РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИ ТА ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Програмно-цільова структура і обсяги проведених досліджень визначались
поставленою метою і переліком визначених завдань. Під час виконання досліджень
використовувались комплексні підходи, що включали бібліометричний та
семантичний методи аналізу наукової та інших видів інформації, системного
підходу, імітаційного і функціонального моделювання, структурно-логічний
аналіз, метод експертних оцінок, соціологічні дослідження та
медико-статистичний метод. На наш погляд, методичний апарат, що був
використаний для проведення досліджень, був адекватний для вирішення
поставлених завдань наукового пошуку.
Програма досліджень була сформована з урахуванням етапності виконання роботи та
системного принципу наукового пізнання (рис. 2.1).
В якості модельного регіону була визначена Закарпатська область як типовий
представник гірського регіону, оскільки 75% території області становить гірська
місцевість, а 49,8% – лісові масиви. Крім того, Закарпатська область
характеризується найбільшою густиною річкової мережі (близько 1,7 км/кв. км) та
високим рівнем стояння грунтових вод, що робить її найбільш вразливою щодо
виникнення великомасштабних повеней катастрофічного характеру [5].
Відповідно до поставленої мети і завдань були визначені предмети, об’єкти
досліджень та їх обсяги.
Об’єктом дослідження були визначені медико-санітарні наслідки стихійних лих та
територіальна система медичного забезпечення населення Закарпатського регіону
під час надзвичайних ситуацій.
Предметом дослідження були визначені: постраждале населення, медико-санітарні
ресурси, формування і заклади територіальної служби медицини катастроф, її
інфраструктура, система організації медичного забезпечення населення під час
надзвичайних ситуацій, ефективності її впровадження.
Мета дослідження
Розробка, наукове обгрунтування і впровадження у практику охорони здоров’я
організаційно-функціональної системи медичного забезпечення населення під час
надзвичайних ситуацій природного генезу, пов'язаних з катастрофічними повенями
(на прикладі стихійних лих у Закарпатському регіоні)
Е Т А П И Д О С Л І Д Ж Е Н Н Я
Підбір, аналіз і узагальнення даних наукових та інших джерел інформації щодо
надзвичайних ситуацій, пов’язаних із стихійними лихами, їх медико-соціальні
наслідки та організація їх ліквідації в Україні та в країнах ближнього і
дальнього зарубіжжя (всього 289 джерел)
ІІ
Вибір напрямку дослідження, формування програми, мети і
завдань, обгрунтування методів та обсягу дослідження
ІІІ
Вивчення і аналіз захворюваності населення зони надзвичайної
екологічної ситуації за період 1997–2001 років та інфраструктури
системи охорони здоров’я Закарпатської області і територіальної служби
медицини катастроф.
1295 ф. 20, 1670 ф. 24, 15 ф. 46-здоров, 30 паспортів медичних бригад
постійної готовності першої черги, 39 паспортів спеціалізованих бригад
постійної готовності другої черги, 15 паспортів груп епідеміологічної
розвідки, 15 паспортів обласної, центральних районних і міських лікарень,
38 джерел інформації (плани роботи ДСМК, звіти тактико-спеціальних
навчань, звіти щодо участі медичних сил і засобів у ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій)
ІV
Дослідження медико-санітарних наслідків катастрофічної повені 2001 року
на території Закарпатського регіону.
210 щоденних інформаційних повідомлень, 63 щотижневі інформаційні
провідомлення, 28 щомісячних інформаційних повідомлень
Рис. 2.1. Програма, методи, об’єкти та обсяги дослідження.
Наукове обгрунтування і розробка організаційно-функціональних моделей
лікувально-профілактичного і санітарно-епідеміологічного забезпечення
населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу
та дослідження ефективності їх впровадження.
301 інформаційне повідомлення про результати подвірних обходів, 1323 ф. 12,
1560 р. 110-0, 151 ф. 22, 8 ф. 40-здоров, 8 ф. 18, 62839 ф. 315-0, 384 ф.
313-0,
26 ф. 326, 91028 ф. 367-0, 2544 анкети
VI
Впровадження результатів дослідження у практику охорони здоров’я
на державному, галузевому і регіональному рівнях.
1 Постанова Кабінету Міністрів України, 4 – Плани медичного забезпечення
населення під час надзвичайних ситуацій (довідка МОЗ України від 23.01.2004
№ 1.10/01, довідки управлінь охорони здоров'я Закарпатської (від 16.01.2004 р.
№ 32/02-24), Львівської (від 15.01.2004 р. № 5/34-93/8-10) та
Івано-Франківської (від 29.01.2004 р. № 83/01-113/271) облдержадміністра-
ції, 3 – методичні рекомендації
Методичне забезпечення дослідження
Використані методи
Етапи дослідження
1. Бібліосемантичний
І–ІІ
2. Системний аналіз
І–VI
3. Структурно-логічний аналіз
ІІ–V
4. Імітаційного та функціонального
моделювання
ІІІ–V
5. Соціологічний
6. Статистичний
ІІІ–V
7. Експертних оцінок
8. Аналітичний
ІІІ–VІ
Планування досліджень було виконано з додержанням потрібної етапності їх
проведення, що дозволило вирішити поставлені завдання.
На першому етапі дослідження були проведені бібліографічний і семантичний
аналізи наукових та інших джерел інформації щодо розповсюдження надзвичайних
ситуацій природного характеру у світі взагалі та в Україні зокрема, їх
медико-санітарних наслідків та проблем організації їх ліквідації, які потрібно
вирішувати.
На другому етапі на основі отриманої і проаналізованої інформації була
визначена мета, програма і завдання дослідження, а також методичні підходи до
їх вирішення.
Третій етап був присвячений вивченню і аналізу динаміки захворюваності
населення Закарпатської області і особливості захворюваності населення зони
надзвичайної екологічної ситуації, його забезпеченості медичними кадрами і
лікарняними ліжками
- Київ+380960830922