РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
По темі дисертаційної роботи за період з 1997 по 2005 роки нами було проведено
7 дослідів на коровах чорно-рябої породи, 3 - 5 лактації, продуктивністю
3000-5000 кг молока у 8 господарствах Львівської, Тернопільської та
Івано-Франківської областей.
У Львівській області дослідження проводили у ПАФ “Злагода”, ТзОВ ім. Б.
Хмельницького, ПАФ “Лан”, ПАФ “Маяк”; у Тернопільській - ТзОВ “Прометей”, ПАП
“Озерна”; у Івано-Франківській – СВК “Бистриця” Тисменицького району, ТзОВ ім.
І.Франка Богородчанського району.
Клінічним дослідженням було піддано 6502 корови чорно-рябої породи. З метою
виявлення клінічно хворих тварин було проведено диспансеризацію.
Протягом періоду досліджень вивчали:
вплив умов утримання на виникнення асептичного пододерматиту;
вплив різного рівня годівлі на виникнення запалення основи шкіри підошви
копитець асептичного характеру;
особливості розвитку асептичного пододерматиту у залежності від перебігу
захворювання.
За результатами проведених досліджень розробили :
профілактичні заходи щодо виникнення асептичного пододерматиту;
лікування запалення основи шкіри копитець великої рогатої худоби з гострою
формою перебігу;
лікування хронічного асептичного пододерматиту у корів.
Схема проведення досліджень подається (схема 2.1).
Перший дослід полягав у проведенні диспансеризації з метою виявлення
пододерматитів.
Доповнили та розширили деякі питання патогенезу окремих форм пододерматитів і
запропонували обгрунтоване лікування.
Схема 2.1
С Х Е М А Д О С Л І Д Ж Е Н Ь
продовження схеми 2.1
продовження схеми 2.1
Крім того, визначали:
поширеність пододерматитів у великої рогатої худоби у господарствах західного
регіону України;
поширення асептичних пододерматитів у корів;
інтенсивність росту та стирання копитцевого рогу у корів;
клінічні форми асептичних пододерматитів.
Дослідження проводили протягом:
1997-2000 рр. у ТзОВ ім. Б. Хмельницького та ПАФ “Маяк” Кам’янко-Бузького
району Львівської області відповідно на 2040 та 1529 коровах;
1997-1999 рр. у ПАФ “Злагода” Кам’янко-Бузького району Львівської області на
684 головах тварин;
1998-2000 рр. у СВК “Бистриця” Тисменицького району Івано-Франківської області
на 711 коровах та у ПАФ “Лан” Кам’янко-Бузького району Львівської області – на
568 тваринах;
2001 році у ПАП “Озерна” Зборівського району Тернопільської області на 593
коровах.
Другий дослід полягав у вивченні впливу умов утримання на стан копитець та
виникнення запалення основи шкіри. Дослідження було проведено в
зимово-стійловий період 2000-2001 рр. у ПАФ “Злагода” Кам’янко-Бузького району
Львівської області, а також у 2002-2003 рр. – у ТзОВ “Прометей” Зборівського
району Тернопільської області. Для проведення досліджень у кожному господарстві
було сформовано дві групи корів (контрольна та дослідна) по 5 голів у кожній.
Корови контрольної групи утримувались на дерев’яній підлозі, а дослідної – на
залізобетонній щілинній у чотирьохрядних типових приміщеннях. Прибирання гною
проводилось скребковим транспортером. Раціони були збалансовані згідно норм.
Проводили:
біохімічні дослідження копитцевого рогу, які включали визначення вмісту вологи,
золи, жиру, білка, кератоз та SH-груп;
біофізичні дослідження з метою визначення щільності, твердості, опору до
стирання, інтенсивності росту та стирання.
Матеріалом для досліджень слугував копитцевий ріг грудних і тазових кінцівок.
Третій дослід полягав у вивченні впливу годівлі на виникнення і перебіг
асептичного пододерматиту при недоодержанні організмом тварин поживних та
мінеральних речовин. Дослідження проводилися у 2001 році у ПАФ “Лан”
Кам’янко-Бузького району Львівської області. Для цього було сформовано по дві
групи корів чорно-рябої породи (контрольна та дослідна) по 5 голів у кожній
продуктивністю 3000-4000 кг молока. Коровам дослідної групи згодовували корми
раціону, дефіцитні за поживними та мінеральними речовинами, а тварини
контрольної утримувались на раціоні, збалансованому згідно рекомендованих
норм.
Проводили:
визначення величини кутів пальцевих суглобів у корів у нормі та при
остеодистрофії;
багатофакторний мас-об’ємний аналіз кісткової тканини, який полягав у
визначенні щільності нативної сирої кістки, щільності сухої знежиреної кістки,
щільності органічного матриксу, щільності мінеральних речовин та індексу
мінералізації;
біохімічні дослідження крові щодо вмісту загального білка, глюкози, кетонових
тіл, лужної фосфатази, вітамінів А і Е та кальцію, фосфору, міді, цинку і
кобальту;
біохімічні дослідження копитцевого рогу, які включали встановлення вмісту
кальцію, фосфору, сірки, міді, цинку, кобальту, а також вологи, золи, жиру,
білка, кератоз та SH-груп;
біофізичні дослідження щодо визначення щільності копитцевого рогу, твердості,
опору до стирання, інтенсивності росту та стирання.
Матеріалом для досліджень слугувала кісткова тканина, кров та копитцевий ріг.
Четвертий дослід полягав у вивченні особливостей розвитку асептичного
пододерматиту в залежності від перебігу захворювання. Дослідження проводили у
2001-2002 рр. у ТзОВ “Прометей” Зборівського району Тернопільської області у
зимово-весняний період. Для цього було сформовано три групи тварин - контрольну
та дві дослідні (5-4-5 голів) відповідно з гострою і хронічною формою перебігу
захворювання.
З метою встановлення перебігу захворювання проводили:
гістологічні дослідження основи шкіри копитець та копитцевого рогу.