Розділ 2
ПРОГРАМНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРИНЦИПИ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ У СТАТИСТИЦІ
ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Система показників статистики підприємств та етапи статистичного
спостереження
Організація статистичного спостереження за підприємствами є процесом, жорстко
підпорядкованим загальній меті, якою є, передусім, задоволення потреб
користувачів статистичної інформації.
На вході цієї системи ми завжди маємо потреби користувачів, які через систему
показників трансформуються у програму статистичного спостереження, а потім - у
певну форму (бланк, анкету, формуляр) статистичного спостереження (рис. 2.1).
Традиційно виділяють лише три основних компоненти організації спостереження, не
розділяючи програму і анкету. Але, на думку автора, програма має бути
представлена як самостійний етап організації статистичного спостереження.
На перший погляд, всі чотири компоненти є схожими, оскільки передбачають
отримання статистичної інформації за певним колом питань. На практиці вони
суттєво різняться як за задачами, для яких передбачаються, так і за діями, що
при цьому виконуються. Найважливішими серед них для всієї системи статистичних
спостережень за підприємствами є система показників статистики підприємств і
програма спостережень.
Передусім необхідно розмежувати поняття “статистичного спостереження” і
“статистичного обстеження”. Під статистичним спостереженням розуміється весь
комплекс заходів щодо отримання (безпосередньо чи розрахунково) необхідної
статистичної інформації стосовно об’єкта спостереження. Обстеження є одним із
інструментів статистичного спостереження, яке надає первинні дані шляхом їх
безпосередньої реєстрації у респондентів. Тобто перше є масштабнішим поняттям і
містить у собі друге, але на певному етапі поняття статистичного спостереження
та статистичного обстеження можуть збігатись.
Рис. 2.1.Формування програми статистичного спостереження
Потреби користувачів і відповідно їх запити щодо статистичної інформації досить
часто є ширшими за можливості її отримання через розглянуті нами у першому
розділі обмежувальні чинники (бюджет та звітне навантаження на підприємства)
або ж через неможливість охоплення даного явища статистичним спостереженням
(наприклад, тіньова діяльність підприємств). До того ж споживач не завжди в
змозі чітко сформулювати свої потреби через недостатнє знання відповідних
економічних та статистичних категорій і концепцій як мікрорівня, тобто
респондентів, так і макрорівня, тобто національних рахунків.
Формалізація потреб користувачів відбувається у процесі формулювання дефініцій
статистики підприємств, встановлення смислового та ієрархічного взаємозв’язку
між ними. Така організація є системою показників, що представлена як базовий
елемент в наведеній схемі, оскільки вона має вищий за інші компоненти рівень
масштабності та сталості. Останнє зумовлено тим, що система показників
формується виходячи з економічних реалій, а не щорічних переглядів статистичних
форм, які є наразі звичайною практикою державної статистики.
На наш погляд, загальний рівень ефективності статистики підприємств
безпосередньо залежить від того, наскільки якісно побудована її система
показників. Це, так би мовити, потенціал статистики підприємств, на який можна
розраховувати при створенні статистичних форм різної кількості та різного
дизайну. Окремі блоки інформації можуть збиратись у будь-якій комбінації та з
різною періодичністю, але їх методологічна єдність дозволятиме здійснювати
якісний синтез і аналіз. Хоча є й інші аспекти єдності даних, про що йтиметься
далі.
Програма спостереження є вужчою за обсягом, ніж система показників. Вона є
певним сегментом останньої і безпосередньо підпорядкована цілям кожного
конкретного спостереження. Програма поєднує в собі перелік ознак одиниці
спостереження, що мають бути отримані або безпосередньо шляхом реєстрації в
ході проведення спостереження, або ж шляхом розрахунків на основі останніх.
Тому, як і система показників статистики підприємств загалом, програма
спостереження містить у собі, поряд із первинними, похідні показники.
Очевидно, що програма є центральною ланкою організації статистичного
спостереження, яка виконує координуючу функцію; усвідомлення цього дозволяє
значно підвищити якісний рівень проведення спостереження.
Безпосереднім інструментом збору даних є статистична форма. В ній втілюється та
частина програми спостереження, що охоплює первинні ознаки підприємства, які
необхідно отримати в ході проведення статистичного спостереження. Тому вона не
містить у собі похідних показників. Відмінність статистичної форми від програми
полягає також у підході до групування показників з огляду на необхідність
виявлення системи контролів даних, від яких залежить подальша якість заповнення
форми, введення й оброблення первинних даних.
В свою чергу форму статспостереження і програму об’єднують інструкції та
методологічні роз’яснення для респондентів і статистиків, задіяних у збиранні
даних. Ці документи розробляються, виходячи, передусім, із логіки програми
спостереження. Статистична форма (анкета) в частині первинних показників
повторює програму спостереження, але за дизайном залежить від двох основних
чинників: прийнятністю для респондента та зручністю її статистичної обробки.
Важливість програми статспостереження полягає і в тому, що вона працює на етапі
як його підготовки, так і оброблення отриманих даних, формуючи алгоритм синтезу
первинних даних і форму їх представлення споживачам інформації (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Функції програми статистичного спостереження
Програма є, так би мовити, спеціальним фільтром для вхі