РОЗДІЛ 2
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ І КОНЦЕНТРАЦІЯ ЕКОНОМІК КРАЇН СВІТУ
2.1. Сутність поняття й оцінка концентрації економік країн світу
У світовій економіці спостерігається стійка тенденція концентрації як у
масштабі окремих країн світу, так і галузей економіки й суб'єктів
господарювання.
Відповідно до дослідження Родіонової І. А. в 2000 році в трійку перших країн за
часткою у світовому промисловому виробництві входили: США (20,79%), Китай
(11,45%) і Японія (8,21%) [238, с. 190].
У масштабі галузей світової економіки також відбувалися процеси концентрації. В
2000 році в таких галузях світової економіки, як видобуток кам'яного вугілля,
бокситів, фосфоритів й ін. частка перших 10-ти країн світу становила понад 90%,
а в інших 43-х аналізованих галузях (продуктах) понад 62% [238, с. 203 – 233].
Триває концентрація й у масштабі окремих корпорацій світу. В 1993 році лідером
серед промислових корпорацій США був автомобільний концерн «General Motors» з
обсягом продажів 133,6 млрд дол., а в 2003 році лідирувала вже нафтогазова
корпорація BP, обсяг продажів якої склав 232,6 млрд дол. [354].
В економіках країн колишнього СРСР також відбуваються процеси концентрації як у
масштабі галузей, так і окремих компаній.
Лідером серед компаній Росії за обсягом продажів у 1999 році було ВАТ «Газпром»
– 12,4 млрд дол. У 2004 році ця ж компанія продовжувала залишатися першою в
країні з обсягом продажів – 33,9 млрд дол. [328, 329].
У 1999 році за обсягом продажів в Україні лідирувала НАК «НАФТОГАЗ України» –
16,3 млрд грн. У 2004 році ця ж компанія продовжувала залишатися лідером, але з
обсягом продажів уже 35,1 млрд грн [51, 232].
Як же можна оцінити процеси концентрації, що протікають у масштабі як світової
економіки, так і окремих країн, галузей і корпорацій?
Насамперед необхідно уточнити сутність поняття «концентрація» стосовно до як
світової економіки в цілому, так і окремих країн, галузей і корпорацій.
Варто помітити, що сьогодні у науковій літературі немає загальновизнаної точки
зору на зміст таких понять, як: «концентрація виробництва», «концентрація
економіки», «концентрація галузей», «концентрація ринку» та ін. Наприклад, у
тлумачному словнику Ожегова С. І. і Шведової Н. Ю. термін «концентрувати»
означає «збирати, зосереджувати, накопичувати в якому-небудь місці» [202, с.
293].
Долан Е. і Ліндсей Д. відзначають, що «концентрація ринку – ступінь переваги на
ринку однієї або декількох інших фірм» [87, с. 492].
На думку Градова А. П.: «Концентрація (зосередження) у рамках того або іншого
підприємства (або групи підприємств) деяких обсягів економічної діяльності
припускає зосередження певних обсягів ресурсів і продуктів економічної
діяльності» [69, с. 148]. Автор вважає за необхідне розрізняти поняття
«концентрація капіталу» і «концентрація виробництва»: «У грошовому обчисленні
розмір підприємства – це вартість сконцентрованих у рамках підприємства
ресурсів (активи підприємства), розмір виробництва підприємства – вартість
продуктів економічної діяльності. Розмір підприємства визначають за станом на
певний момент часу, розмір виробництва підприємства – за певний період часу»
[69, с. 149].
Необхідно відзначити, що вчені й практики, досліджуючи проблеми концентрації в
масштабі як світової економіки в цілому, так і окремих країн, галузей і
корпорацій, найчастіше використовують показник обсягу виробництва (продажів) у
вартісному обчисленні.
У даному дослідженні термін «концентрація» стосовно до різних рівнів ієрархії
економіки буде використовуватися в такому трактуванні:
а) концентрація світової економіки – ступінь централізації обсягів виробництва
(продажів) продукції або надання послуг у масштабі як світової економіки в
цілому, так і її галузей, а також економік окремих країн і суб'єктів
господарювання;
б) концентрація економіки країни – ступінь централізації обсягів виробництва
(продажів) продукції або надання послуг у масштабі як країни в цілому, так і
її
галузей, а також суб'єктів господарювання.
в) концентрація суб’єктів господарювання – ступінь централізації обсягів
виробництва (продажів) продукції або надання послуг у масштабі окремих
підприємств або їх інтегрованих груп.
При дослідженні концентрації на всіх рівнях ієрархії економіки важливим
питанням є вибір показників, за допомогою яких буде здійснюватися оцінка даного
процесу.
Сьогодні у світовій теорії й практиці господарювання існує кілька підходів до
його рішення. На рис. 2.1 наведено класифікацію основних з них.
Рис. 2.1. Класифікація підходів до оцінки концентрації економіки
Як видно з рис. 2.1, при оцінці концентрації економіки використовуються в
основному як відносні, так і абсолютні показники.
Серед відносних показників, які застосовуються для оцінки концентрації
економіки, найбільше поширення одержали часткові (CR), які розраховуються за
допомогою такої формули [4]:
(2.1)
де OP1, OP2, ..., OPn – обсяг продажів (виробництва) продукції відповідно
першої, другої та n-ї найбільш великої корпорації на аналізованому ринку (в
галузі);
OP – загальний обсяг продажів (виробництва) продукції на аналізованому ринку (в
галузі) усіма корпораціям.
Сьогодні часткові показники оцінки концентрації економіки розраховуються й
відслідковуються національною статистикою багатьох країн світу. Так, у США й
Франції для цих цілей використовуються часткові показники – CR4, CR8, CR20,
CR50 і CR100, у Німеччині, Великобританії й Канаді – CR3, CR6 і CR10, а в Росії
– CR3, CR4, CR6 і CR8.
Часткові показники використовуються для оцінки концентрації в масштабі як
світової економіки в цілому, так і економік окремих країн і їхніх галузей.
Так, у табл. 2.1 наведено