РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Загальноклінічне, лабораторне і спеціальне обстеження 479 хворих, з яких 227
страждали на розацеа, 56- на дерматит періоральний і 196 – на демодикоз,
проводилось у період 1996-2005 рр. на клінічних базах кафедри шкірних та
венеричних хвороб Національного медичного університету імені О.О.Богомольця
(шкірно-венерологічне відділення ЦМКЛ м. Києва, Київський міський
шкірно-венерологічний диспансер), а також у консультативній поліклініці ЦМКЛ
м.Києва та у медичному центрі „ТАС” (м. Київ). Дослідження у хворих
функціонального стану судин, системи гемостазу та визначення рівнів статевих
гормонів проводились у профільних відділеннях Центральної міської клінічної
лікарні м. Києва.
Дослідження морфо-функціональних особливостей кліщів-демодицид проводились у
науково-дослідному лабораторному центрі при Національному медичному
університеті імені О.О.Богомольця. Імунологічні дослідження проводились в
лабораторії імунології Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН
України.
Враховуючи перспективи запровадження в Україні протоколів обстеження хворих на
різні дерматози відповідно до Європейських стандартів первинне обстеження
хворих на розацеа, дерматит періоральний і демодикоз проводилось згідно з
диференційованими за статтю та віком програм, які включали перелік обов’язкових
консультацій ряду лікарів суміжних спеціальностей і
лабораторно-інструментальних досліджень (табл. 2. 1). Отримані результати
обстеження слугували підставою для проведення більш поглиблених
клініко-лабораторних і спеціальних досліджень, а також для об’єктивної
порівняльної оцінки наявності супутньої патології у хворих на розацеа, дерматит
періоральний і демодикоз.
Таблиця 2.1
Програма первинного обстеження хворих на розацеа, дерматит періоральний і
демодикоз
Перелік досліджень
та спеціальність лікарів
Стать і вік хворих
Жінки
Чоловіки
18-19 років
40-49 років
50 років
і старші
18-19
років
40-49 років
50 років
і старші
Ріст і маса тіла
Тисковий вимір на обох руках і частоти серцевих скорочень
Променева діагностика
Електрокардіографія
Кольпоскопія і цитологічне дослідження
Дослідження гостроти зору та очного дна
Ультразвукова ехографія внутрішніх органів
Аналізи крові:
-клінічний
-цукор
-холестерин
з 30 років
з 30 років
-тригліцериди
з 30 років
з 30 років
-сечовина
-реакція Вассермана
-група і резус-фактор
Аналіз сечі загальний
Аналіз калу на приховану кров і на яйця глистів
продовження таблиці 2.1
Терапевт
Хірург
Невропатолог
Стоматолог
Офтальмолог
Отоларінголог
Гінеколог
Уролог
Психіатр
за направленням невропатолога, незалежно від віку
Алерголог
для осіб з обтяженим алергологічним анамнезом, незалежно від віку
Дослідження на виявлення кліщів-демодицид
Діагностика та тактика лікування розацеа, дерматиту періорального і демодикозу
грунтується на даних анамнезу, клінічної картини ураження, а також результатах
спеціальних лабораторних досліджень, зокрема на виявлення кліщів-демодицид у
вогнищах запального процесу. Потрібно відзначити, що виявлення кліщів-демодицид
у чисельності більше 5 паразитів на 1 см2 ураженої шкіри на теперішній час
визначальним діагностичним критерієм для встановлення діагнозу „демодикоз”.
Крім того, виявлення кліщів-демодицид у хворих на різні клінічні форми розацеа
та дерматиту періорального є також важливим, зокрема для розробки тактики
проведення комплексної терапії цих дерматозів.
Лабораторна діагностика на виявлення D. folliculorum, D. brеvis здійснювалась
шляхом мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу, взятого у хворих з
вогнищ клінічних проявів дерматозів. При цьому, залежно від клінічної форми
захворювання матеріалом для дослідження слугували лусочки, кірки, гній пустул,
вміст вивідних протоків сальних залоз шкіри.
Для визначення кількості кліщів-демодицид на шкірному покриві (площа 1 см2)
окремі дослідники рекомендують наносити на відповідну обмежену ділянку шкіри
краплю клею цианакрилу і закривати її покривним скельцем. Після висихання клею
скельце відривають від поверхні шкіри разом з роговим шаром і вмістом фолікулів
та проводять мікроскопічне дослідження [16]. Разом з тим, цей метод є досить
травматичним і діагностично недостатньо інформативним.
Забір матеріалу для дослідження на наявність кліщів-демодицид здійснювався
згідно розробленого нами оригінального методу. Попередньо для розрихлення
епідермісу на обмежену ділянку ураженої шкіри обличчя наносилась суміш, до
складу якої входили 5% розчин саліцилової кислоти, 20% розчин дімексиду та 25%
розчин молочної кислоти у гліцерині (основа). Після цього на відповідну ділянку
шкіри накладали шматочок прозорої липучої плівки, площа якої становила 1 см2.
Через 5-10 хвилин прозору липучу плівку разом з лусочками, кірками і волосинами
відривали від шкіри за допомогою пінцету та здійснювали мікроскопічне
дослідження на наявність кліщів-демодицид. Крім того, враховуючи паразитування
кліщів-демодицид у сально-волосяних фолікулах для отримання матеріалу з
вивідних проток сальних залоз на відповідних обмежених ділянках шкірного
покриву нами використовувалась ложечка Фолькмана [77]