Ви є тут

Іменний словотвір західнополіського говору

Автор: 
Аркушин Григорій Львович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0505U000109
129 грн
Додати в кошик

Вміст

розділ 2.1.2).
-итинк-(а). Зх-пол. дериват jбрытынка ‘перша шерсть з молодої вівці’ [Кл68:
39]. Паралелей не виявлено.
-их-(а). Одне утворення гречанъха ‘гречана солома’.
-иц’-(а)1 (-иц-(а), -ец’-(а), -’іц’-(а)). Серед відприкметникових іменників цей
суфікс належить до групи найпродуктивніших [675: 76], за його допомогою
утворюють нейтральні назви. Зх-пол. словотвірні типи:
1. Високопродуктивний тип назв конкретних предметів: йаръца || V|aryжa [Cz:
m.57] ‘ярина’, правъца ‘рівна солома’ [Вг: 118], г’ірчъц’а, немъц’а [О: к. 10]
‘галінсога дрібноквіткова’, голубъц’а ‘буяхи’ [О: к. 8], гнилъца ‘плід дикої
груші’, чорнъц’а [Г: 60], к’іслъц’а, шовкувиц’а, сушъц’а ‘дерево, що всохло’;
назви грибів: сивъц’а, зилинъц’а; миднъц’а ‘велика миска’, тупъца ‘тупий ніж’,
боковъца ‘поперечна частина ліжка’, лнянЏця [ДСБ: 125] ‘льняне полотно’,
кал’анъц’а, камйанъц’а ‘цегляний будинок’ [Є90: 23], світлъц’а [Є93: 65],
гурниц’а [Є93: 65], теплъц’а, веисеилъц’а ‘райдуга’ [14 ІІ: к. 355], дошчовъц’а
‘дощова вода’ [Дз97: 209], мэтлавыц’а [Кл68: 48], старъца ‘старий місяць’,
громовъц’а ‘сильний вітер без дощу’ [Дз97: 209], кэтница ‘пряма кишка’,
вод’анъца ‘водяний мозоль’ та ін. Деякі з цих дериватів ще псл. походження,
пор. псл. gorьnica [212 І: 569].
2. Продуктивний тип найменувань свят та різних абстрактних назв: Вйрбниц’а,
Жълница ‘Страсний (Жилний) четвер’, Русальниця [ПД: 35] || Русавниця [ПД: 36]
‘русальний тиждень’, Громовъц’а ‘свічка, освячена на Стрітення’, Поминбл’ниц’а
‘поминальна субота’, дурнъц’а, рузнъца || р’ізнъц’а.
3. Малопродуктивний тип назв тварин: йаловъц’а ‘ялова корова’, озъмко-ватиц’а
‘тс’, пор. глушъца ‘самка глухаря’, плошчъц’а ‘блощиця’ [Г: 18]; пор.
двомотивовані назви: ночнъц’а ‘кажан’, кръжниц’а ‘порода диких качок’; пор.
найменування: б’ілъц’а ‘ласка, хижий звірок’; назва весйлиц’а ‘гусениця на
листі капусти’ – це, очевидно, результат народної етимології (< гусйлиц’а).
4. Непродуктивний тип локативних назв: сирйця ‘земля’ [К: 217], грибнъц’а
‘грибне місце’, стбръця ‘старе русло річки’ [Дан: 91], бистръця ‘швидка течія’
[Дан: 11].
Поодинока назва особи жіночої статі молодъц’а || moіo|d’ic’a [TG: 202].
У процесі словотворення чергуються: [х] – [ш] (сушъц’а), [к] – [ч]
(г’ірчъ-ц’а), [ск] – [шч] (плошчъц’а). Наголос різноскладовий, з перевагою на
суфіксі.
-иц’-(а)2 (-ец’-(а)). За визначенням М. Леонової, це “фамільярно-осудливий
суфікс” [361: 53], з яким сформований непродуктивний тип зх-пол. назв осіб
‘носій ознаки, названої твірним словом’: пйбниц’а, тупъц’а ‘нерозумний’,
малй-ця ‘дівчина-підліток’ [К: 159], пор. із відтінком похвали – розумниця
[УНП: 27].
-иц’-(і). Утворена поодинока множинна назва кислъц’і ‘кислі плоди’.
-ичк-(а). З цим похідним суфіксом засвідчені деривати, що становлять
непродуктивний тип назв істот: йблувичка ‘ялова корова’, плъшичка ‘вид малих
пташок’. Пор. поодиноку назву гнилъчка ‘плід дикої груші’.
Це українсько-білорусько-польсько-російська паралель (див. таблицю 2.4).
-ичн-(а). З цим похідним суфіксом зафіксований дериват ®ловычна ‘поле, яке
засівають через два-три роки’ [ДСБ: 270]; паралелей не виявлено.
-ичник. Єдиний зх-пол. дериват кривавъчник ‘деревій звичайний’ [О: к. 15].
-иш (-’іш, -ош, -уш). О. Царук писав, що в східнослов’янських мовах “тип
словотворення з -ыш характерний для російської й дещо меншою мірою для
білоруської мов, в інших слов’янських мовах похідні цього типу зустрічаються
рідко” [691: 230]. У зх-пол. говірках такі деривати теж трапляються рідко, пор.
непродуктивний тип назв осіб зі зневажливим відтінком: гулъш [П: 56] || bo ty
hoіysz, ja bohata [KolbP: 347], хвалйбныш [Кл92: 51], задиръекуш [Ст: 39].
Поодинока предметна назва з нейтральним значенням гладъш ‘глечик’.
-ишк-(а). З цим похідним суфіксом засвідчено утворення гла|дишка [14 ІІ:
к. 283] || гладйшка [К: 97] || ладъшка (уточнення: ладъшка без гэшка)
‘глечик’.
-’івец’ (-ивец’, -увец). Єдиний зх-пол. дериват з різними фонетичними
ва-ріантами суфікса: сир’івйц’ || сиривйц’ || сирувйц ‘невиправлена шкура
тварини’.
-’івк-(а) (-’іўк-(а), -ивк-(а), -ифк-(а), -овк-(а), -уўк(а)). Зх-пол. назви
конкретних предметів: добр’нўка ‘лісова рослина’, ka|pusta sy|ryfka [CzW: 290],
cирнвка [К: 217] || se|rufka [CzW: 47] ‘невипалена цегла’, рогат’нўка ‘сапка з
трьома зубами’, краснувка ‘сорт груш’. Тип малопродуктивний.
-’іж (-’ош). Єдиний зх-пол. дериват зі значенням збірності молод’нж [Г: 37; Ст:
69] || молод’уш (другий варіант це, можливо, запозичення з російської мови, про
що свідчить фонетика), але пор. також moіo|d’oї [TG: 202].
Паралелі: вол. молуд’аш [503: 234]; гуц. мулодіж [164: 125]; бойк. моло|д?іжш
[111: 41]; зі словника Є. Желехівського – теплЊж [384: 957]; слоб. моло|д’ож
[587: 9]; степ. |молод’іж [596: 99]. І хоч В. Коломієць зазначає, що
українська, білоруська і верхньолужицька мови втратили словотвірний тип збірних
назв на -лж [244: 69], але, як бачимо, в частині українських говірок уживане
утворення молод’нж.
-’ій (-ий, -ей). Дериватологи підкреслюють, що за допомогою цього суфікса
творяться назви осіб переважно за їх негативними ознаками [294: 11-12; 634:
41], однак серед говіркових утворень є і назви неістот.
Зх-пол. деривати формують непродуктивний тип назв осіб за якоюсь (часто
негативною) ознакою: багат’нй [Ст: 35], здоров’нй, заздръй ‘заздрісна людина’
(двомотивоване). Поодинокі утворення: назва конкретного предмета – густрнй
‘гострий кінець різального інструмента’ [К: 105]; абстрагована ознака довжЏй
‘довжина’ [Кл77: 124]. Чергування [г] – [ж] (довжЏй). Послідовно наголошений
суфікс.
-’ійан. Похідний суфікс. Єдине утворення груб’ійбн товстий чоловік