РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ
ЗАТРАТАМИ
2.1. Характеристика формування і регулювання затрат на підприємствах
житлово-комунального господарства
Виходячи з того, що одержання, перетворення, аналіз, використання інформації
супроводжують увесь процес управління від його початкової до кінцевої стадії
можна з упевненістю стверджувати, що управління – це інформаційний процес. Від
того, як керівництво організує професійні інформаційні потоки істотно залежить
результативність роботи підприємства. Ефективність управління визначається не
тільки кількістю інформації, але і її якістю.
Інформаційне забезпечення представляє систему одержання, оцінки, переробки і
збереження даних. Ця система створена з метою аналізу отриманих даних та
розробки на їх основі управлінських рішень.
Наявність інформації дозволяє встановлювати стратегічні цілі і завдання
підприємства, реалізовувати їх в оперативному управлінні, використовуючи наявні
можливості, приймати обґрунтовані і своєчасні управлінські рішення,
координувати дії розрізнених підрозділів, спрямовувати їх зусилля на досягнення
загальних цілей. Інформацію можна вважати одним з основних ресурсів росту
продуктивності виробництва. Це дає змогу стверджувати, що на підприємствах ЖКГ
слід організовувати і систематично вести роботу для організації інформаційного
забезпечення управління затратами в таких основних напрямах:
визначення інформаційних потреб управління затратами і виявлення проблем, що
перешкоджають їх задоволенню;
добір джерел інформації;
збір інформації про затрати;
обробка інформації та оцінка її повноти і значимості;
аналіз інформації і виявлення тенденцій в обраних сферах;
розробка прогнозів і альтернатив поводження підприємства;
оцінка альтернатив різних дій, вибір стратегії і прийняття управлінських рішень
для реалізації стратегічних планів розвитку.
Інформаційний аспект функціонування і розвитку економіки набуває усе більшого
значення. Завдяки можливості відображення на інформаційну площину всього
різноманіття реальності, використання інформації дозволяє управляти економікою
за допомогою науково обґрунтованих технологій, які забезпечують ефективну
взаємодію всієї сукупності ресурсів.
Інформаційне забезпечення управління затратами розглядається двояко: як процес
забезпечення інформацією, і як сукупність документів, нормативної бази та
реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення і існування інформації, яка
використовується в управлінні. Процес забезпечення управління затратами
належною інформацією надано на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Процес забезпечення управління затратами інформацією
Досить розповсюдженим є погляд на інформацію як на ресурс, аналогічний
матеріальним, трудовим і грошовим ресурсам. Ця точка зору відбивається у такому
її визначенні: інформація – нові дані, що дозволяють поліпшити процеси,
пов'язані з перетворенням речовини, енергії і самої інформації [121].
Інформацію неможливо відділити від процесу інформування, тому необхідно сумісно
розглядати джерела інформації і споживачів інформації. Такий підхід дає змогу
інакше визначити інформацію. Інформація – це нові дані, прийняті, зрозумілі й
оцінені кінцевим споживачем як корисні.
Фахівцями з інформатики [1; 28; 44; 73; 148; 158; 167; 172; 173] виділено три
фази існування інформації:
асимільована інформація – уявлення повідомлень у свідомості людини, накладені
на систему її понять і оцінок;
документована інформація – дані, зафіксовані в знаковій формі на будь-якому
фізичному носії;
передана інформація – дані, розглянуті в момент передачі інформації від джерела
до користувача.
За своїм предметним змістом інформація різноманітна і підрозділяється за видами
людської діяльності, які обслуговуються нею: наукова, технічна, виробнича,
економічна, соціальна, правова.
Щоб визначити поняття “економічна інформація”, потрібно окреслити рамки
економічних процесів. У найбільш загальній формі економічними процесами є
виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ. Інформація про
зазначені процеси називається економічною інформацією [1].
Для обробки економічної інформації характерні порівняно прості алгоритми,
перевага логічних операцій (упорядкування, вибірка, коригування) над
арифметичними, таблична форма зображення вхідних і результатних даних.
О.Мішенін до найважливіших ознак, за якими звичайно здійснюється класифікація
циркулюючої економічної інформації відносить декілька.
По-перше, це відношення до керуючої системи. Ця ознака дозволяє розділити
повідомлення на вхідні, внутрішні і результатні.
Другою ознакою є ознака часу. Щодо часу, повідомлення поділяються на
перспективні і ретроспективні. До першого класу відноситься планова і прогнозна
інформація, до другого – облікові дані. За часом надходження розділяються
періодичні і неперіодичні повідомлення.
По-третє, це функціональні ознаки, за якими формується інформація з
функціональних підсистем економічного об'єкту. Наприклад, інформація про
затрати трудових ресурсів, матеріальних ресурсів, грошових коштів, а в іншому
розрізі ? на дані планування, нормування, контролю, обліку і звітності [121].
Ці ознаки можна використати і для розподілу інформації в управлінні затратами
підприємств ЖКГ.
Для економічної інформаційної системи, яка забезпечує управління взагалі і
управління затратами зокрема, характерні певні принципи побудови і
функціонування. До них, згідно з позицією О.Мішеніна, можна віднести:
відповідність – система повинна забезпечувати функціонування об'єкту з заданою
ефективністю, критерій оцінки якої має бути кількісним;
економічність – затрати на обробку інформ
- Київ+380960830922