РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Комплексно обстежено 457 жінок, із них 357 жінок з хронічними запальними захворюваннями статевих органів та 100 здорових жінок, які склали групу порівняння (4 група). Всі обстежені були у віці від 15 до 49 років.
Жінки з хронічними запальними захворюваннями статевих органів були розподілені в залежності від рівня ураження геніталій на 3 групи.
В 1 групу були включені жінки з хронічними запальними захворюваннями нижнього відділу статевих органів: хронічний вульвіт, хронічний вагініт, хронічний цервіцит (ендоцервіцит) та різні варіанти поєднання перелікованих захворювань.
До 2 групи були віднесені жінки з хронічними запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів: хронічний сальпінгоофорит, хронічна запальна хвороба матки, хронічний тазовий перитоніт та різні варіанти поєднання цих захворювань.
В 3 групу обстежених були включені жінки з хронічними запальними захворюваннями статевих органів нижнього відділу та запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів, які зустрічались в різних формах поєднання.
Серед обстежених 357 жінок з хронічними запальними захворюваннями статевих органів - 125 жінок були з запальними захворюваннями нижнього відділу статевих органів (1 група), 120 жінок з хронічними запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів (2 група), а решта 112 жінок мали як хронічні запальні захворювання внутрішніх статевих органів, так і хронічні запальні ураження нижнього відділу статевих органів (3 група).
Всі дослідження, в роботі. виконувались згідно створеної схеми-алгоритму (рис. 2.1).
Рис.2.1.. Схема основних напрямків дослідження жінок фертильного віку з ХЗЗСО
Хворі з ХЗЗСО характеризувались тривалістю запального процесу геніталій від 3 місяців і більше [14, 16, 37], у яких не відмічалась гіпертермія, больовий синдром , а клінічні і біохімічні показники аналізів крові не перевищували норму.
Епідеміологічні дослідження проводились згідно створеної програми, яка включала вибір регіону дослідження та визначення вибору жінок фертильного віку; розробку запитників для проведення викопіювання інформації із первинної медичної документації та соціологічного документованого опитування обстежених; професійну підготовку працівників для проведення соціологічного опитування; отримання згоди адміністрації медичної установи на проведення дослідницької роботи; контроль якості збору інформації шляхом перехресних перевірок.
Формування комп?ютерної бази даних здійснене з використанням СУБД АССЕSS. База даних створена та призначена для збереження і подальшої обробки всієї інформації із паперових носіїв інформації - анкет.
Для забезпечення роботи використовувались персональні комп?ютери Pentium I-166 з установленою операційною системою WINDOWS 98 і СУБД АССЕSS (забезпечується у професійній редакції пакета "Microsoft Office").
База даних являє собою набір зв?язаних таблиць без будь-якого графічного чи дизайнерського оформлення.
Методи дослідження: проспективне спостереження, соціологічне документоване опитування, статистична обробка.
Клініко-епідеміологічні дослідження проведені в популяції жінок фертильного віку, мешканок промислового регіону України. За модель такого регіону був обраний Дніпровський район міста Києва. В результаті проведених клініко-епідеміологічних досліджень на тисячу жінок фертильного віку була створена комп?ютерна база даних. Це дозволило на підставі поглибленого вивчення факторів, які мають вплив на стан репродуктивного здоров?я, та використання сучасних математичних та кібернетичних методів та комп?ютерної техніки провести прогнозування ускладнень репродуктивного здоров?я у жінок фертильного віку. В результаті цих масштабних досліджень зі створенням клінічної бази даних були розроблені математичні моделі у вигляді кореляційних портретів стану основних параметрів репродуктивного здоров?я та патогенетично обгрунтовані алгоритми прогнозування його порушень у жінок фертильного віку.
Дослідження проводились за спеціально створеною програмою
(рисунок 2.2).
Першим етапом цих досліджень було збір та заповнення паперових носіїв інформації, якими стала спеціально створена та запатентована "Анкета вивчення стану репродуктивного здоров?я жінок фертильного віку". Інформація з паперових носіїв переносилась в пам?ять комп?ютера та створена таким чином база даних була основою для математичного та кібернетичного аналізу.
Математична обробка отриманих даних дозволила провести математичне моделювання, головний принцип якого - заміна об?єкту або процесу математичного моделювання, що вводиться в електронно-обчислювальну машину (ЕОМ), де за допомогою логічних алгоритмів проводився аналіз.жінок фертильного віку
Рис. 2.2 - Логічна схема прогнозування порушень репродуктивного здоров?я.
Алгоритм регресійного прогнозування складався з формування матриці досліджуваного стану та проведення попереднього (апріорного) аналізу факторів, які логічно пов?язані з досліджуваною результативною ознакою. Ми враховували кореляційну матрицю, яка характеризує взаємозв?язок між факторами. Елементами цієї матриці є коефіцієнти парної кореляції, які відображають лінійний зв?язок між показниками. Далі проводили сортировку фактів за ступенем зв?язку з результативною ознакою. За спеціально створеною комп?ютерною програмою вираховували коефіцієнти рівняння регресії, середні та середньоквадратичні відхилення. Після цього проводились перевірка якості побудованої математичної моделі по коефіцієнтам множинної кореляції. Введення математичної моделі досліджуваного стану в ЕОМ і обробка її за спеціальною програмою дозволило отримати нам кореляційні портрети.
Окрім багатофакторного регресійного математичного аналізу, проводилась оцінка прогностичної значущості різних факторів ризику та їх впливу на порушення репродуктивного здоро