РОЗДІЛ 2
ІнформацІйно-комунікаційні ТЕХНОЛОГІЇ в навчальному ПРОЦЕСІ вищих навчальних
ЗАКЛАДІВ
У цьому розділі дається характеристика інформатики як науки, робиться короткий
огляд сучасного стану інформаційних і комунікаційних технологій, що становлять
науково-технічну і технологічну бази інформаційного суспільства. З позицій
сучасного рівня розвитку ІКТ оцінюється стан інформатизації вищої освіти в
Україні, аналізуються особливості функціонування вищої освіти в умовах
формування інформаційного суспільства, розглядаються проблеми, які стримують
розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і впровадження їх у вищу
освіту, а також шляхи інтенсифікації цього процесу на рівні кожного вищого
навчального закладу.
2.1. Особливості і проблеми розвитку інформатики та інформаційно-комунікаційних
технологій на сучасному етапі
Для кращого розуміння основних положень цього розділу, а також для розуміння як
попереднього, так і наступного матеріалу, що розглядається в дисертації,
необхідно визначитися з основними поняттями, які використовуються сьогодні в
галузі інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій, а також часто
використовуються для характеристики процесу інформатизації вищої освіти. До
таких понять відносяться: “інформація”, “інформатика”, „інформаційні
технології”, „комунікаційні технології”, „інформаційні ресурси”, „інформаційний
простір”, „інформаційне середовище” та ін.
2.1.1. Сучасні підходи до поняття інформації. Навряд чи знайдеться інше
поняття, навколо якого ведеться така широка дискусія у наукових колах. Це
пов’язано з тим, що поняття інформації є фундаментальним не лише для
інформатики, але й для тих процесів, які відбуваються сьогодні у суспільстві.
Існує багато тлумачень поняття „інформація”, але жодне з них не є
загальноприйнятим. Це природно, оскільки, на думку науковців, загальновизнані
визначення з'являються в науці лише тоді, коли вона стає класичною і перестає
розвиватися. Чого не можна сказати про інформатику, як науку про інформацію та
інформаційні процеси в природі та суспільстві, методи та засоби пошуку,
збирання, одержання, подання, передавання повідомлень та управління
інформаційними процесами [291, c. 9]. Тому у багатьох дослідників виникає
питання: „Чи взагалі потрібно визначати це поняття?”. Питання не просте. Дехто
з вчених дотримується думки, що інформація є інформація і ніщо інше, і цього
досить. Дійсно, донедавна слово „інформація” широко використовувалося в
повсякденному житті, при розв’язуванні практичних задач (шифрування, зв'язок і
т.д.) і там було досить розуміння, про що йде мова на інтуїтивному або суто
прикладному рівні.
Але оскільки останнім часом з'ясувалося, що поняття “інформація” відіграє в
науці фундаментальну роль, то виникла цілком природна потреба зрозуміти, що ж
це таке? Як показали дослідження Н. Вінера (див, наприклад, [71]) спроби
зв'язати поняття інформації зі звичними поняттями матерії або енергії успіхом
не увінчалися і стало зрозуміло, що „інформація є інформація, а не матерія і не
енергія”. Заперечення не може претендувати на роль визначення, але у даному
випадку воно вказує на відсутність речовинного або польового походження
інформації. Намагання зв'язати поняття інформації з поняттям ентропії теж
виявилися безуспішними, хоча вони продовжуються і дотепер. Тому питання про
визначення поняття „інформація” залишається відкритим.
У роботах Д. С. Чернавського [514, 515] проаналізовано цілу колекцію тлумачень
поняття „інформація”. Наведемо деякі висновки з цього аналізу [514, c. 11,
12].
У гуманітарних науках популярними є визначення типу „інформація є
відомості...” (або повідомлення, знання і т.п.). Наприклад:
* „інформація є знання, передані кимсь іншим або здобуті шляхом власного
дослідження або вивчення”;
* „інформація – це відомості, що містяться в даному повідомленні і
розглядаються як об'єкт передавання, збереження й опрацювання” (див.,
наприклад, [19], [34], [71]).
Серед філософів популярні тлумачення, що містять термін „відображення”:
* „інформація є відображення у свідомості людей об'єктивних
причинно-наслідкових зв'язків у оточуючому нас реальному світі” [35];
* „інформація – це зміст процесів відображення” [137] (див., також [498, 499]).
У філософському енциклопедичному словнику наведено кілька найбільш
розповсюджених тлумачень поняття інформації [501, с. 222]:
„Інформація (від лат. informatio – ознайомлення, роз'яснення, уявлення,
поняття) 1) повідомлення, освідомлення про стан справ, відомості про що-небудь,
що передаються людьми; 2) невизначеність, яка зменшується, знімається, у
результаті одержання повідомлень; 3) повідомлення, яке нерозривно пов'язане з
управлінням, сигнали в єдності синтаксичної, семантичної і прагматичної
характеристик; 4) передавання, відображення розмаїтості в будь-яких об'єктах і
процесах (неживої і живої природи)”.
Доповнимо наведені варіанти ще деякими тлумаченнями поняття „інформація” з
довідників в галузі інформатики.
У словнику з інформатики [333, c. 129] поняття інформації тлумачиться на основі
двох підходів.
1. Інформація – „сукупність знань про фактичні дані і залежності між ними”. При
цьому відмічається, що інформація є одним з видів ресурсів, що використовуються
людиною в трудовій діяльності та побуті.
2. Далі зазначається, що в обчислювальній техніці поняття інформації
розглядається або як „зміст, що присвоюється даним за допомогою угод, які
розповсюджуються на ці дані;”, або „дані, що вводяться в ЕОМ, зберігаються в її
пам’яті, обробляються на ЕОМ і видаються користувачу.”
У словнику-довіднику з комп’
- Київ+380960830922