Ви є тут

Маркетинг в освіті як предмет філософського аналізу

Автор: 
Братаніч Борис Володимирович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0506U000286
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ МАРКЕТИНГУ В ОСВІТІ
2.1. Взаємодія соціально-модернізаційних та когнітивних чинників
філософсько-освітнього дослідження маркетингу
Методологія наукового дослідження визначає логічну організацію діяльності з
метою формування як процесу цілепокладання, так і предметного поля дослідження,
а також ціннісних орієнтирів, підходів, засобів та методів досягнення
поставлених цілей [143, С.45]. Методологія дослідження освітнього маркетингу є
приватним випадком формування будь-якої наукової методології, хоча деякі
дослідники методологічних аспектів маркетингу вважають, що практична природа
маркетингового знання вимагає формування не просто методології, а
методологічної парадигми. Під останньою розуміється „здійснення
миследіяльнісної акції у віднесенні з технологією логіко-аналітичного
мислення”, а основою цього процесу є рефлектування міждисциплінарного
понятійного апарату теорії маркетингу через її предметну специфіку [99, С.29].
Однак, на нашу думку, розгортання методологічної парадигми через рефлектування
філософського категоріального апарату стосовно предметності маркетингової
теорії стосується загальних принципів побудови самого маркетингового знання, а
не формування методології наукового дослідження. Тому ми будемо дотримуватися
традиційного розуміння методології наукового аналізу як визначення його
філософсько-світоглядної спрямованості та вироблення цілісного концептуального
інструментарію досягнення поставлених перед дослідженням завдань.
Якщо мова йде про когнітивні детермінанти, то філософія освітнього маркетингу
безпосередньо формується на перетині теорії та методології двох системних
феноменів постіндустріального суспільства –освіти та маркетингу. Природа
методології філософського аналізу обох феноменів має багато спільного,
оскільки:
1. І маркетинг, і освіта є системними і специфікуючими атрибутами
постіндустріального суспільства.
2. Обидва феномени розгортаються як системні явища, що охоплюють всі сфери
соціальної життєдіяльності, лише в межах постіндустріального суспільства. На
більш ранніх етапах соціального розвитку ні освіта, ні маркетинг не мали
характеру інтегрованої системи.
3. Теоретико-методологічні основи філософського осмислення обох феноменів
сформувалися лише недавно і процес когнітивної інституціоналізації наукових
дисциплін, що лежать в основі філософського аналізу освіти та маркетингу, ще
навіть до кінця не завершився.
4. За своєю природою і філософія освіти, і філософія маркетингу формуються на
широкій міждисциплінарній основі і характеризуються застосуванням
найрізноманітніших філософських методологій.
5. Теоретико-методологічний аналіз і освіти, і маркетингу здійснюється в
контексті наявності широкого проблемного поля не лише теоретичного, а й
практичного характеру, оскільки обидва феномени є сутнісними компонентами
важливих соціальних трансформацій.
Разом з тим цілком очевидно, що специфіку освітнього маркетингу як соціального
феномена визначає передусім сфера соціальної життєдіяльності, в якій
реалізується маркетинг [233, С.10]. Особливості освіти, освітньої діяльності,
функціонування освітньої системи мають пріоритетний характер для характеристики
освітнього маркетингу, в той час як власне характеристики
соціально-орієнтованого маркетингу визначають загальні соціокультурні параметри
маркетингової діяльності.
Якщо мова йде про соціальні детермінанти формування методології дослідження
освітнього маркетингу, то тут вирішальну роль відіграє характер
соціокультурного середовища, компонентом якого є освітній маркетинг. Найбільш
значущою характеристикою сучасного цивілізаційного розвитку є трансформаційний
характер всіх соціальних процесів. В Україні ці глобальні загальноцивілізаційні
зміни органічно вплітаються у процес соціальної модернізації.
Саме з модернізаційною трансформацією українського суспільства пов’язане
формування сучасних інститутів, систем відносин і комунікацій, ціннісних
пріоритетів, економічного устрою, соціально-політичного й державного
управління. Процеси соціальної модернізації визначають наступні принципові
системоутворюючі фактори становлення в Україні соціально орієнтованого
освітнього маркетингу, які прямо впливають на формування
теоретико-методологічних засад його дослідження:
Становлення соціально орієнтованої ринкової економіки. В ході цього процесу
формується система соціальних відносин ринкового типу, в межах якої функціонує
вітчизняна освіта. Нагальною стає проблема адаптації освітньої діяльності до
ринкових реалій та застосування маркетингової методології до аналізу освітніх
процесів в Україні.
Формування нового соціокультурного проекту українського народу з орієнтацією на
загальноцивілізаційні цінності, європейське культурне коло, можливості
самореалізації національного креативного потенціалу. В центрі цього проекту –
потреби саморозвитку кожного громадянина України, узгодження процесів
етногенезу з людиноцентристськмими ціннісними пріоритетами, на цій основі –
розбудова національної культури в контексті міжкультурного діалогу. Основним
інструментом соціокультурного моделювання та програмування є освіта.
зорієнтована на конкретні соціальні та суб’єктні потреби. В цьому контексті
освітній маркетинг, що забезпечує саме таку орієнтацію освітянських реформ,
набуває статусу важливого компонента модернізаційних процесів в Україні.
Маркетингова методологія є необхідною для аналізу ролі освіти у здійсненні
масштабних соціокультурних проектів модернізаційного характ