РОЗДІЛ 2
БАЗОВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ
У цьому розділі розглянуто технології навчання фізики на основі методології
визначення мети та виділення інваріантів навчального процесу. У контексті
технологізації навчального процесу з фізики обгрунтовано загальнонаукові
підходи та проведено класифікацію технологій навчання фізики. Обгрунтовано
доцільність використання інваріантного підходу як однієї з основних методичних
засад технологізації навчального процесу з фізики та підготовки майбутнього
вчителя фізики до впровадження сучасних технологій навчання в середній школі.
Розробка теорії технологізації навчального процесу з фізики передбачає
необхідність виведення базових закономірностей функціонування технологій
навчання фізики та їх наслідків, які дають можливість перейти до прикладного
аспекту дослідження – проектування та реалізації конкретних технологій навчання
фізики.
У розділі використано методи абстрагування, індукції, дедукції, аналогії,
узагальнення, конкретизації, системного та категоріального аналізу.
2.1. Технологічний аспект цілепокладання при навчанні фізики
у середній школі
2.1.1. Цілі навчання фізики та їх діагностичність
Підготовка майбутнього вчителя фізики до впровадження сучасних технологій
навчання повинна передбачати формування системи знань та умінь, пов’язаних з
узгодженим поєднанням форм, методів і засобів навчання фізики. Технологічність
навчального процесу тісно пов’язана з діагностичним характером цілей навчання
фізики, які власне і визначають набір форм, методів і засобів навчання, а отже,
варіативність технологій навчання фізики. Тому насамперед розглянемо
особливості цілепокладання під час навчання фізики та необхідність рівневого
подання цілей у вигляді запланованих результатів навчання. Ці питання були
досліджені у наших працях [134; 135; 150; 191].
Цілі навчання фізики – складова навчальної діяльності, результат навчального
процесу і цільова причина, заради чого учень навчається фізики [97].
Цілі підрозділяються на цілі загальної освіти й цілі навчання предмета, кінцеві
і поточні (етапні).
Цілі загальної освіти і навчання фізики визначаються на основі
соціально-особистісного підходу. Він передбачає передачу соціального досвіду і
формування певних якостей особистості. Соціальні цілі визначаються інтересами
держави і гарантуються її політикою. Соціальні зміни вносять корективи у цілі
освіти. Як підкреслюється у чинній програмі, навчання фізики має загальні
дидактичні цілі: освіту, виховання та розвиток учнів. Між ними немає чітких меж
ні за змістом, ні за методами та засобами їх досягнення – вони повинні
досягатися у єдиному навчально-виховному процесі [45; 319].
Взагалі цілі загальної освіти формулюють, виходячи з моделі особистості. У
літературі використовуються варіативні моделі особистості учня. Зокрема,
застосовується модель суб’єкта освіти з елементами: наукові знання з предмета;
способи діяльності і методи фізики, що сприяють розвитку творчих здібностей
учнів; потреби і мотиви навчання (Л.С.Хижнякова.) [372]. Названі елементи
дозволяють подати результати навчання як приріст у підсистемі “наукові знання”,
“здібності” і “потреби”. У цих підсистемах також проявляються властивості
особистості, зокрема, три групи компонентів моделі особистості: перша група
стосується досвіду особистості, друга – належить до типологічних властивостей
особистості, а третя – механізму психіки.
Відповідно до даної структури моделі особистості цілі загальної освіти
формулюються так:
засвоєння особистістю досвіду попередніх поколінь;
формування узагальнених типологічних властивостей особистості і розвиток
позитивних індивідуальних її властивостей (здібностей, інтересів, нахилів);
розвиток функціональних механізмів психіки.
У методиці навчання фізики найбільш повно розроблена група цілей засвоєння
особою досвіду попередніх поколінь. До цієї групи належать цілі формування
знань про фізичні явища, фізичні величини, закони, теорії, фізичну картину
світу. Розвиток знань передбачає формування експериментальних, дослідницьких,
конструкторських умінь, а також умінь пояснювати явища, застосовувати знання до
розв’язування задач. Ця група цілей містить також формування уявлень про роль
фізики в житті суспільства, для розвитку техніки та інших наук. У зв’язку з цим
метою навчання фізики є підготовка учнів до практичної діяльності, вибору
професії [294; 303].
Мета загальної освіти – формування узагальнених типологічних властивостей
особистості – конкретизується такими цілями: формування самостійності, розвиток
здібностей, виховання патріотизму, естетичного світосприйняття, розуміння
моральних і екологічних проблем у сучасному суспільстві, формування вмінь
оцінювати досягнення фізики; виховання правильного поводження з об’єктами
фізики і техніки в умовах використання електронних засобів зв’язку, електричних
машин і побутових приладів; виховання бережливого ставлення до природи, до
самого себе та до інших людей.
Цілі розвитку індивідуальних властивостей особистості у процесі навчання
містять розвиток здібностей до фізики, пізнавального інтересу до предмета,
формування позитивних мотивів при вивченні фізики.
До групи цілей – розвиток функціональних механізмів психіки – відносять такі
цілі навчання фізики, як розвиток наукового мислення, а також розвиток
сприйняття, пам’яті, мови й інших характерних психологічних рис особистості.
Освітній стандарт з фізики містить перелік конкретних цілей навчання фізики,
поданий на мові засвоюваного змісту.
Конкретне з’ясування зазначених груп цілей подано в концепції середньої
фізичної освіти в Україні (п. 1.6.2) та програмах з
- Київ+380960830922