РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Утримання лабораторних тварин в умовах експерименту та розподіл їх на
групи
Досліди були проведені на безпородних білих щурах-самцях вагою (на початок
експерименту) 125-140 г. У щурів, що поступали, проводили карантин за всіма
правилами зоогігієни [187]. Тварин утримували у світлому приміщенні з постійною
температурою повітря 20-250 С й вологістю 40-45%. Клітки щоденно прибирали і
раз у тиждень дезінфікували крутим окропом і 5-10%-им розчином їдкого лугу.
Корм тварин складали з розрахунку добової потреби. Для щурів у середньому ця
потреба складає 30-32 г, з яких 25 г змішаного корму і 5-7 г овочів. До
змішаного корму входив комбікорм: пшениця, овес, ячмінь, просо та інші зернові.
З овочів тваринам давали коренеплоди, а також траву доброї якості, салат. У
питній воді щурів не обмежували, воду давали тільки свіжу і чисту.
Всі експерименти були проведені відповідно з існуючими міжнародними вимогами і
нормами гуманного відношення до тварин.
Визначення загального холестерину в сироватці крові здійснювали за методом
Ілька, холестерину ліпопротеїдів високої щільності – після осаду ЛПНЩ і ЛПДНЩ
гепарином в присутності іонів марганцю.
Зміни вмісту кальцію в тканинах і сироватці крові тварин на протязі
експерименту досліджували атомно-абсорбційним методом.
У всіх тварин проводили реєстрацію тонічної електроміограми, обробка якої
дозволила виявити нейрогенні чи міогенні порушення рухового апарату.
Дослідження функціонального стану серцево-судинної системи включало визначення
мембранного потенціалу ендотелію аорти методом перфорованого patch-clamp у
режимі фіксації струму, а також дослідження скоротливої активності ізольованого
препарату артерій і реєстрацію частоти серцевих скорочень тварин методом
ритмокардіовазометрії.
Модуляцію рухової і дослідницької діяльності тварин визначали за допомогою
теста “відкрите поле”.
Зміни, що відбувались в досліджуваних тканинах з позицій функціональної
морфології оцінювали після фарбування зрізів за Маллорі-Слінченко і
гематоксилін-еозином.
Всі дослідження проводили вранці, в один і той же час, натще, через кожні три
тижні протягом всього експерименту, який тривав 21 тиждень, паралельно в усіх
тварин, які були поділені на групи наступним чином.
В першу групу ввійшли контрольні тварини (n=58).
Друга група (n=56) була подана тваринами, у яких викликали екзогенну
гіперхолестеринемію шляхом комбінованого застосування холестерину (0,5 г/ кг
маси тіла) і солей жовчних кислот (100 мг/ кг маси тіла), на тій підставі, що у
тварин ряду видів надходження надлишку харчового холестерину викликає стійке
підвищення рівню загального ХС сироватки крові – гіперхолестеринемію [7, 8, 26,
188-191 та ін.]. Солі жовчних кислот використовували через їх стимулюючу дію на
секрецію жовчі, яка сприяє емульгації жирів та їх всмоктуванню. В такій
ситуації в природних умовах у людини [192-195] і на експериментальних моделях у
тварин [5, 196] встановлено підвищення рівня ХС, ТГ, ЛПНЩ і ЛПДНЩ, а також
зниження ЛПВЩ.
В третю групу ввійшло 76 тварин. Цим тваринам створювали стресову ситуацію
шляхом обмеження життєвого простору до 80-100 см2 на одну тварину. Це
досягалося тим, що в стандартну клітину розміром 0,3х0,5 м., де повинно
утримуватись 2-3 тварини, розміщували 15-18 щурів. Для тварин цього виду така
ситуація служить сильним стресовим фактором [197, 198]. Цей фактор через
активацію симпатичного відділу вегетативної нервової системи призводить до
підвищеної секреції гормонів наднирників (в першу чергу глюкокортикоїдів та
адреналіну), які в свою чергу викликають стійке звуження судин, підвищення
артеріального тиску, глюкози крові і рівня загального холестерину [50, 199],
тобто викликає ендогенну ГХС. Як кондиціонуючий фактор ці щури отримували
поварену сіль з розрахунку 2 г /кг маси тіла. Така підвищена концентрація
натрію в їжі викликає гіпернатрійплазмію, що збільшує осмолярність плазми і
викликає коректуючу секрецію вазопресину. Крім того гіпернатрійплазмія підвищує
збудливість нервової системи і чутливість судин до вазопресорних впливів.
Всі наступні групи були представлені тваринами, які паралельно з відтворенням
ендогенної гіперхолестеринемії, отримували речовини, що перешкоджали підвищенню
внутрішньоклітинної концентрації кальцію тим чи іншим шляхом.
Так, тварини четвертої групи (n=38) отримували ніфедипін 2мг/кг/добу [162,
164], який є похідним дигідропіридину і блокує потенціалзалежні кальцієві
канали L-типу.
Для тварин п’ятої групи (n=36) застосовували
1-[N-[S]-1-карбокси-3-фенілпропіл]-L-аланіл]-L-пролін-1-етиловий ефір (25
мг/кг/добу) [200-202]. Фармакологічна назва – Еналаприл (Ренітек, Енап та ін.).
Цей препарат пригнічує активність ангіотензин-конвертуючого ферменту, що
призводить до зменшення утворення ангіотензину II і його впливів на рецептори і
фосфоліпазу С.
У тварин шостої групи (n=35) на фоні ендогенної ГХС проводили блокування
a1-адренорецепторів шляхом прийняття 1-(4-аміно-6,
7-діметоксі-2-хіназоліл)-4-(2-фуроіл)-піперазину гідрохлориду 1мг/кг/добу
[203-205]. Фармакологічна назва – Празозин (Адверзутен, Пратсіол та ін).
Тварини сьомої групи (n=42) отримували Аспаркам (калію-, магнію аспарагіннат)
1,75 г/кг/добу [186].
2.2. Визначення рівню загального холестерину і холестерину ліпопротеїдів
високої щільності у сироватці крові
Контроль за змінами ліпідного спектру сироватки крові у тварин всіх груп в
умовах експерименту здійснювали шляхом вимірювання рівня загального холестерину
і холестерину ліпопротеїдів високої щільності. Вибір показника ХС ЛПВЩ, а не ХС
- Київ+380960830922