Розділ 2
КЛАСИФІКАЦІЯ ТРУДОВИХ РОЗБІЖНОСТЕЙ ТА ЇХ
ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗА СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ
2.1. Правовий аналіз видів трудових спорів, конфліктів та критеріїв їх
класифікації
Класифікація трудових розбіжностей за видами необхідна, насамперед, для вибору
найбільш оптимальних способів вирішення цих розбіжностей. Термін
«класифікувати» означає розподіляти на класи, розряди, види за якими-небудь
відмітними ознаками або властивостями [95, с.54]. У силу цього, науково
обґрунтована класифікація трудових розбіжностей на види передбачає, насамперед,
виділення критеріїв, тобто тих відмітних ознак або властивостей, за якими
трудова розбіжність може бути віднесена до того або іншого виду.
Підставою виникнення трудових спорів і конфліктів за сучасних ринкових умов
можуть служити найрізноманітніші юридичні склади, конкретний зміст яких
зумовлює порядок вирішення трудової розбіжності, а також коло необхідних дій,
які повинен вжити відповідний юрисдикційний орган для об’єктивного й
оперативного вирішення трудового спору або конфлікту по суті.
У наш час в юридичній науці немає єдиного підходу до критеріїв класифікації
трудових розбіжностей. Так, на Заході загальноприйнятим є поділ трудових спорів
за суб’єктним складом і за предметом спору на чотири головних види (типи):
колективні й індивідуальні; конфлікти інтересів (економічні) і конфлікти права
(юридичні) [28, с.166]. Цей поділ там має назву «типологія трудових спорів»,
що, по суті, є виділенням окремих різновидів існуючих трудових спорів і
конфліктів. З цього приводу Кисельов І.Я. дає таке пояснення: типологія
трудових спорів – це вихідна засада організації й функціонування трудової
юстиції, вибору найбільш доцільних способів вирішення колізій у галузі праці
[96, с.157]. Як видно, за своєю суттю й цільовим призначенням типологія
трудових спорів і конфліктів і класифікація трудових розбіжностей є
аналогічними правовими категоріями. Пріоритетною підставою розмежування
трудових розбіжностей у зарубіжних країнах є предметна ознака, згідно з якою
виділяють два основних типи трудових спорів - економічні й юридичні.
Курінний О.М., відзначаючи, що трудові спори можуть бути класифіковані за
різними підставами, найбільш важливим з них вважає поділ трудових спорів на
позовні і непозовні, де до позовних відносяться спори з приводу «порушення
права», а до непозовних – з приводу встановлення нових умов праці, або зміни
діючих [8, с.237].
На думку Муцинової Н.О. трудові конфлікти – це розбіжності у процесі праці між
сторонами індивідуально-трудових і колективно-трудових відносин, тому в основу
їх класифікації має бути покладена суб’єктна ознака [97, с.57]. Водночас,
вважає названа авторка, класифікація трудових конфліктів за предметом має за
мету розділити їх на види залежно від правової природи. У зв’язку з цим
конфлікти, пов’язані зі застосуванням норм права, є конфліктами права, а
конфлікти, пов’язані зі встановленням умов праці, є конфліктами інтересів [97,
с.61].
Смирнов О.В. вважає, що трудові спори поділяються на види за двома основними
ознаками, перша з яких – суб’єктна, і відповідно до цієї ознаки спори бувають
індивідуальні й колективні. Друга ознака – за змістом. Відповідно до цієї
ознаки всі спори поділяються на спори про встановлення умов праці або їх зміну
й спори про застосування встановлених умов праці. При цьому у першому випадку
спори мають непозовний характер, у другому – позовний [9, с.373-374]. Дана
позиція є досить поширеною в юридичній науці, ряд учених поділяють її [98,
с.293-294], [13, с.477-478], [76, с.448].
Гусов К.М., Толкунова В.М. стверджують, що класифікувати всі трудові спори за
видами можна за такими трьома підставами: а) за суб’єктом, який сперечається;
б) за характером спору; в) за видом спірного правовідношення [10, с.376]. Не
зупиняючись на аналізі третьої із запропонованих підстав (цей аспект буде
розглянутий далі), відзначимо, що перші дві підстави за своєю суттю не містять
розходжень у підходах з попередньою позицією й виділяють ті ж різновиди
трудових спорів.
Дещо інший підхід до підстав класифікації трудових спорів спостерігається у
Сироватської Л.О. В основу класифікації вона поклала вид правовідношення, з
якого виник спір і за цією підставою виділяє «трудові спори у широкому
розумінні (між суб’єктами трудового права, тобто які виникають не тільки з
трудових правовідносин, але й похідних від них) і у вузькому (між суб’єктами
трудового правовідношення)». При цьому названа авторка стверджує, що
класифікація трудових спорів має значення для визначення їх підвідомчості – для
кожної групи встановлений певний порядок розгляду й орган, правочинний вирішити
цей спір [99, с.272-273]. У зв’язку з цим слід відзначити, що відповідно до
запропонованої Сироватською Л.О. класифікації трудових спорів на «трудові спори
у широкому розумінні» й «трудові спори у вузькому розумінні» ці види трудових
спорів співвідносяться між собою як загальне до частки, не мають розмежувальних
ознак і не цілком погоджуються з цільовим призначенням класифікації трудових
спорів, сформульованим самою Сироватською Л.О. Тому даний підхід до
класифікації трудових спорів є не цілком обґрунтованим і доцільним.
Другою підставою класифікації Сироватська Л.О. вважає характер або предмет
спору. За цією підставою вона виділяє три різновиди трудових спорів: а) спори
про застосування норм трудового законодавства, колективного й трудового
договору; б) спори про встановлення нових умов праці, неврегульованих
законодавством або іншими нормативними актами; в) спори, пов’язані з відмовою у
прийнятті на р
- Київ+380960830922