Ви є тут

Інформаційне забезпечення розслідування злочинів (правові і тактико-криміналістичні аспекти

Автор: 
Луянчиков Євген Дмитрович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0505U000488
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
Види засобів інформаційного забезпечення розслідування
Розслідування, як специфічний вид пізнавальної діяльності здійснюється за
допомогою відповідних засобів, дослідженню яких приділяється увага і в інших
галузях знань. Так, М.П.Лебєдєв використовує поняття засобу в якості
інструментів (методів) управління суспільством і відносить до них політичні,
економічні, правові, моральні, соціально–психологічні[340, 44-46].
Засоби запобіжного впливу розглядаються також в кримінології. До них В.Ф.Зудін
відносить процесуально–тактичні, науково–технічні, організаційно–виховні,
окремо–методичні прийоми і засоби[222, 130].
В сфері кримінально–процесуального регулювання поняття засобів вживається у
різних аспектах, але автори уникають визначення самого поняття засобу. Вірно
відмічаючи, що шлях до мети лежить через засіб, який перебуває у взаємозв’язку
і взаємопроникненні з своєю метою, П.С.Елькінд звертає увагу на ємкість даного
поняття і зазначає, що про засоби можливо говорити стосовно до правотворчої і
правозастосовчої діяльності[652, 60]. Цим підкреслюється специфічний характер
засобів, обумовлений сферою діяльності і тими цілями, на досягнення яких вони
спрямовані.
Погоджуючись з думкою зазначеного автора щодо ємкості цього поняття, неможливо
не відмітити і не підтримати зауваження М.Л.Якуба. Він зазначає, що у цій
цікавій і достатньо ґрунтовній роботі П.С.Елькінд так і не пропонує чіткої
особистої інтерпретації даного поняття. В одному випадку вона пише про засоби,
маючи на увазі процесуальні дії і джерела доказів, а в іншому – вимоги,
властивості, яким має відповідати порядок судочинства[666, 39, 136].
Досліджуючи сутність судових рішень Ю.М.Грошевий торкається поняття „засоби”,
розглядає його надто широко, вказуючи, що ним є передбачена законом
процесуальна форма кримінально–процесуальної діяльності, яка забезпечує належну
реалізацію завдань правосуддя[173, 103].
Аналізуючи кримінально–процесуальні засоби охорони соціалістичної власності,
В.Я.Понарін не наводить їхнього загального визначення. Він зазначає, що до них
можливо віднести передбачені законом процесуальні засоби, що застосовуються
особами і органами, які здійснюють судочинство, при провадженні у кримінальній
справі, у відповідності до вимог кримінально–процесуальної форми, для захисту
державного і громадського майна[464, 120]. Таким чином, зміст поняття не
розкривається, а вказуються лише вимоги, коло суб’єктів і мета застосування
таких засобів.
До засобів, які надаються в розпорядження слідчого кримінально–процесуальним
законом В.О.Коновалова відносить засоби виявлення, фіксації і дослідження
доказів; процесуальні заходи примусу та засоби організації слідчої роботи[283,
36].
В криміналістичній літературі достатньо уваги приділено дослідженню питань,
пов’язаних з використанням в процесі розслідування науково-технічних засобів,
розроблені їх визначення і класифікації. У вузькому розумінні під ними
розглядають прилади, пристосування, інструменти, матеріали, а у широкому до них
ще відносять методи, тобто прийоми і способи їх застосування[163, 5-25; 154,
26-34].
Деякі автори розглядають засоби як різного виду прилади, апарати, інструменти,
які використовуються в пізнавальних цілях в процесі провадження слідчих
дій[668, 28], що відповідає другому розумінню засобу в тлумачному словнику[124,
326], а В.І.Шиканов до науково–технічних засобів кримінального судочинства
відносить не лише безпосередньо технічні засоби, але і визначені інтелектуальні
концепції[640, 4].
Наведені варіанти інтерпретації поняття „засоби” не суперечать одне одному,
оскільки застосовуються в різних сферах, площинах, для визначення різного
об’єму. Усе це, зазначає А.Я.Дубинський, слугує підтвердженням тези про
багатоаспектність даного поняття[195, 86].
Звернувшись до тлумачних словників бачимо, що засіб: 1) це якась спеціальна
дія, що дає можливість здійснити що–небудь, досягти чогось; спосіб; 2) те, що
служить знаряддям у якій–небудь дії, справі (механізми, пристрої і т.ін.,
необхідні для здійснення чого-небудь, для якоїсь діяльності)[124, 326].
Стосовно до теми даного дослідження засоби інформаційного забезпечення
розслідування доцільно розглядати у двох аспектах. По-перше, це передбачені
законом дії, які здійснюються в кримінально-процесуальній або
оперативно-розшуковій формі з метою встановлення інформації в процесі
пізнавальної діяльності з розкриття злочину. По-друге, це знаряддя
(інструментарій), які застосовуються в межах передбачених дій для підвищення
їхньої ефективності і забезпечення результативності. У дану групу засобів ми
включаємо не тільки технічні пристосування (наприклад, сучасні криміналістичні
комплекти), а також розроблені криміналістикою спеціальні методики,
криміналістичні тактичні прийоми і різного спрямування методичні рекомендації.
За такого розуміння засобів пізнавальної діяльності з розкриття злочинів
обов’язковою умовою їхнього застосування буде виступати передбачена законом
форма її здійснення (процесуальна, оперативно-розшукова), ігнорування якої
тягне порушення принципу законності і нівелювання результатів застосування того
чи іншого виду засобів. Тому вважаємо сумнівним віднесення умов і порядку
проведення слідчих і судових дій до засобів доказування, як основної форми
пізнання в кримінальному судочинстві[368, 205-211].
Аналіз засобів інформаційного забезпечення доцільно здійснювати за їхнім
змістом і формою. Адже відомо, що зміст і форма всіх явищ в природі і
суспільстві взаємозв’язані та взаємно обумовлені[510, 45]. Поглибленому їх
досліджен