Вы здесь

Агроекологічні й агротехнічні основи введення амаранту в культуру в Лівобережному Лісостепу України

Автор: 
Гопцій Тетяна Іванівна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2004
Артикул:
0504U000675
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
АГРОКЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово - кліматична характеристика району досліджень
Експериментальні дослідження здійснювали протягом 1985-2001 рр. на дослідному полі Харківського національного аграрного університету ім.В.В.Докучаєва Харківського району Харківської області, яка розташована в східній частині Лісостепу України.
Ґрунтово - кліматичні умови зони Лівобережного Лісостепу України сприятливі для ведення сільськогосподарського виробництва. Вони формуються під впливом сонячної радіації, циркуляції атмосфери і місцевих фізико - географічних умов.
Клімат помірно - континентальний. Середня місячна температура січня від -8 до -5,5. Середня місячна температура липня становить 18,5 - 20,5 в першій декаді і 19,5 - 22,0 в третій. Абсолютний максимум дорівнює 33 - 39. Тривалість періоду активної вегетації ( перехід температури через 10 ) в межах Лівобережного Лісостепу 150 - 170 днів.
Період активної вегетації починається з 21.04 - 29.04 і триває до 26.09 - 29.10. Опади випадають нерівномірно. Загальна кількість опадів на рік становить 450 - 550 мм. За вегетаційний період найменша кількість опадів випадає у квітні - 32 - 45 мм та вересні 30 - 51 мм, найбільша у червні - 55 - 81 мм та липні 59 - 77 мм. За період квітень - вересень опадів випадає 262 - 379 мм, або 58 - 69 % річної норми.
Однак протягом вегетаційного періоду в зоні Лівобережного Лісостепу України можуть спостерігатись суховії та посушливі періоди. За період квітень - червень імовірність бездощових періодів тривалістю 10 - 20 днів становить 75%, 21 - 30 днів - 15%, більше 30 днів - 10%. Імовірність бездощових періодів липень - вересень тривалістю 10 - 20 днів дорівнює 70%, 21 - 30 днів - 15%, більше 30 днів - 15% .
Місце проведення досліджень - Харківський район Харківської області знаходиться в зоні, де ліміти по теплу і волозі є найбільш часто варіюючими факторами погодних умов.
Харківська область розташована на території двох зон лівобережної України - Лісостепу і Степу, що і визначає її природні умови. Середньомісячні і середньорічні температури повітря в області підвищуються з півночі на південь
Середня температура повітря січня лісостепової зони Харківської області біля -8 . липня - більше +20. Безморозний період продовжується 155 - 160 днів, період з середньодобовою температурою вище +5 становить 195 - 200 днів, вище +10 - 155 - 160 днів, вище 15 -110 - 115 днів. Середня багаторічна сума температур вище 10?C дорівнює 2696 - 2885?Середня річна сума опадів 538 - 543 мм [258].
Розподілення опадів по території лісостепової зони області нерівномірне. Найбільша їх кількість випадає у північно - східному районі - 543 мм, найменша в центральному - 534 мм. За сезонами року вони розподіляються таким чином: зимою 16 - 20%, весною 22 - 25%, літом 35 - 40%, восени 24 - 29% річної їх кількості.
За характером кліматичні умови області відрізняються найбільшим ступенем прояви континентальності клімату зони Лісостепу. Коефіцієнт континентальності клімату в цілому по області, вищий, ніж в Полтавській і Сумській областях. Кількість днів з суховіями на 39 - 59% вища, ніж в Полтавській і Сумській, але на 9 - 15% менша, ніж в Дніпропетровській області. Біокліматичний потенціал лісостепової частини області становить 131 бал, що на 2,3% вище, ніж по Україні, і нижче на 3 %, ніж по зоні Лісостепу.
З урахуванням структури ґрунтів, умов зволоженості і континентальності клімату територія області ділиться на 6 природно - сільськогосподарських районів: північно - західний лісостеповий, центральний лісостеповий, північно - східний перехідний лісостеповий, степовий південний, південно - східний, східний степовий (рис.2.1 )
Місце проведення досліджень - Харківський район (центральний лісостеповий) характеризується такими агрокліматичними показниками: сума опадів середньорічна - 534 мм, за холодний період - 230 мм, за період після переходу температури через +10?С 273 мм; сума активних температур вище 0 дорівнює 3118?С, вище 10?С - 2696?С. Гідротермічний коефіцієнт за Селяниновим - 1,01.
Рис.2.1. Природно - сільськогосподарське районування
Харківської області

Райони:
1. Північно - західний лісостеповий. 4.Степовий південний
2. Центральний лісостеповий. 5.Південно - східний степовий
3. Північно - східний перехідний 6.Східний степовий.
лісостеповий.
2.2. Агрометеорологічні умови в роки проведення досліджень.
Характеристика років досліджень здійснювалась на основі даних агрометеорологічної станції Рогань, розміщеної в зоні діяльності Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.
В результаті проведеного аналізу було встановлено, що за температурним фактором за місяцями вегетаційного періоду середня років досліджень була вища середньої багаторічної в розрізі місяців на 0,4 - 0,8?С, за виключенням травня, середня температура якого за роки досліджень була на 0,3?С нижче середньої багаторічної (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Середня місячна температура повітря вегетаційного періоду, оС, за даними гідрометеорологічної станції Рогань, ХНАУ
РікМісяціVVIVIIVIIIIX198517,617,518,721,513,0198614,319,920,220,813,0198714,918,620,116,712,0198814,519,822,218,913,4198914,020,519,419,914,1199013,313,819,418,613,1199113,720,522,920,014,7199214,119,119,721,912,0199315,516,819,118,711,0199413,016,320,119,819,5199515,422,120,719,713,8199618,718,120,920,211,9199715,618,719,018,010,5199815,321,321,018,614,4199911,921,724,019,114,5200013,417,320,120,712,5200113,016,524,520,813,8Середня за роки досліджень14,418,720,919,413,5Середня багаторічна14,717,920,219,013,5 За кількістю опадів середня років досліджень за вегетаційний період перевищувала середню багаторічну за виключенням серпня, який в середньому за роки досліджень був с