Розділ 2
УМОВи І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення та матеріали для досліджень
Дослідження виконували протягом 1996-2004 рр. в Інституті цукрових буряків
Української академії аграрних наук (ІЦБ УААН), Філіалі Інституту цукрових
буряків (ФІЦБ, м. Умань), Білоцерківській (БЦДСС), Верхняцькій (ВДСС),
Ялтушківській (ЯДСС) та Іванівській (ІДСС) дослідно-селекційних станціях ІЦБ
УААН, а також у АПФ Крупець Радивилівського району Рівненської області, де
існує природний інфекційний фон ризоманії (табл. 2.1). Загальна схема основних
напрямів досліджень представлена на рис. 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика пунктів проведення досліджень
Інститут цукрових буряків УААН
Філія ІЦБ УААН
Білоцерківська дослідно-селекційна станція
Верхняцька дослідно-селекційна станція
Роки закладання дослідів
1996-2004
2000-2002
1997-1999
1998-2003
Адміністративний розподіл
область
Київ
Черкаська
Київська
Черкаська
район
Уманський
Білоцерківський
Христинівський
Фізико-географічне районування
провінція
Дністро-Дніпровська
Дністро-Дніпровська
Дністро-Дніпровська
Дністро-Дніпровська
область
Київська височинна область
Центрально-Дніпровська височинна область
Київська височинна область
Центрально-Дніпровська височинна область
Тектонічна будова
Український щит
Український щит
Український щит
Український щит
Зона вологозабезпечення
Недостатнього
Недостатнього
Недостатнього
Недостатнього
Кліматична зона
Лісостеп
Лісостеп
Лісостеп
Лісостеп
Висота над рівнем моря, м
195
214
174
312
Тип ґрунтів
Сірі опідзолені ґрунти
Чорноземи опідзолені
Чорноземи глибокі малогумусні
Чорноземи реградовані
Середньорічна температура повітря, оС
7,4
7,4
7,2
7,1
Середньорічна кількість опадів, мм
520,5
515,5
526,6
503,7
Середня врожайність фабричних посівів цукрових буряків за 1996-2003 рр., т/га
25,1
Продовження табл. 2.1
Ялтушківська дослідно-селекційна станція
Іванівська дослідно-селекційна станція
АПФ Крупець, Радивилівський р-н Рівненська область
Роки закладання дослідів
1997-2004
1996-2002
2001-2004
Адміністративний розподіл
область
Вінницька
Сумська
Рівненська
район
Барський
Охтирський
Радивилівський
Фізико-географічне районування
провінція
Дністро-Дніпровська
Лівобережно-Дніпровська
Поліська
область
Середньобузька височинна область
Східнополтавська підвищена область
Мале полісся
Тектонічна будова
Український щит
Дніпро-Донецька западина
Волино-Подільська плита
Зона вологозабезпечення
Недостатнього
Недостатнього
Достатнього
Кліматична зона
Лісостеп
Лісостеп
Полісся
Висота над рівнем моря, м
309
180
220
Тип ґрунтів
Сірі опідзолені ґрунти
Чорноземи глибокі малогумусні
Дерновокарбонатні ґрунти на елювії карбонатних порід
Середньорічна температура повітря, оС
7,0
6,7
7,3
Середньорічна кількість опадів, мм
535,2
517,0
630,1
Середня врожайність фабричних посівів цукрових буряків за 1996-2003 рр., т/га
14,8
20,8
45,6
Матеріалами для досліджень були сорти цукрових буряків: Ялтушківський
однонасінний 64, Уладівський однонасінний 35, Білоцерківський однонасінний 45;
гібриди цукрових буряків: Іванівський ЧС 33, ЛВ ЧС 31, Ялтушківський ЧС 72,
Український ЧС 70, КВ-Ялтушків, лінії донори стійкості до ризоманії, а також
дикі форми буряків та вихідні селекційні матеріали цукрових буряків, які були
отримані як класичними методами, так і методами біотехнології (культури in
vitro).
Крім того, матеріалами досліджень були: вірус некротичного пожовтіння жилок
буряків - збудник ризоманії, переносник хвороби – гриб Polymyxa betae Keskin, а
також гриби-збудники гнилей коренеплодів та коренеїда сходів цукрових буряків,
культуральні екстракти грибів Fusarium Link., оксиароматичні сполуки фенольного
ряду (інфер 1, інфер 2, інфер 3) та протруйники насіння (сульфокарбатіон-К,
апрон тощо) цукрових буряків.
2.2. Методи досліджень
2.2.1. Лабораторні методи досліджень
Ідентифікацію вірусу некротичного пожовтіння жилок буряків у зразках рослин та
ґрунту проводили модифікованим методом імуноферментного аналізу (ІФА) - методом
подвійних антитіл або сандвіч-методом - DAS-ELISA [269, 319] з використанням
комерційної антисироватки фірми Boehringer Mannheim Gmb. Схема методу DAS-ELISA
наводиться нижче:
Відібрали 3-5 г промитих бічних корінців з хвостової частини головного
коренеплоду. Віджали нативний сік із проби - не менше, ніж 300 мкл.
Розвели вірусні антитіла в 1 мл покривного буфера, а потім цей розчин - у 109
мл покривного буфера. Піпеткою 0,2 мл нанесли у кожну лунку мікроплати і
інкубували протягом 4 годин при 40C.
Видалили розчин із лунок витрушуванням (вибиттям) на фільтрувальному папері,
промили лунки три рази по три хвилини промивним буфером.
Нанесли по 0,2 мл зразка в кожну з лунок, нанесли піпеткою позитивні та
негативні контролі (додається до комплекту реактивів) і інкубували всю ніч при
40C.
Видалили розчин із лунок і промили лунки три рази промивним буфером.
Розвели 1 мл антитіло-фермент-сполученого кон'югату (на основі лужної
фосфатази) в 109 мл кон'югатного буфера, 0,2 мл розчину антитіло-фермент
сполученого кон'югату додали в кожну лунку і інкубували 6 годин при 40C.
Видалили розчин із лунок і промили лунки три рази промивним буфером.
Піпеткою 0,2 мл додали розчин субстрату (4-нитрофенілфосфат) в лунки і
інкубували протягом 60 хвилин при 370C.
Виміри проводили за допомогою імуноферментного аналізатору SUMAL (ф. Karl
Zeiss) при довжині хвилі 405 нм.
Реакція ІФА вважається негативною, якщо абсорбція досліджуваної проби при 3-х
вимірюваннях виявляється нижчою, ніж абсорбція позитивного контролю.
Реакція ІФА вважається позитивною, якщо абсорбція досліджуваної проби при 3-х
вимірюваннях дорівнює або більша, ніж абсорбція позитивно
- Київ+380960830922