РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
Під нашим спостереженням перебували 878 хворих на БА, які знаходились на
стаціонарному лікуванні у пульмонологічному відділенні Сумської обласної
клінічної лікарні та амбулаторному - у пульмонологічному кабінеті цієї ж
лікарні за період 1999-2003 рр. Всі хворі звертались із приводу загострення
основного захворювання та на момент обстеження не отримували адекватної
базисної терапії. Формулювання діагнозу БА проводили за матеріалами Наказу МОЗ
України №311 від 30.12.1999 року. Клінічну характеристику проведено після
ґрунтовного вивчення скарг, анамнезу, даних об’єктивного та додаткових методів
обстеження. Для того, щоб уникнути суб’єктивізму, ми користувались наступним
правилом: при наявності хоча би однієї ознаки більш тяжкого перебігу
захворювання пацієнта відносили до даної категорії тяжкості. У відповідності із
сучасною класифікацією БА у 878 (100 %) пацієнтів діагностовано персистуючу
форма захворювання. Серед них: у 76 (8,66±0,95 %) діагностовано легкий перебіг
захворювання, перебіг середньої тяжкості – у 180 (20,5±1,36 %), а тяжкий
перебіг – у 622 (70,8±1,53 %) (табл. 2.1).
Серед обстежених 878 хворих на БА було 263 (30±1,55) % чоловіків та 615
(70±1,55) % жінок. Середній вік хворих на БА із легким перебігом складав
(34,3±1,5) років, а тривалість захворювання - від 3 до 15 років, у середньому –
(7,2±1,18) роки. ДН 0 ст. виявлено у всіх хворих із легким перебігом. Перебіг
середньої тяжкості БА діагностовано у хворих у віці від 16 до 59 років
(середній вік – 43,6±2,3 роки). Тривалість БА у даних хворих складала від 3 до
21 року, а в середньому – (9,5±1,5) року. У даних хворих переважала ДН I
ступеню (69,4±3,44 %), а у (30,6±3,44) % була ДН II ступеню.
За наявності тяжкого перебігу БА вік пацієнтів був у межах від 23 до 65 років,
а середній складав (48,3±2,6) року. Тривалість захворювання коливалась від 6 до
28 років, а у середньому становила (11,6±1,34) року. ДН у (59,2±1,97) %
відповідала II ступеню, у (36,3±1,93) % - III ступеню і у (4,34±0,82) % - I
ступеню.
Таблиця 2.1 Характеристика хворих на бронхіальну астму
Ознаки
Легкий перебіг, n=76
Перебіг середньої тяжкості, n=180
Тяжкий перебіг,
n=622
Абс
%
Абс.
Абс.
Вік:
16-19
3
3,95±2,25
12
6,67±1,86
0
20-29
14
18,4±4,48
13
7,22±1,93
25
4,02±0,79***
30-39
48
63,2±5,57
45
25±3,24*
136
21,9±1,66***
40-49
11
14,5±4,06
78
43,3±3,7*
286
46±2***
50-59
32
17,8±2,86*
153
24,6±1,73*****
60 і >
0
22
3,54±0,74*****
Дихальна недостатність:
0 ст.
76
100
I ст.
116
64,4±3,58*
27
4,34±0,82*****
II ст.
64
35,6±3,58*
369
59,3±1,97*****
III ст.
226
36,3±1,93*****
Тривалість захворювання:
до 5 років
10,5±3,54
15
8,3±2,07*
0
5-10
58
76,3±4,91
17
9,4±2,19*
13
2,1±0,57*****
11-15
10
13,2±3,9
125
69,4±3,44*
76
12,2±1,31**
16-20
21
11,7±2,4*
429
69±1,86*****
>20
2
1,1±0,78
104
16,7±1,5*****
Примітки:
1. * - вірогідність (р<0,05) аналогічних показників між хворими із легким та
перебігом середньої тяжкості;
2. ** - вірогідність (р<0,05) аналогічних показників між хворими із легким та
тяжким перебігом;
3. *** - вірогідність (р<0,05) аналогічних показників між хворими із перебігом
середньої тяжкості та тяжким.
Як видно із табл. 2.1, по мірі зростання тяжкості перебігу БА збільшувалась
тривалість захворювання. Якщо у більшості хворих із легким перебігом тривалість
анамнезу захворювання складала від 5 до 10 років, то у (69,4±3,44) % хворих із
перебігом середньої тяжкості вона становила від 11 до 15 років і у (69±1,86) %
пацієнтів із тяжким перебігом – від 16 до 20 років. Також збільшувався вік
хворих по мірі зростання ступеню тяжкості захворювання.
ДН зростала у відповідності до підвищення ступеню тяжкості захворювання.
Подальший детальний аналіз особливостей клінічних проявів БА в обстежених
хворих із перебігом різної тяжкості представлений у табл. 2.2.
Частота денних нападів БА відповідала ступеню тяжкості, причому, у 100 % хворих
із легким перебігом напади були частішими 1 разу у тиждень, але рідшими 1 разу
у день. Частота нападів при легкому перебігу становила від 1 до 6 у тиждень,
серед яких легкі напади були у (90,8±3,34) % пацієнтів, середньої тяжкості – у
(5,26±2,58) %, тяжкі – у (3,95±2,25) %.
При перебігу середньої тяжкості у переважної більшості хворих (88,3±2,4 %)
виявлено щоденні напади, а в (11,7±2,4) % напади були рідшими 1 разу у день.
Нічні напади зафіксовано із частотою вищою 2 разів на місяць у (71,7±3,37) %
пацієнтів і частіше 1 разу у тиждень у (28,3±3,37) % пацієнтів. У цілому
частота нападів коливалась від 1 до 4 разів на добу. За тяжкістю перебігу
переважали напади середньої тяжкості, у (6,67±1,86) % були легкі, у (13,9±2,58)
% - тяжкі.
Для (97,1±0,67) % хворих із тяжким перебігом були характерні щоденні напади
частіше 4 разів на добу, серед яких: легких не зафіксовано, середньої тяжкості
лише в (1,1±0,42) %, тяжкі – у (98,9±0,42) %.
Таблиця 2.2
Частота та характеристика нападів бронхіальної астми
Клінічні прояви
Легкий перебіг, n=76
Перебіг середньої тяжкості, n=180
Тяжкий перебіг,
n=622
Абс.
Абс
Абс.
Частота денних нападів:
>1 разу/ тиждень, але <1 разу у день
76
100
21
11,7±2,4*
щоденно
159
88,3±2,4*
622
100
Частота нічних нападів:
<2 раз у місяць
11,8±3,73
>2 раз у місяць
67
88,2±3,73
51
28,3±3,37*
>1разу/тиждень
129
71,7±3,37
18
2,9±0,67**
майже щоденно
0
- Київ+380960830922