchхрускіт, скрип, рипінняхруст, скрипfizzшипіння, сичанняшипениеjingleбрязкіт, брязканнязвяканьеpopляскання, тріскщёлк, трескringдзвін, дзенькітзвонrustleшелест, шерехшелест, шорохsizzleшипінняшипениеsnapтріск, клацання, брязканнятреск, щёлканьеsplashплеск, плескітплеск, всплескsquelchхлюпанняхлюпаньеtickцоканнятиканьеtinkleдзенькіт, брязканнязвон, звяканьеwhirrдзижчанняжужжание
Як свідчить наведена таблиця, близькоспоріднені українська та російська мови демонструють значно більше єдності при відтворенні звукових сенсибілій та їх подальшій лексикалізації. Опозиція англійська мова / українська, російська мови виявляє регулярну розбіжність сенсорно-рецептивної концептуалізації дійсності досить віддаленими одна від одної мовними свідомостями. Чим пояснюється такий стан речей? Справа у неоднаковості чуттєвого сприйняття реального світу носіями різних мов або у різній інтерпретації мовною етнічною свідомістю отриманих сенсибілій? На думку відомого американського психолога, фахівця з проблем сприйняття Дж. Брунера, носії різних культур відрізняються не за особливостями отримуваних перцептивних сигналів, а за тими висновками, які вони підс